- •1 Вступ
- •2 Загальні положення
- •- Начальники втк і заступники начальників втк, майстри втк колісних цехів;
- •4.3.3 У ремонтних пунктах та депо, де ремонтують колісні пари без заміни 3
- •3.5.1 При швидкостях руху до 120 км/год;
- •3.5.2 При швидкостях руху від 120 км/год до 140 км/год:
- •4 Види, терміни та порядок опосвідчення колісних пар
- •5 Несправності колісних пар і способи їх усунення
- •5.1 Несправності осей, що потребують ремонт або заміну, наведені в таблиці 5.1
- •5.2 Несправності бандажів та ободів суцільнокатаних коліс, що потребують ремонт або заміну, наведені в таблиці 5.2
- •5.3 Несправності колісних центрів, зубчастих і суцільнокатаних коліс, що потребують ремонт або заміну, наведені в таблиці 5.3
- •6 Ремонт і формування колісних пар
- •6.1 Загальні вимоги
- •6.2 Оброблення нових і старопридатних осей
- •6.3 Оброблення нових і старопридатних центрів, суцільнокатаних і зубчастих коліс
- •6.4 Ремонт зубчастих коліс
- •6.5 Розточування бандажів
- •6.6 Насадка (заміна) бандажів
- •6.7 Пресові роботи
- •6.8 Тепловий метод формування колісних пар
- •6.9 Оброблення бандажів та ободів суцільнокатаних коліс по профілю
- •Продовження таблиці 6.4 в міліметрах
- •Продовження таблиці 6.5 в міліметрах
- •Продовження таблиці 6.6 в міліметрах
- •Продовження таблиці 6.7 в міліметрах
- •6.10 Формування колісних пар
- •6.11 Позначення профілів колісних пар
- •7 Перевірка, приймання та вилучення з інвентаря колісних пар
- •8 Маркування і таврування колісних пар та їх елементів
- •9 Фарбування колісних пар
- •10 Транспортування, зберігання колісних пар та їх елементів
- •11 Вимоги безпеки і природоохоронні заходи
- •12 Метрологічне забезпечення
- •13 Терміни, визначення та умовні позначення основних понять, які використовуються в цій інструкції
- •Додатки додаток а
- •Перелік основного вимірювального інструменту та приладів
- •Додаток б
- •Перелік устаткування, при наявності якого ремонтному пункту дається право на ремонт колісних пар із заміною елементів
- •Укрзалізниця
- •Додаток д
- •Форма атестата ремонтного виробництва
- •Додаток е
- •Зведена таблиця ремонтних розмірів, допусків та граничних відхилень при ремонті колісних пар
- •Додаток ж
- •Перелік номерів, присвоєних підприємствам промисловості, заводам і депо для таврування колісних пар трс та їх елементів
- •Додаток и
- •Перелік нормативних документів, на які є посилання в цій інструкції
- •Додаток к
- •Технічний паспорт колісної пари
- •Технічний паспорт колісної пари №___________
- •Хімічні та механічні властивості елементів колісної пари
- •В ідомості про роботу колісної пари
- •Додаток л
- •Технічний паспорт зубчастого колеса *)
- •Технічні дані
- •Додаток п
- •Гребеневимірювач універсальний гу-1
- •1 Призначення
- •2 Параметри бандажа (колеса), які контролюються гу
- •3 Будова гу
- •4 Користування гу
- •Додаток р
- •Шаблони робочі для перевірки профілів ободів коліс
- •Додаток с
13 Терміни, визначення та умовні позначення основних понять, які використовуються в цій інструкції
13.1 Прокат – рівномірний знос бандажа (обода) по поверхні кочення. Визначення прокату показано на рисунку 13.1:
- пошкодження бандажа (обода) (рисунок 13.2).
13.2 Наплив – круговий рівномірний наплив металу на фаску, що виходить за зовнішню грань бандажа (обода) (рисунок 13.3).
13.3 Повзун – плоске місце на поверхні кочення бандажа (обода), яке виникло внаслідок заклинювання колісної пари і прослизання по рейці (рисунок 13.4).
13.4 Вищерблина – ділянка, що викришилась, з тріщинами чи розшаруваннями, які йдуть всередину металу (рисунок 13.5).
13.5 Навар – зсув металу на поверхні бандажа (обода) колеса (рисунок 13.6).
13.6 Плени – тонкі подовжні розшарування металу, що легко відшаровуються від поверхні кочення бандажа (обода) (рисунок 13.7).
13.7 Волосовина – тонке поздовжнє розшарування металу, що утворилося внаслідок розкатки газових міхурів або неметалевих включень, наявних у металі.
13.7.1 Розташування волосовин на поверхні осі по її утворюючій вважається рядковим. Волосовини, що складають один рядок і мають довжину на шийці менше 10 мм, на підматочиній або передпідматочиній частині менше 15 мм і на середній частині осі менше 20 мм, приймають за одну волосовину довжиною, рівною загальному відрізку прямої, на якій вони розташовані.
13.7.2 Розташування волосовин, при якому в будь-якому місці їхня кількість на площадці розміром 50×50 мм перевищує п’ять, вважають скупченим. При цьому волосовини довжиною до 1 мм при нерядковому їхньому розташуванні не враховують.
13.8 Раковини – дефекти металургійного походження у вигляді неметалевих включень (піску, шлаку), закатаних усередину металу, а також порожнин від усадки металу.
13.9 Протертість – поглиблення на осі (рисунок 13.8).
13.10 Опіки – сліди торкання електродом або оголеним проводом (або електроерозія внаслідок протікання тягового або зварювального струму) деталей колісної пари (рисунок 13.9).
