- •Нейронні мережі та нейрокомп’ютери
- •Контрольні запитання
- •Історія нейронних мереж
- •Контрольні запитання
- •Штучні нейронні мережі
- •3.1 Біологічний нейрон
- •3.2 Штучний нейрон
- •3.3 Штучні нейронні мережі
- •Контрольні запитання
- •Обгрунтування застосування нейромереж
- •3.4 Навчання штучної нейронної мережі
- •4.8 Керування
- •Контрольні запитання
- •Розширена модель штучного нейрона та компоненти штучного нейрона
- •5.1 Розширена модель штучного нейрона
- •5.2 Компоненти штучного нейрона
- •5.2.1 Вагові коефіцієнти
- •5.2.2 Функція суматора
- •5.2.3 Передавальна функція
- •5.2.4 Масштабування
- •5.25 Вихідна функція
- •5.2.6 Функція похибки та поширюване назад значення
- •5.2.7 Функція навчання
- •Контрольні запитання
- •Архітектура з’єднань штучних нейронів
- •Контрольні запитання
- •Навчання штучної нейронної мережі
- •7.1 Контрольоване навчання
- •7.2 Неконтрольоване навчання
- •7.3 Оцінки навчання
- •7.4 Правила навчання
- •7.4.1 Правило Хеба
- •7.4.2 Правило Хопфілда
- •7.4.3 Правило “дельта”
- •7.4.4 Правило градієнтного спуску
- •7.4.5 Навчання методом змагання
- •Контрольні запитання
- •Перцептрон розенбалата та нейромережа зворотнього поширення похибки
- •8.1 Перцептрон Розенбалата
- •8.2 Нейромережа зворотнього поширення похибки (Back Propagation)
- •Контрольні запитання
- •Мережі delta bar delta,
- •9.3 Скерований випадковий пошук
- •Контрольні запитання
- •Нейронна мережа вищого порядку. Мережа кохонена. Квантування навчального вектора
- •10.1 Нейронна мережа вищого порядку або функціонально-пов’язана нейронна мережа
- •10.2 Мережа Кохонена
- •10.3 Квантування навчального вектора (Learning Vector Quantization)
- •Контрольні запитання
- •Мережа зустрічного поширення. Ймовірнісна нейронна мережа. Мережа хопфілда. Машина больцмана
- •11.1 Мережа зустрічного поширення (CounterРropagation)
- •Навчання мережі
- •Функціонування мережі
- •11.2 Ймовірнісна нейронна мережа
- •11.3 Мережа Хопфілда
- •Алгоритм функціонування мережі:
- •11.4 Машина Больцмана
- •Алгоритм функціонування мережі:
- •Контрольні запитання
- •Мережа хемінга. Двоскерована асоціативна пам’ять. Мережа адаптивної резонансної теорії
- •12.1 Мережа Хемінга
- •Алгоритм функціонування мережі Хемінга:
- •12.2 Двоскерована асоціативна пам’ять
- •12.3 Мережа адаптивної резонансної теорії
- •Алгоритм функціонування мережі: - ініціалізація мережі:
- •Контрольні запитання
- •Нейронна мережа на основі моделі “функціонал на множині табличних функцій”
- •13.1 Базові концепції моделі “функціонал на множині табличних функцій”
- •13.2 Навчання та функціонування нейромережі фтф
- •13.3 Алгоритм для режиму навчання нейромереж
- •13.4 Алгоритм для режиму функціонування нейромережі
- •13.5 Особливості формування передавальних функцій
- •Контрольні запитання
- •Нейромережі в задачах відображення
- •14.1 Типи задач відображення і підходи до їх вирішення
- •14.1.1 Факторний аналіз
- •14.1.2 Кореляційний аналіз
- •14.1.3 Ранжування входів
- •14.2 Вибір даних для обробки
- •14.3 Згладжування даних
- •14.4 Задачі прогнозування
- •За характером основних ознак об’єкту:
- •За числом ознак об’єкту досліджень:
- •За часом випередження розрізняють види прогнозів:
- •14.5 Адаптація нейромереж в режимах прогнозування
- •Однопараметрична задача прогнозування
- •Багатопараметрична задача прогнозування
