- •Частина і. Теоретичні основи хімічної технології
- •1.1. Предмет і завдання хімічної технології
- •1.2. Класифікація хімічних виробництв
- •7. Промисловість реактивів і особливо чистих речовин.
- •1.3. Хімічна технологія як наука
- •1.4. Значення хімічної технології, її міжгалузевий характер
- •1.5. Етапи розвитку хімічних виробництв і хімічної технології
- •1.6. Основні напрямки і перспективи розвитку хімічної технології і техніки
- •2.1. Класифікація технологічних процесів
- •2.2. Схеми руху матеріальних та енергетичних потоків
- •2.3. Хіміко-технологічні розрахунки. Матеріальні та енергетичні баланси
- •2.4. Інтенсивність та швидкість процесів
- •2.5. Продуктивність праці
- •2.6. Роль фізико-хімічних закономірностей у хімічній технології
- •2.7. Економічні вимоги, що ставляться до раціонального виробництва
- •2.8. Науково-дослідна, експериментальна і проектна робота в хімічній промисловості
- •3.1. Система процесів у хімічному реакторі
- •3.2. Класифікація хтп
- •3.3. Основні показники ефективності хтп
- •3.4. Термодинамічні основи хтп
- •4.1. Класифікація хімічних реакторів
- •4.2. Режим руху і перемішування реагентів
- •5.1. Гомогенні процеси у газовій фазі
- •5.2. Гомогенні процеси у рідкій фазі
- •5.3. Вплив концентрації реагуючих речовин, тиску, температури, переміщування на швидкість гомогенних реакцій
- •5.4. Реактори для гомогенних процесів
- •6.1. Рівновага і швидкість гетерогенних процесів
- •6.2. Процеси і реактори у системі газ-рідина (г–р)
- •6.3. Процеси і реактори у системі газ-тверде тіло (г–т)
- •7.1. Суть і види каталізу
- •7.2. Гомогенний каталіз
- •7.3. Гетерогенний каталіз
- •7.4. Властивості твердих каталізаторів і їх приготування
- •7.5. Каталітичні реактори
- •8.1. Мінеральна сировина
- •8.2. Добування і підготовка сировини до переробки
- •8.3. Сировина рослинного і тваринного походження
- •8.4. Енергія у хімічному виробництві
- •Частина II. Промислові хімічні виробництва
- •9.1. Зв'язаний азот та його значення
- •9.2. Методи зв'язування атмосферного азоту
- •9.3. Отримання та очищення азотоводневої суміші
- •9.4. Фізико-хімічні основи процесу синтезу амоніаку
- •9.5. Промислові способи виробництва синтетичного амоніаку
- •10.1. Загальна характеристика нітратної кислоти
- •10.2. Фізико-хімічні основи виробництва нітратної кислоти
- •10.3. Оптимальні умови процесу окиснення амоніаку
- •10.4. Переробка нітрозних газів на розбавлену нітратну кислоту
- •10.5. Виробництво розбавленої нітратної кислоти
- •11.1. Основні властивості та застосування сульфатної кислоти
- •11.2. Сировинна база сульфатно-кислотного виробництва
- •11.3. Виробництво сульфітного газу
- •11.4. Контактний спосіб виробництва сульфатної кислоти з колчедану
- •11.5. Виробництво сульфатної кислоти з сірки та сірководню
- •12.1. Загальна характеристика содових продуктів
- •12.2. Фізико-хімічні основи виробництва кальцинованої соди
- •12.3. Принципова схема виробництва кальцинованої соди
- •12.4. Виробництво каустичної соди
- •13.1. Основні закони електрохімії
- •13.2. Електроліз водних розчинів. Виробництво їдкого натру і хлору
- •13.3. Переробка електролітичного хлору. Виробництво хлоридної кислоти
- •14.1. Основні електротермічні закони
- •14.2. Виробництво кальцію карбіду
- •14.3. Виробництво кальцію ціанаміду
- •14.4. Виробництво фосфору і фосфатної кислоти
- •15.1. Піроліз деревини
- •15.2. Виробництво целюлози
- •15.3. Гідроліз деревини
- •15.4. Виробництво каніфолі і терпентину
- •Тушницький Орест Петрович загальна хімічна технологія
- •79000, М. Львів, вул. М. Коперника, 18
- •79057, М. Львів, вул. Генерала Чупринки, 103
8.3. Сировина рослинного і тваринного походження
Успіхи органічної хімії і взагалі науки дають змогу добувати різні цінні продукти з найрізноманітнішої сировини. Так, етанол, величезні кількості якого використовують в органічному синтезі, можна добувати з харчових продуктів – зерна, картоплі та цукрового буряка, гідролізом деревини і гідратацією етилену. Етилен, у свою чергу, добувають хімічною переробкою природних газів, нафти та інших видів палива. З продуктів переробки нафти і газів добувають також оцтову кислоту, гліцерин і жири для виробництва миючих засобів. При цьому заощаджується багато харчової сировини для інших потреб, досягається велика економія і здешевлюється продукція. Сировина рослинного і тваринного походження вже замінена у багатьох виробництвах і заміна її успішно триває далі.
Сировина рослинного і тваринного походження має ряд характерних властивостей, залежно від яких вибираються способи її зберігання і переробки. Деякі операції попередньої підготовки сировини проводять також для підвищення в її складі корисних складових частин та видалення домішок і відходів. Відходи багатьох сільськогосподарських культур містять дуже цінні речовини, потрібні у народному господарстві і особливо у медицині. Особливістю сировини рослинного і тваринного походження є те, що вона легко псується, склад її і якість швидко змінюються, тому при зберіганні її слід застосовувати ряд специфічних запобіжних заходів: консервування, сушіння, стерилізацію, зберігання в атмосфері СО2 або інертних газів, у водо- і повітронепроникній плівці.
Середня проба, склад і якість сировини. Велике значення для хімічної технології має дослідження складу і якості сировини, для чого треба правильно відібрати її середню пробу. Пробу з родовища або на підприємстві відбирають за суворо визначеною системою, яка відповідає ДСТ або ТУ: площу залягання сировини поділяють вертикально і горизонтально на невеликі ділянки і з кожної окремо беруть зразки. Усі зразки, змішані разом, вважаються середньою пробою. Часто середню пробу відбирають з допомогою бурового свердла. Ці стовпчики відібраної проби поділяють на дві рівні частини, одна з яких іде на аналіз, а друга зберігається для контролю.
Для "виготовлення" середньої проби відбирають зразки з якомога більшої площі і більшого числа місць, у більшій кількості, ніж це потрібно для аналізу. Потім з усієї маси матеріалу відбирають нову, меншу пробу і т. д. Операція зменшення середньої проби називається скороченням проби. При цьому всю відібрану масу дуже старанно перемішують, добре подрібнюють і розмелюють, а потім ще розтирають. З цієї маси відбирають ще меншу пробу, з якої у лабораторії потрібну для хімічного аналізу середню пробу відбирають способом квартування. Для цього добре розтерту масу розподіляють шпателем тонким, рівномірним шаром на аркуші паперу і поділяють вздовж і впоперек на 12-16 невеликих квадратів. З кожного квадрата відбирають приблизно однакову кількість на другий аркуш паперу і повторюють так кілька разів, поки проба зменшиться до десятків грамів, з яких беруть наважки для хімічного аналізу. У заводських лабораторіях здебільшого роблять тільки хімічні і механічні аналізи. Якщо технологія виробництва потребує більш докладного аналізу, то проводяться ще мікроскопічні, термічні, електротермічні, рентгеноструктурні та інші дослідження.
