13. Фактори макроекономічного зростання та їх вплив на макроекономічну рівновагу

Економічне зростання є однією з головних макроекономічних цілей будь-якої країни, досягнення якої зумовлене необхідністю випереджаючого зростання національного доходу в порівнянні із зростанням чисельності населення для підвищення рівня життя в країні.

Економічне зростання – це процес збільшення товарів та послуг, які виробляє національна економіка, це збільшення реального обсягу ВВПі НД.

Вирізняють дві групи факторів економічного зростання:

екстенсивні фактори –

• збільшення чисельності зайнятих;

• збільшення фізичного обсягу капіталу;

інтенсивні фактори –

• технологічний прогрес;

• рівень освіти та професійної підготовки кадрів;

• економія за рахунок зростання масштабу виробництва;

• покращання розподілу ресурсів;

• законодавчі, інституційні та інші фактори.

До основних чинників зростання переважно відносять такі:

— працю (кількість і якість трудових ресурсів);

— землю (кількість і якість природних ресурсів);

— капітал (капіталовкладення або інвестиції) з урахуванням технічного рівня засобів виробництва, який забезпечується науково-технічним прогресом;

— підприємницькі здібності. їх розуміють не тільки як господарську діяльність підприємців, а й як господарський механізм, який може сприяти або гальмувати економічний розвиток

Залежно від характеру зростання фактори зростання поділяють на дві групи — екстенсивні та інтенсивні.

До екстенсивних факторів належать:

— збільшення обсягу інвестицій при наявному рівні техніки;

— збільшення кількості працівників;

— збільшення обсягу використовуваної сировини, матеріалів, палива.

До інтенсивних факторів належать:

— прискорення науково-технічного прогресу (упровадження нової техніки і технологій шляхом оновлення основного капіталу);

— підвищення кваліфікації працівників;

— поліпшення використання основних і оборотних фондів;

— поліпшення організації виробництва.

Основна проблема теорії економічного зростання полягає в тому, яким чином можна збільшити обсяг виробничих потужностей або досягти збільшення потенційного рівня ВВП. У відповідності з цим, економічне зростання графічно можна передати двома способами:

• зміщенням праворуч лінії довгострокової сукупної пропозиції LRAS від LRAS₁ до LRAS₂;

• зміщенням праворуч кривої виробничих можливостей із положення АВ до положення СD.

Загальна макроекономічна рівновага - це збалансований розвиток усіх сфер економічної системи, одночасна відповідність на ринку в цілому.

Серед фінансових методів та інструментів, які впливають та можуть забезпечити внутрішню та зовнішню рівновагу економічної діяльності, вирішити проблему зменшення дефіциту платіжного балансу, пожвавлення економічного зростання використовують обмеження сукупного попиту та девальвацію національної грошової одиниці.

-Обмеження сукупного попиту послаблює зовнішній дефіцит та стримує інфляцію.

-Девальвація національної грошової одиниці створює певні стимули для зростання виробництва товарів на експорт і знижує, відповідно, стимули для виробництва товарів, які не можуть бути реалізовані на зовнішніх ринках, а також сприяє пожвавленню та підйому економічної та ділової активності.