- •Частина і. Теоретичні основи хімічної технології
- •1.1. Предмет і завдання хімічної технології
- •1.2. Класифікація хімічних виробництв
- •7. Промисловість реактивів і особливо чистих речовин.
- •1.3. Хімічна технологія як наука
- •1.4. Значення хімічної технології, її міжгалузевий характер
- •1.5. Етапи розвитку хімічних виробництв і хімічної технології
- •1.6. Основні напрямки і перспективи розвитку хімічної технології і техніки
- •2.1. Класифікація технологічних процесів
- •2.2. Схеми руху матеріальних та енергетичних потоків
- •2.3. Хіміко-технологічні розрахунки. Матеріальні та енергетичні баланси
- •2.4. Інтенсивність та швидкість процесів
- •2.5. Продуктивність праці
- •2.6. Роль фізико-хімічних закономірностей у хімічній технології
- •2.7. Економічні вимоги, що ставляться до раціонального виробництва
- •2.8. Науково-дослідна, експериментальна і проектна робота в хімічній промисловості
- •3.1. Система процесів у хімічному реакторі
- •3.2. Класифікація хтп
- •3.3. Основні показники ефективності хтп
- •3.4. Термодинамічні основи хтп
- •4.1. Класифікація хімічних реакторів
- •4.2. Режим руху і перемішування реагентів
- •5.1. Гомогенні процеси у газовій фазі
- •5.2. Гомогенні процеси у рідкій фазі
- •5.3. Вплив концентрації реагуючих речовин, тиску, температури, переміщування на швидкість гомогенних реакцій
- •5.4. Реактори для гомогенних процесів
- •6.1. Рівновага і швидкість гетерогенних процесів
- •6.2. Процеси і реактори у системі газ-рідина (г–р)
- •6.3. Процеси і реактори у системі газ-тверде тіло (г–т)
- •7.1. Суть і види каталізу
- •7.2. Гомогенний каталіз
- •7.3. Гетерогенний каталіз
- •7.4. Властивості твердих каталізаторів і їх приготування
- •7.5. Каталітичні реактори
- •8.1. Мінеральна сировина
- •8.2. Добування і підготовка сировини до переробки
- •8.3. Сировина рослинного і тваринного походження
- •8.4. Енергія у хімічному виробництві
- •Частина II. Промислові хімічні виробництва
- •9.1. Зв'язаний азот та його значення
- •9.2. Методи зв'язування атмосферного азоту
- •9.3. Отримання та очищення азотоводневої суміші
- •9.4. Фізико-хімічні основи процесу синтезу амоніаку
- •9.5. Промислові способи виробництва синтетичного амоніаку
- •10.1. Загальна характеристика нітратної кислоти
- •10.2. Фізико-хімічні основи виробництва нітратної кислоти
- •10.3. Оптимальні умови процесу окиснення амоніаку
- •10.4. Переробка нітрозних газів на розбавлену нітратну кислоту
- •10.5. Виробництво розбавленої нітратної кислоти
- •11.1. Основні властивості та застосування сульфатної кислоти
- •11.2. Сировинна база сульфатно-кислотного виробництва
- •11.3. Виробництво сульфітного газу
- •11.4. Контактний спосіб виробництва сульфатної кислоти з колчедану
- •11.5. Виробництво сульфатної кислоти з сірки та сірководню
- •12.1. Загальна характеристика содових продуктів
- •12.2. Фізико-хімічні основи виробництва кальцинованої соди
- •12.3. Принципова схема виробництва кальцинованої соди
- •12.4. Виробництво каустичної соди
- •13.1. Основні закони електрохімії
- •13.2. Електроліз водних розчинів. Виробництво їдкого натру і хлору
- •13.3. Переробка електролітичного хлору. Виробництво хлоридної кислоти
- •14.1. Основні електротермічні закони
- •14.2. Виробництво кальцію карбіду
- •14.3. Виробництво кальцію ціанаміду
- •14.4. Виробництво фосфору і фосфатної кислоти
- •15.1. Піроліз деревини
- •15.2. Виробництво целюлози
- •15.3. Гідроліз деревини
- •15.4. Виробництво каніфолі і терпентину
- •Тушницький Орест Петрович загальна хімічна технологія
- •79000, М. Львів, вул. М. Коперника, 18
- •79057, М. Львів, вул. Генерала Чупринки, 103
5.4. Реактори для гомогенних процесів
Гомогенні реактори у більшості випадків є типовою апаратурою. Основні типи гомогенних реакторів наведені на рис. 5.3.