13.11 Забоїни та зім'яття – поглиблення від ударів важким предметом або деталлю в процесі ремонту, навантаження, вивантаження (рисунок 13.10).
13.12 Світловина – дефект, що виникає на обробленій різанням поверхні гарячедеформованої сталі, головним чином середньовуглецевої, та виявляється у вигляді смуг світлого тону, які розташовуються у напрямку течії металу при обробці тиском. Довжина світловини знаходиться у межах від декількох міліметрів до декількох сантиметрів, ширина – від часток міліметрів до 2-3 мм.
13.13 Темновини – окремі темні плями різних розмірів та форм, які розташовані по усьому перерізу осі або біля її поверхні та виникають через перенаклеп або неоднорідність твердості.
13.14 Чорновина – група розривів металу в осьовій зоні деталі.
13.15 Закат – накочуваний поздовжній виступ з одного або двох протилежних боків, що утворився при вдавлюванні вуса, підрізу, грубих слідів зачистки та глибоких рисок”.
13.16 Гострокінцевий накат гребеня – виступ на сполученні підрізаної частини гребеня з його вершиною (рисунок 13.11).
13.17 Вертикальний підріз гребеня – ненормальний знос робочої поверхні гребеня, що вимірюється спеціальним шаблоном (рисунок 13.12).
13.18 Параметр крутизни гребеня qR – це горизонтальна проекція ділянки робочої поверхні гребеня, обмежена точками, одна з яких знаходиться в вершинній частині гребеня (окремий випадок – 2 мм від вершини гребеня) з умови забезпечення безпечного руху при накоченні на вістряк стрілочного переводу в рамній рейці, а інша – на базовій відстані від точки перетину поверхні кочення з віссю круга кочення (окремий випадок – 13 мм від поверхні кочення), при вимірюванні товщини гребеня в місці контактування гребеня з боковою радіусною поверхнею головки рейки (база вимірювання ширини колії).
13.18.1 Параметр крутизни гребеня комплексний показник і характеризує зміну форми та розмірів гребеня, а також знос профілю бандажа колеса.
13.18.2 Параметр крутизни гребеня qR профілю колісних пар ТРС приведений на рисунку 13.13.
13.19 Чорнова вісь – вісь, яка отримана після формоутворення, піддана нормалізації і має припуск під механічне оброблення та пройшла ультразвуковий контроль.
13.20 Чистова вісь – вісь, остаточно механічно оброблена, піддана зміцненню накатними роликами і пройшла неруйнівний контроль.
13.21 Обід колеса – бандаж збірного або обід суцільнокатаного колеса.
13.22 Переформування – запресування на вісь тих же центрів, що були до розпресування.
13.23 Державний метрологічний контроль і нагляд здійснюється Державною метрологічною службою з метою перевірки додержання вимог Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність” та інших нормативно-правових актів України і нормативних документів із метрології.
13.24 Повірка – встановлення придатності засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд до застосування на підставі результатів контролю їх метрологічних характеристик.
13.25 Калібрування засобів вимірювальної техніки – визначення в певних умовах або контроль метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки, на які не поширюється державний метрологічний нагляд.
13.26 Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони – це така гранично допустима концентрація (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони, яка протягом 8-ми годинного робочого дня або робочого дня з іншою тривалістю (але не більш 41-ої години на тиждень) не викликає відхилень у стані здоров'я працюючих, а також не впиває на теперішнє та майбутнє покоління.
13.27 Прийняті умовні позначення (скорочення).
13.27.1 ТРС – Тяговий рухомий склад.
13.27.2 МВРС – Моторвагонний рухомий склад.
13.27.3 КР – Капітальний ремонт.
13.27.4 ПР-1, ПР-2, ПР-3 – Види поточного ремонту.
13.27.5 ТО-1, ТО-2, ТО-3, ТО-4, ТО-5 – Види технічного обслуговування.
13.27.6 МТУ – Міністерство транспорту та зв’язку України.
13.27.7 МШС – Міністерство шляхів сполучень.
13.27.8 ПТЕ – Правила технічної експлуатації.
13.27.9 ТЕД – Тяговий електродвигун.
13.27.10 КМБ – Колісно-моторний блок.
13.27.11 ВТК – Відділ технічного контролю.
13.27.12 УЗД – Ультразвукова дефектоскопія.
13.27.13 М – Магнітна дефектоскопія.
13.27.14 ПАР – Поверхнево-активні речовини.
13.27.15 ГДК – Гранично допустима концентрація.
13.27.16 ТМЗ – Технологічні миючі засоби.
Рисунок 13.1 – Визначення прокату n=h1 – h,
де h- розмір висоти гребеня за кресленням;
h1 – заміряна висота гребеня.
Рисунок 13.2 – Види пошкодження бандажа:
а – місцеве розширення обода; б – нерівномірний наплив на фаску;
в – місцеве розширення поверхні кочення; г – поперечні одиничні тріщини; д – термічні тріщини.
Рисунок 13.3 – Круговий наплив Рисунок 13.4 – Повзун
Рисунок 13.5 – Вищерблини: а – по світлим плямам, повзунам, „наварам”;
б – по тріщинам втомленості; в – по сітці термотріщин.
Рисунок 13.6 – Навар Рисунок 13.7 – Плени та неметалеві
включення.
Рисунок 13.8 – Потертість.
Рисунок 13.9 Зварювальні опіки. Рисунок 13.10 Забоїни та зм'яття.
Рисунок 13.11 – Гострокінцевий накат та вертикальний підріз гребеня.
Рисунок 13.12 – Контроль вертикального підрізу гребеня.
Відсутність зазору в точці А – брак.
Рисунок 13.13 – Профіль поверхні кочення колеса та контрольовані параметри.
