- •- 15. Підсистема виробництво макроекономічної моделі державного регулювання економіки
- •2. Дефіцит державного бюджету. Поняття сеньоражу.
- •Підсистема інвестиції макроекономічної моделі державного регулювання економіки
- •Моделювання взаємодії інфляції та безробіття
- •Проста модель інфляції і безробіття
- •Взаємодія конкуренції та інфляції.
- •Поняття функції потенціалу (конкуренції) макроеокономіки.
- •8. Аналіз точки макроекономічної рівноваги з позицій поведінки функції конкуренції, функції надлишкового попиту
- •10. Поняття інфляції в макроекономічному моделюванні.
- •11. Оптимальний вибір між інфляцією і безробіттям
- •12. Проста модель безінерційної інфляції.
- •13. Фактори макроекономічного зростання та їх вплив на макроекономічну рівновагу
- •Моделювання бюджету на макрорівні.
- •Критерії, що можуть застосовуватися для задачі моделювання бюджету на макрорівні.
- •18. Визначення цільових показників системи у макроекономічної моделі державного регулювання економіки
- •19. Формування значень інструментів державного регулювання.
- •Підсистема “Бюджет” макроекономічної моделі державного регулювання економіки.
- •Підсистема “Цільові показники”. Макроекономічної моделі державного регулювання економіки.
19. Формування значень інструментів державного регулювання.
На
підставі статистичних рядів необхідно
перш за все визначити параметри виробничих
функцій (
,
,
).
Як інструменти державного регулювання використовують: державні витрати, відсоткову ставку, ставки оподаткування й коефіцієнт покриття дефіциту бюджету за рахунок емісії. Інтенсивність використання того або іншого інструмента обмежена поточним станом економіки, тобто визначається поточним рівнем інфляції та безробіття.
Для формування значень інструментів державного регулювання скористаємося такими залежностями: рівень інфляції
,
де
– коефіцієнт, що відображає інтенсивність
впливу на інфляцію відсоткової ставки.
З
цього співвідношення випливає, що в
разі високого рівня інфляції (
)
відсоткову ставку необхідно підвищувати,
а в разі дефляції, навпаки, знижувати.
Державні інвестиції стимулюють зростання виробництва і приводять до скорочення безробіття. З іншого боку у випадку низького рівня безробіття державні інвестиції можуть стати причиною інфляції, тому залежність обсягу державних інвестицій від інфляції та безробіття можна описати формулою
,
де
,
– державні витрати в поточному і
попередньому періоді відповідно;
–
безробіття за минулий період;
–
коефіцієнт, що відображає залежність
зміни державних витрат від зміни рівня
безробіття.
Наступний інструмент – ставки податків. Підвищення їх спричиняє скорочення грошової маси в обігу, проте водночас перешкоджає зростанню економіки, тобто може призвести до зростання безробіття і навпаки.
20. Підсистема “експорт - імпорт”. макроекономічної моделі державного регулювання економіки.
Для побудови моделі торгового балансу приймемо додатково наступні положення:
- експорт та імпорт збільшуються пропорційно валовому національному продукту;
- з розвитком економіки імпорт товарів і послуг має тенденцію до скорочення, через появу аналогічних товарів власного виробництва;
- з наближенням економіки до її потенційного рівня зростає обсяг експорту.
Математичним
втіленням усіх цих положень є наступна
модель торгового балансу:
,
де Xт
-
експорт; Ке
- коефіцієнт пропорційності експорту
та валового національного продукту;
Кrе
- коефіцієнт приросту експорту, обумовлений
розвитком економіки;
Іт - імпорт; Кі - коефіцієнт пропорційності імпорту та валового національного продукту;
Кrі - коефіцієнт пропорційності рівня падіння імпорту, обумовлений розвитком економіки.
Коефіцієнти
пропорційності Ке,
Ki
можна
визначити, використовуючи тариф Кt4:
(3)
X
(4)
де
,
-
параметри, які необхідно визначити
статистично з рівностей (1) та (2), попередньо
підставивши в які відповідно (3) та (4).
Дані з цієї моделі можуть бути потім використані в інших підсистемах.
Рис 12.10.
21. Підсистема ”інвестиції”. макроекономічної моделі державного регулювання економіки
Дана модель ґрунтується на наступних положеннях:
Інвестиції поточного періоду дорівнюють рівню заощаджень в попередньому ( ) для нормальної ринкової економіки, тобто: X
.
На розмір заощаджень впливають прибутки населення ( З/П, дивіденди) та відсоткова ставка (ціна грошей)
Приватні інвестори завжди направляють свої кошти у найбільш прибуткові галузі економіки.
Заощадження населення можна розрахувати з наступної залежності:
Де X
-
схильність до заощаджень від прибутку;
- сумарна заробітна плата по всіх галузях; X
- сумарний прибуток по всіх галузях; - зміна рівня заощаджень при зміні відсоткової ставки на 1%; X
- процентна ставка.
Для визначення обсягів приватних інвестицій по галузях необхідно визначити вектор пріоритетів приватних інвестицій, о формально може бути подано в наступному вигляді:
, де X
- приватні інвестиції в j-оту галузь; X
- інвестиційна пріоритетність j-отої галузі за підсумками минулого року.
Вектор пріоритетів обчислюють за формулою:
, де – валовий прибуток за попередній рік у галузі ; – валовий продукт галузі в попередньому періоді.
Аналогічно чинимо в разі визначення обсягів державних інвестицій. У цьому разі обсяг державних інвестицій множимо на вектор пріоритетів , що виражають так:
, де , – частка державних інвестицій, що надходять до галузі .
У цьому випадку результативним показником є вектор галузевих державних інвестицій
,де – державні інвестиції в галузі .
Державні інвестиції розглядаємо як елемент підсистеми “бюджет”.
