3.4 Морфологічні помилки

Найбільш поширеною морфологічною помилкою є неузгодженість означень. Укладачам ділових документів при використанні означень варто враховувати такі правила:

1. Якщо означення стосується іменника, що має при собі додаток, то воно узгоджується з головним словом сполучення. Наприклад: новий вагон-лабораторія.

2. Якщо означення стосується сполучення власного імені та прикладки (наприклад, композитор Пахмутова) то воно звичайно узгоджується з найближчим іменником. Наприклад:

Наш директор магазину А.Р. Петрова перебуває у відпустці.

Винятком із правила є ситуація, коли означення виражається дієприкметником:

Запрошена на збори директор школи В.Н. Лугова повідомила...

3. Якщо означення стосується сполучення іменника з числівниками „два”, „три”, „чотири”, то воно звичайно ставиться у формі родового відмінка, коли стосується слів чоловічого роду, і у формі називного відмінка, коли стосується слів жіночого роду. Наприклад: дві нові лабораторії; три нових будинки.

4. Означення, що стоїть перед сполученням „числівник + іменник” (а не між цими словами), звичайно вживається у формі називного відмінка. Наприклад: за ці два тижні; за останні три роки.

Але слова добрий, повний, цілий не завжди підпорядковуються цьому правилу. Наприклад: за повних два місяці; цілих три тижні.

Нераціональне використання кількісних числівників становить собою ще один вид морфологічних помилок. При вживанні кількісних числівників у ділових листах, телефонних розмовах, ділових бесідах потрібно пам’ятати такі правила:

1. Усі кількісні числівника відмінюються. При цьому змінюються всі частини складних і складених числівників. Наприклад:

• до п’ятисот сімдесяти чоловік;

• з трьомастами шістдесятьма експонатами.

Невідмінювання або неповне відмінювання складних і складених числівників є помилкою. У текстах кількісні числівники записуються цифрами. Щоб уникнути помилки у називанні їх в офіційній обстановці, необхідно подавати їхні словесні варіанти у відповідних відмінкових формах [10, с. 47].

2. Складені числівники ніколи не повинні містити збірні числівники. Наприклад:

Неправильно Правильно

Двадцять двоє осіб ... Двадцять дві особи ...

При позначенні конкретних предметів можливим є використання слів одиниця, пара, штука, екземпляр і т. ін. Наприклад:

двадцять чотири пари рукавичок.

3. Числівник півтора у формі називного (знахідного) відмінка поєднується з іменником у формі родового відмінка в однині. Наприклад:

півтора вагона;

півтори машини.

До морфологічних помилок належить і неправильний вибір стану. Стан – дієслівна конструкція, що виражає етичну оцінку дій іншої сторони. Активний стан вживається, коли потрібно виділити суб’єкт дії – юридичну або посадову особу як джерело приписуваних або фіксованих дій. У цьому випадку фраза починається з підмета. Наприклад:

Юридична частина колеги роз’яснює ...

У супровідних листах суб’єкт дії не вказується, а мається на увазі, тому підмет відсутній. Наприклад:

Висилаю Вам післяплатою ...

При цьому суб’єкт дії повинен ототожнюватися не з „фізичною”, а з юридичною особою. Наприклад:

Неправильно Правильно

Ми потребуємо ... Фабрика потребує ...

Зазвичай речення з активним станом вживаються в теперішньому часі, але в рішенні присудок виражається в минулому часі. Наприклад:

Колегія вирішила ...

У наказах, розпорядженнях уживається тільки активний стан з ключовим словом Наказую.:.

Факультативність приписуваних дій досягається за рахунок вживання дієслів, позбавлених категоричності в тоні викладу (Рекомендую...). Їх використовують, коли запропоновані дії можуть бути виконані в широкому діапазоні варіантів, але відповідно до посадової інструкції або положення про юридичну особу. Активний стан отримав широке поширення у розпорядницькій документації. Він є обов’язковим у заявах громадян і виправданим у тих випадках, коли треба вказувати винуватця порушення професійної або адміністративної етики. Уживання активного стану додає принциповий тон критиці. Наприклад:

Механік заводу Р.І. Гавюршюв грубо порушив техніку безпеки.

Пасивний стан використовується, якщо факт здійснення дії має більше значення, ніж вказівка на осіб, що вчинили дію. Наприклад:

Оплата гарантується.

Уживанню пасивного стану надається перевага й у тих випадках, коли очевидним є джерело дії. Наприклад:

Термін, протягом якого будуть встановлені ескалатори, ще не визначений.

Системи автоматичного перекладу, на жаль, допускають чимало морфологічних помилок, причиною чого, з одного боку, є недостатня розробленість систем автоматичного синтаксичного й морфологічного аналізу (програма „не бачить” синтаксичного зв’язку, а отже, й узгодження між словами, які знаходяться у тексті на певній відстані одне від одного), а з другого – наявність і в російській, і в українській мовах омоформ – слів, що збігаються у певних формах: три (числівник) – три (дієслово), мати (іменник) – мати (дієслово) тощо. Програми-перекладачі практично не розрізняють російські омоформи, перекладаючи їх завжди однаково незалежно від значення. Наприклад:

рос. им - орудний відмінок від он (манипулировать им),

им - давальний відмінок від они (прислать им);

рос. стоят - 3 особа множини теперішнього часу дієслова стоять (стоят на ступеньке),

стоят - З особа множини теперішнього часу дієслова стоить (стоят 100 гривень).

Пролінг Офіс подає завжди форму їм.

Також системи автоматичного перекладу регулярно помиляються при перекладі російських прикметників і дієприкметників жіночого роду в родовому й давальному відмінках (предусмотренной– передбаченої/передбаченій), чоловічого роду в називному й знахідному відмінках і жіночого роду в родовому й давальному відмінках (другой – інший/іншої/іншій), іменниках середнього роду в родовому відмінку однини й називному множини (обязательства – обов’язку/обов’язки) тощо. Виправлення цих помилок, а також неточностей, коли програма-перекладач неправильно визначає узгодження між словами в тексті, належить здійснити людині, яка укладає документ.