- •§ 1. Українська дошкільна лінгводидактика та її поняття
- •§ 2. Міждисциплінарні зв'язки у викладанні української дошкільної лінгводидактики
- •§ 3. Методологічні засади лінгводидактики
- •§ 4. Природничі засади лінгводидактики
- •§ 5. Психологічні засади лінгводидактики
- •§ 6. Лінгвістичні засади методики розвитку мовлення дітей
- •§ 7. Педагогічні засади лінгводидактики
- •§ 8. Методи наукового дослідження в дошкільній лінгводидактиці
- •§ 1. Спілкування і комунікація: спільне і відмінне
- •§ 2. Спілкування як специфічний вид дитячої діяльності
- •§ 3 Становлення і розвиток мовленнєвого спілкування у дітей дошкільного віку
- •§ 4. Комунікативна спрямованість навчання дітей рідної мови
- •§ 5. Організація професійно-мовленнєвого спілкування вихователя з дітьми
- •1. Лінгводидактична концепція к.Д.Ушинського
- •§ 2. Лінгводидактична спадщина і. І. Срезневського
- •§ 3. Лінгводидактична концепція Софії Русової
- •§ 5. О. Ольжич: національне виховання українського дошкілля
- •§ 6. Лінгводидактична концепція в. О. Сухомлинського
- •§ 8. Становлення і розвиток дошкільної лінгводидактики в зарубіжних країнах
- •§ 1. Мета і завдання дошкільного закладу
- •§ 2. Засоби розвитку мовлення
- •§ 3. Програмне забезпечення навчання дітей рідної мови в дошкільних закладах України
- •§ 4. Змістова характеристика видів мовленнєвої компетенції дошкільників
- •§ 5. Форми навчання дітей рідної мови
- •§ 1. Перший рік життя
- •§ 2. Другий рік життя
- •§ 3. Третій рік життя
- •§ 1. Молодший і середній дошкільний вік
- •§ 2. Старший дошкільний вік
- •§ 1. Поняття звукової культури мовлення
- •§ 2. Особливості звуковимови дітей у різних вікових групах
- •§ 3. Індивідуальна перевірка звукової культури мовлення дітей
- •§ 4. Методи і прийоми виховання звукової культури мовлення дітей
- •§ 5. Методика виховання звукової культури мовлення на заняттях
- •§ 6. Корекція мовлення у спеціальному дошкільному закладі
- •§ 1. Особливості засвоєння слова у дошкільному віці
- •§ 2. Завдання і зміст словникової роботи в різних вікових групах дошкільного закладу
- •§ 3. Методика розвитку словника дітей дошкільного віку
- •§ 1. Поняття граматичної будови мови
- •§ 2. Особливості засвоєння граматичної будови мови дітьми дошкільного віку
- •§ 3. Типові граматичні помилки в мовленні дітей
- •§ 4. Дитяче словотворення
- •§ 5. Методика формування граматичної правильності мовлення у дітей
- •§1. Поняття зв'язного мовлення
- •§ 2. Навчання дітей діалогічного мовлення
- •§ 3. Методика навчання дітей монологічного мовлення
- •§ 4. Характеристика методів і прийомів навчання дітей монологічного мовлення
- •§ 5. Навчання дітей розповіді за картинами
- •§ 6. Методика навчання дітей переказу літературних творів
- •§ 7. Методика навчання дітей розповіді з власного досвіду
- •§ 8. Методика стимулювання словесної творчості та навчання дітей творчої розповіді
- •§ 1. Поняття виразності мовлення
- •§ 2. Специфіка засвоєння виразного мовлення на етапі дошкільного дитинства
- •§ 1. Сутність і характеристика оцінної діяльності
- •§ 2. Формування оцінно-контрольних дій під час розвитку мовлення дітей
- •§ 1. Сутність мовленнєвої підготовленості дітей до школи
- •§ 2. Змістовий аспект мовленнєвого розвитку дітей і учнів
- •§ 3. Наступність і перспективність мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку та учнів першого класу
- •§ 4. Усвідомлення дитиною мовлення
- •§ 5. Підготовка руки дитини до письма
- •§ 6. Діагностичні методики обстеження мовленнєвої підготовленості дітей до школи
- •§ 7. Формування підготовленості дошкільників із загальним недорозвиненим мовленням до навчання у школі в умовах спеціального дошкільного закладу
- •§ 1. Роль завідувача і старшого педагога в організації роботи з розвитку мовлення в дошкільному закладі
- •§ 2. Планування роботи з розвитку мовлення
- •§ 3. Робота з розвитку мовлення в управліннях освіти
- •II. Мета і методика перевірки.
