- •Нейронні мережі та нейрокомп’ютери
- •Контрольні запитання
- •Історія нейронних мереж
- •Контрольні запитання
- •Штучні нейронні мережі
- •3.1 Біологічний нейрон
- •3.2 Штучний нейрон
- •3.3 Штучні нейронні мережі
- •Контрольні запитання
- •Обгрунтування застосування нейромереж
- •3.4 Навчання штучної нейронної мережі
- •4.8 Керування
- •Контрольні запитання
- •Розширена модель штучного нейрона та компоненти штучного нейрона
- •5.1 Розширена модель штучного нейрона
- •5.2 Компоненти штучного нейрона
- •5.2.1 Вагові коефіцієнти
- •5.2.2 Функція суматора
- •5.2.3 Передавальна функція
- •5.2.4 Масштабування
- •5.25 Вихідна функція
- •5.2.6 Функція похибки та поширюване назад значення
- •5.2.7 Функція навчання
- •Контрольні запитання
- •Архітектура з’єднань штучних нейронів
- •Контрольні запитання
- •Навчання штучної нейронної мережі
- •7.1 Контрольоване навчання
- •7.2 Неконтрольоване навчання
- •7.3 Оцінки навчання
- •7.4 Правила навчання
- •7.4.1 Правило Хеба
- •7.4.2 Правило Хопфілда
- •7.4.3 Правило “дельта”
- •7.4.4 Правило градієнтного спуску
- •7.4.5 Навчання методом змагання
- •Контрольні запитання
- •Перцептрон розенбалата та нейромережа зворотнього поширення похибки
- •8.1 Перцептрон Розенбалата
- •8.2 Нейромережа зворотнього поширення похибки (Back Propagation)
- •Контрольні запитання
- •Мережі delta bar delta,
- •9.3 Скерований випадковий пошук
- •Контрольні запитання
- •Нейронна мережа вищого порядку. Мережа кохонена. Квантування навчального вектора
- •10.1 Нейронна мережа вищого порядку або функціонально-пов’язана нейронна мережа
- •10.2 Мережа Кохонена
- •10.3 Квантування навчального вектора (Learning Vector Quantization)
- •Контрольні запитання
- •Мережа зустрічного поширення. Ймовірнісна нейронна мережа. Мережа хопфілда. Машина больцмана
- •11.1 Мережа зустрічного поширення (CounterРropagation)
- •Навчання мережі
- •Функціонування мережі
- •11.2 Ймовірнісна нейронна мережа
- •11.3 Мережа Хопфілда
- •Алгоритм функціонування мережі:
- •11.4 Машина Больцмана
- •Алгоритм функціонування мережі:
- •Контрольні запитання
- •Мережа хемінга. Двоскерована асоціативна пам’ять. Мережа адаптивної резонансної теорії
- •12.1 Мережа Хемінга
- •Алгоритм функціонування мережі Хемінга:
- •12.2 Двоскерована асоціативна пам’ять
- •12.3 Мережа адаптивної резонансної теорії
- •Алгоритм функціонування мережі: - ініціалізація мережі:
- •Контрольні запитання
- •Нейронна мережа на основі моделі “функціонал на множині табличних функцій”
- •13.1 Базові концепції моделі “функціонал на множині табличних функцій”
- •13.2 Навчання та функціонування нейромережі фтф
- •13.3 Алгоритм для режиму навчання нейромереж
- •13.4 Алгоритм для режиму функціонування нейромережі
- •13.5 Особливості формування передавальних функцій
- •Контрольні запитання
- •Нейромережі в задачах відображення
- •14.1 Типи задач відображення і підходи до їх вирішення
- •14.1.1 Факторний аналіз
- •14.1.2 Кореляційний аналіз
- •14.1.3 Ранжування входів
- •14.2 Вибір даних для обробки
- •14.3 Згладжування даних
- •14.4 Задачі прогнозування
- •За характером основних ознак об’єкту:
- •За числом ознак об’єкту досліджень:
- •За часом випередження розрізняють види прогнозів:
- •14.5 Адаптація нейромереж в режимах прогнозування
- •Однопараметрична задача прогнозування
- •Багатопараметрична задача прогнозування
- •Однокрокове прогнозування (передбачення)
- •Багатокрокове прогнозування
- •Багатокрокове прогнозування з перенавчанням нейромережі на кожному кроці прогнозу
- •14.6 Критерії оцінки якості функціонування мережі
- •14.7 Оцінювання точності прогнозів
- •Контрольні запитання
- •Сучасні напрямки розвитку нейрокомп’ютерних технологій
- •Загальні задачі - це задачі досить просто зводяться до обробки нейронною мережею багатовимірних векторів дійсних змінних, наприклад:
- •Нейромережеві експертні системи
- •Нейрочіпи і нейрокомп’ютери
- •Контрольні запитання
- •Перелік рекомендованих джерел
Однопараметрична задача прогнозування
Нехай часовий ряд x(t) задано відліками процесу x(t1), x(t2),..., x(tі) в дискретні моменти часу t. Задамо ширину (кількість дискретних відліків) вхідного часового вікна m, ширину вихідного вікна р. Вхідне та вихідне вікна накладаються на дані ряду, починаючи з першого елемента (рис.14.8).