Рис. 5.3. Типи реакторів для гомогенних процесів газофазних (а-д) і рідиннофазних (д‑з): а, б – камерні реактори з пальниками; в – камерний реактор з інтенсивним перемішуванням, ізотермічний; г, д – трубчасті реактори витіснення, політермічного режиму; е, з –реактори з мішалками, режим повного змішування
Газофазні процеси проводять, як правило, у камерних і трубчастих реакторах. Часто використовують полум'яні реактори – пальники і камери згоряння, в яких для змішування газових реагентів є спеціальні пристрої – сопло, ежектор, центробіжний змішувач і ін. Камерні реактори використовуються для синтезу хлороводню (рис. 5.3,а), для спалювання сірки, термічного хлорування метану (рис. 5.3,б), термоокислювального піролізу метану і ін. За гідродинамічним режимом деякі камерні реактори, наприклад, з відцентровим змішувачем (рис. 5.3,в), наближаються до повного змішування, а деякі – до ідеального витіснення (рис. 5.3,а). Камерні реактори футеровані кислотостійким і температуростійким матеріалом; пальники виготовлені з легованих сталей або спеціальних металів (наприклад, тантал для синтезу НС1). Трубчасті реактори виготовляють у вигляді газових теплообмінників (рис. 5.3,г), або охолоджувальних реакторів типу труба у трубі (рис. 5.3,д) і працюють у режимі ідеального витіснення.
Для проведення рідиннофазних процесів найбільш характерні реактори з різними перемішувальними пристроями. Періодичні процеси здійснюють в апаратах з механічними мішалками (рис. 5.3,е) або в автоклавах. Для безперервних рідиннофазних процесів застосовують проточні реактори – одиночні з перемішуванням (рис. 5.3,ж), каскад реакторів з мішалками (рис. 5.3,з), а також реактори витіснення такі ж, як і для газофазних процесів (рис. 5.3,д). Рідиннофазні гомогенні реактори застосовують для реакцій обміну у розчинах (наприклад, нейтралізації, етерифікації, диазотування, полімеризації, полі конденсації та ін.).
Питання до розділу 5
1. Навести приклади гомогенних процесів у газовій фазі.
2. Навести приклади гомогенних процесів у рідкій фазі.
3. Яка різниця між порядком і молекулярністю реакцій?
4. Які чинники впливають на швидкість гомогенного процесу? Описати їх вплив.
5. В яких реакторах проводять газофазні процеси, а в яких рідиннофазні?
Розділ 6. ГЕТЕРОГЕННІ (нЕКаТаЛіТиЧнІ) ХІміко-ТЕХНОЛОгіЧНІ ПРОЦЕСИ
Гетерогенні процеси характеризуються наявністю двох і більше взаємодіючих фаз, тому вони відбуваються з перенесенням речовини через поверхню розділу фаз. При цьому міжфазне масоперенесення може бути або самостійним процесом, або супроводжуватися хімічним перетворенням взаємодіючих компонентів. У першому випадку проходять суто фізичні або фізико-хімічні зміни, такі як абсорбція, адсорбція, десорбція, кристалізація, випаровування, плавлення і т. ін., а у другому – хімічні реакції, ускладнені масообміном. Самі собою хімічні реакції можуть проходити гомогенно всередині одної з фаз. На границі розділу фаз проходять реакції між компонентами, один з яких знаходиться у твердій фазі, а інший у газовій, рідкій або твердій.