- •Однокрокове прогнозування (передбачення)
- •Багатокрокове прогнозування
- •Багатокрокове прогнозування з перенавчанням нейромережі на кожному кроці прогнозу
- •14.6 Критерії оцінки якості функціонування мережі
- •14.7 Оцінювання точності прогнозів
- •Контрольні запитання
- •Сучасні напрямки розвитку нейрокомп’ютерних технологій
- •Загальні задачі - це задачі досить просто зводяться до обробки нейронною мережею багатовимірних векторів дійсних змінних, наприклад:
- •Нейромережеві експертні системи
- •Нейрочіпи і нейрокомп’ютери
- •Контрольні запитання
- •Перелік рекомендованих джерел
Алгоритм функціонування мережі:
- визначити змінну T, що представляє штучну температуру;
- пред’явити мережі множину входів і обчислити виходи та цільову функцію;
- дати випадкову зміну вагам і перерахувати вихід мережі та зміну цільової функції у відповідності зі зробленою зміною ваг;
- якщо цільова функція зменшилась, то зберегти зміну ваг.
Якщо зміна ваг приводить до збільшення цільової функції, то ймовірність збереження цієї зміни обчислюється за допомогою розподілу Больцмана:
,
(11.6)
де P(c) - ймовірність зміни c у цільовій функції;
k - константа, аналогічна константі Больцмана, що вибирається в залежності від задачі;
T - штучна температура.
Вибирається випадкове число r з рівномірного розподілу від нуля до одиниці. Якщо P(c) більше, ніж r, то зміна зберігається, в іншому випадку величина ваги повертається до попереднього значення.
Ця процедура дає можливість системі робити випадковий крок у напрямку, що псує цільову функцію, дозволяючи їй тим самим вириватися з локальних мінімумів.
Кроки 3 і 4 повторюються для кожної з ваг мережі, поступово зменшуючи температуру T, поки не буде досягнуте припустиме низьке значення цільової функції. У цей момент пред’являється інший вхідний вектор і процес навчання повторюється. Мережа навчається на всіх векторах навчальної множини, поки цільова функція не стане припустимої для всіх з них.
Швидкість зменшення температури повинна бути зворотньо пропорційна логарифму часу. При цьому мережа збігається до глобального мінімуму.
Області застосування: розпізнавання образів, класифікація.
Недоліки: повільний алгоритм навчання.
Переваги: алгоритм дає можливість мережі вибиратися з локальних мінімумів адаптивного рельєфу простору станів.
Модифікації: випадкові зміни можуть проводитися не тільки для окремих ваг, але і для всіх нейронів прошарків в багатошарових мережах або для всіх нейронів мережі одночасно. Ці модифікації алгоритму дають можливість скоротити загальне число ітерацій навчання.
Контрольні запитання
1 Які прошарки має односкерована мережа Counter Propagation?
2 Який прошарок називають прошарком Гросберга?
3 Які алгоритми об’єднані у мережі зустрічного поширення?
4 Як вчиться ймовірнісна нейронна мережа?
5 Які прошарки має ймовірнісна мережа?
6 Які недоліки характерні ймовірнісній нейронній мережі?
7. На аналогії до чого базується мережа Хопфілда?
8 Скільки прошарків використовує мережа Хопфілда?
9 Яке співвідношення кількості нейронів в кожному прошарку до іншого в мережі Хопфілда?
10 Як відбувається навчання мережі Хопфілда?
11 До якої нейромережі подібна (за функцією та дією) машина Больцмана?
12 Яке правило больцманівського навчання Вам відоме?
Лекція №12
Мережа хемінга. Двоскерована асоціативна пам’ять. Мережа адаптивної резонансної теорії