Вхідне вікно формує дані для входів нейронної мережі, а вихідне, відповідно, для виходів. Подібна пара вхідного та вихідного векторів приймається за одну реалізацію часового ряду. При зсуві часових вікон за часовим рядом з кроком s, отримуємо другу і наступні реалізації.
Значення ширини вікон та кроку зміщення повинні узгоджуватись з особливостями часового ряду, що забезпечується шляхом проведення експериментів. Нехай вхідне вікно має ширину m, вихідне вікно р=1, крок зміщення s=1. Тоді сформована множина значень для однопараметричної задачі матиме вигляд, наведений в табл.14.1.
Рисунок 14.8 – Формування множин даних для однопараметричної задачі за методом “часових вікон”
Таблиця 14.1 - Множина даних для однопараметричної задачі
Входи |
Виходи |
|||
x(t1) |
x(t2) |
... |
x(tm) |
x(tm+1) |
x(t2) |
x(t3) |
... |
x(tm+1) |
x(tm+2) |
x(t3) |
x(t4) |
... |
x(tm+2) |
x(tm+3) |
... |
... |
... |
... |
... |
x(tі) |
x(tі+1) |
... |
x(ti+m-1) |
x(ti+m) |
Багатопараметрична задача прогнозування
В багатопараметричних задачах прогнозування підходи до розв’язання проблеми залишаються подібними (рис.14.9).
Рисунок 14.9 – Формування множин даних для багатопараметричної задачі
Нехай потрібно спрогнозувати взаємозалежні величини x(t), y(t), ..., z(t). Якщо прийняти ширину вхідного вікна m, вихідного р=1, кроку зміщення s=1, можна сформувати множину даних як в табл.14.2 та табл.14.3.
Таблиця 14.2 - Множина вхідних даних для багатопараметричної задачі
Входи |
||||||||
x(t1) |
x(t2) |
x(tm) |
y(t1) |
y(t2) |
y(tm) |
z(t1) |
z(t2) |
z(tm) |
x(t2) |
x(t3) |
x(tm+1) |
y(t2) |
y(t3) |
y(tm+1) |
z(t2) |
z(t3) |
z(tm+1) |
x(t3) |
x(t4) |
x(tm+2) |
y(t3) |
y(t4) |
y(tm+2) |
z(t3) |
z(t4) |
z(tm+2) |
x(ti) |
x(ti+1) |
x(ti+m-1) |
y(ti) |
y(ti+1) |
y(ti+m-1) |
z(ti) |
z(ti+1) |
z(ti+m-1) |
Таблиця 14.3 - Множина вихідних даних для багатопараметричної задачі
Виходи |
|||
x(tm+1) |
y(tm+1) |
z(tm+1) |
|
x(tm+2) |
y(tm+2) |
z(tm+2) |
|
x(tm+3) |
y(tm+3) |
z(tm+3) |
|
x(ti+m-1) |
y(ti+m-1) |
z(ti+m-1) |
|
Функціонування нейромережі здійснюється у відповідності з показаним методом часових вікон, зберігаючи значення ширини вікон та кроку зсуву.
Конкретизація підходів до реалізації прогнозування в значній мірі залежить також від особливостей явища, що досліджується.