- •III. Рівень розвитку мовлення дітей.
- •IV. Методика роботи з розвитку мовлення.
- •V. Умови розвитку мовлення дітей у дошкільному закладі.
- •VI. Методична робота з колективом.
- •VII. Загальні висновки. Рекомендації щодо подальшої роботи.
§ 3. Робота з розвитку мовлення в управліннях освіти
Контроль за роботою з розвитку мовлення і методичне керівництво в управліннях освіти здійснюють методист та інспектор.
Завдання методиста: ознайомлення зі станом роботи стосовно вивчення рідної мови та відповідною документацією у дошкільних навчальних закладах (ДНЗ), де відбувається перевірка; складання плану роботи з надання методичної допомоги ДНЗ; робота з активом дошкільних працівників; надання методичної допомоги вихователям; проведення консультацій; поширення педагогічного досвіду; сприяння підвищенню кваліфікації педагогічних кадрів; постійний контроль за якістю роботи з вивчення рідної мови.
При обласних управліннях освіти вихователі підвищують педагогічну кваліфікацію на місячних курсах, семінарах, конференціях. Вони також ознайомлюються з новими методиками навчання дітей рідної мови.
Однією з форм підвищення кваліфікації вихователів та розвитку їхньої творчості, педагогічної майстерності є творчі групи, які організовують методисти. Творчі групи — це невеликі колективи дошкільних працівників, які поглиблено вивчають одну з актуальних проблем методики розвитку мовлення та забезпечують творче застосування висновків і результатів досліджень у роботі дошкільних закладів.
Інакше кажучи, це форма залучення вихователів дошкільних закладів до творчої діяльності, творчого пошуку й розробки нових форм, методів і прийомів роботи з розвитку мовлення. Очолювати творчу групу може методист, інспектор, науковець чи хтось із творчих дошкільних працівників (старший педагог, завідувач чи вихователь). При відділі освіти можуть працювати кілька творчих груп, проте кожна з них досліджує окрему проблему. Обрати проблему допомагає методист. Вивчатися можуть такі проблеми: активізація спілкування дитини з вихователем на заняттях; організація спілкування дітей у повсякденному житті; індивідуально-групові заняття з розвитку мовлення, їх місце в педагогічному процесі; розвиток словесної творчості дітей; художньо-театральна діяльність у дошкільних навчальних закладах та ін. З цією метою створюються творчі групи на період від одного до п'яти років, які включають від 3 до 15 осіб. Керівник групи складає план роботи на весь період вивчення чи розроблення обраної теми, який затверджує методист відділу освіти. Своєрідною формою підвищення кваліфікації вихователів є клуби молодих вихователів.
Методист організовує огляди-конкурси з різних видів діяльності дошкільних закладів із розвитку мовлення. Це можуть бути конкурси педагогів, дидактичних посібників та ігор із розвитку мовлення, технічних засобів літератури, методичного матеріалу, лялькових театрів.
Інспектор і методист здійснюють інспекторсько-методичну перевірку дошкільних закладів. Із розвитку мовлення передбачається лише тематична перевірка. План таких тематичних перевірок складають на п'ять років. Методист-початківець обов'язково складає власний план перевірки, в якому передбачає бесіду із завідувачем, ознайомлення з наслідками попередньої перевірки (перегляд акту), планом роботи ДНЗ, протоколами педрад. Під час тематичної перевірки роботи з розвитку мовлення методист та інспектор мають побувати в кожній групі як на заняттях, так і після них, поспілкуватися з вихователями та дітьми. Особлива увага приділяється мовленню дітей і вихователя. Методисту потрібно також познайомитися з документацією, дидактичним і наочним матеріалом, посібниками.
За підсумками перевірки методист та інспектор складають акт, а про результати перевірки доповідають на педагогічній раді.
Схема складання акту тематичної перевірки дошкільного навчального закладу із розвитку мовлення
Перевірку проводив:...
Дата перевірки:...
Тема перевірки:
І. Загальні відомості про дошкільну установу та групи.
1. Тип установи, назва, номер, адреса, тривалість робочого дня.
2. Відомості про групи, що перевіряються: вік, кількість дітей, мова навчання.
3. Кадри: а) хто працює в групі (вихователь, учитель), освіта, стаж роботи; які форми підвищення кваліфікації пройшов і коли; б) завідувач, старший педагог - освіта, стаж роботи; в) форми підвищення кваліфікації завідувача та вихователів; індивідуальні плани підвищення кваліфікації, їх виконання.