3.3 Синтаксичні помилки

Синтаксичні помилки являють собою вид помилок, які − нерідко не помічають самі укладачі.

Найпоширенішою синтаксичною помилкою є неправильний порядок слів у реченнях. При складанні текстів ділових документів необхідно пам’ятати правила порядку слів у літературній мові, де інформаційна роль порядку слів зростає ближче до кінця речення. Наприклад: ДМЗ виконав план до 20 грудня. До 20 грудня ДМЗ виконав план. У першому реченні наголошується на терміні, до якого завод виконав план. У другому констатується, що завод план виконав. І російська, й українська мова припускають відносно вільний порядок слів у реченні. Перестановку слів з метою підкреслити значимість якогось слова називають інверсією.

Програми автоматичного перекладу не змінюють порядку слів у реченнях, тому в основному українськомовний варіант тексту документа зберігає ті ж самі логічні наголоси й акценти, що й російськомовний.

Дієприслівниковий зворот є засобом передачі дії, що відбувається одночасно або в зв’язку з іншою дією. Дієприкметниковим зворотом можна передавати різні етичні моменти (наприклад, зацікавленість у якнайшвидшому завершенні роботи) і сформулювати причини, що стали підставою для ухвалення управлінського рішення. Краще використовувати дієприкметниковий зворот на початку фрази такими словами:

• Вважаючи

• Беручи до уваги

Обов’язковою умовою вживання дієприслівникових зворотів є те, що дві дії, одна з яких виражена дієсловом-присудком, а інша дієприслівником), повинні здійснюватися однією особою. Помилки при вживанні дієприслівникових зворотів легко виправити, замінюючи їх на речення з обставинами [2, с. 16 – 19]: Наприклад:

Неправильно Правильно

Виступаючи, директором Виступаючи, директор

порушена злободенна тема. торкнувся злободенної теми.

Ділове писемне мовлення характеризується наявністю складнопідрядних речень. Складні речення надають більшої переконливості проханню і пом’якшують враження відмови, дозволяють підкреслити важливі значеннєві відтінки, навести аргументи й т. ін. Значеннєві відношення між окремими частинами розгорнутого висловлення визначаються використанням сполучників і сполучних слів. Складні речення виражають причиново-наслідкові зв’язки й найчастіше вживаються із сполучниками що; котрий; якщо; де; як; унаслідок того, що; щоб.

Якщо підрядне речення пояснює тільки одне слово головного речення, то воно стоїть за цим словом. Наприклад:

Конференція, на якій були присутніми тридцять чоловік, проходила...

Якщо підрядне речення стосується групи присудка або всього головного речення, то воно ставиться перед головним, коли акцентуються обставини здійснення дії, або після головного, коли пояснює основну думку складного речення.

Наприклад:

Через те, що різко знижується виробіток по заводу, необхідно вжити термінових заходів.

Необхідно вжити термінових заходів, тому що різко знижується виробіток по заводу.

При необхідності можна замінити підрядні речення синонімічними дієприкметниками й дієприкметниковими зворотами, які додають текстові стислості й лаконізму. Найбільш поширеним є розташування дієприкметникового звороту після означуваного слова. Не можна поєднувати як однорідні синтаксичні члени дієприкметникові і дієприслівникові звороти з підрядними реченнями.

Наприклад:

Неправильно Правильно

Потрібно виділити визначення, Потрібно виділити визначення,

подані автором у цій подані автором у цій роботі

роботі, і яку літературу він і літературу, використану

використовував для цього. ним для цього.

Підрядні речення мають синонімічні за значенням конструкції з віддієслівними іменниками, а саме:

Після встановлення

Згідно з домовленістю

У зв‘язку з розширенням

При редагуванні українськомовного тексту документа, отриманого в результаті роботи системи автоматичного перекладу, слід мати на увазі, що в українській мові, на відміну від російської, майже не вживаними є активні дієприкметники, які утворюються від дієслів недоконаного виду за допомогою суфіксів -ач(-яч), -уч(-юч): в’янучий, бажаючий, лежачий.

Разом з тим система автоматичного перекладу нерідко утворюють подібні форми, хоча для української мови більш усталеним є вживання замість них підрядних речень, отже, рекомендується робити в перекладеному тексті документа відповідні виправлення, наприклад:

Російський варіант	Український варіант
	Неправильно	Правильно
работающий в должности	працюючий на посаді	що працює на посаді
по вине „Пользователя” или лиц, совместно с ним проживающих	з вини „Користувача” або осіб, разом з ним проживаючих	з вини „Користувача” або осіб, що проживають разом з ним

Якщо дієприкметник стоїть на початку фрази, наприклад, взятий у дужки, то при утворенні підрядного речення слід використовувати вказівний займенник такий:

В случае образования излишней (превышающей установленную норму) жилой площади...

у випадку утворення зайвої (перевищуючої встановлену норму) житлової площі...

у випадку утворення зайвої (такої, що, перевищує встановлену норму) житлової площі...

Іноді російський дієприкметник можна перекласти українським іменником:

заведующий кафедрой

завідуючий кафедрою

завідувач кафедри

До синтаксичних помилок належить і неправильне використання прийменників. У діловій мові поширеними є словосполучення з прийменником про із залежними іменниками в знахідному відмінку. Наприклад:

угода про постачання; рішення про кадри.

Неправильне використання прийменника про створює мовні перешкоди.

Наприклад:

Неправильно Правильно

Майте про це на увазі. Майте це на увазі.

Немає сумнівів про те, що... Немає сумнівів, що...

Необхідно розрізняти, коли мова йде про установу, а коли про будинок. Наприклад:

Неправильно Правильно

У наше підприємство На наше підприємство

направлено новий направлено новий

проект верстата. проект верстата.

Вибір прийменника визначається традицією й обумовлений контекстом і лексико-граматичними зв’язками слів, що складають сполучення. Вибір прийменника може бути пов’язаний із прагненням підкреслити якийсь відтінок думки.

Прийменник згідно з вимагає форми орудного відмінка іменника: згідно з наказом (вказівками).

Прийменник усупереч також вимагає після себе форми давального відмінка іменника: усупереч проханню (указівці).

Прийменник завдяки звичайно вказує на причину, що сприяє здійсненню чого-небудь. Цей прийменник вимагає після себе форми давального відмінка іменника або займенника. Наприклад: завдяки Вам.

У прийменниково-іменникових конструкціях іменник повинен стояти у певній відмінковій формі. Наприклад, згідно з вимагає орудного відмінка:

Неправильно Правильно

Згідно наказу Згідно з наказом

Згідно відповідного Згідно з відповідним

положення… положенням

Згідно Вашої пропозиції Згідно з Вашою пропозицією

Слово «керівництво» вимагає після себе форми орудного відмінка іменника. Наприклад:

Неправильно Правильно

Керівництво виробничої Керівництво виробничою

практики здійснюється практикою здійснюється

заводськими фахівцями заводськими фахівцями.

Іменникове керування в українській і російській мовах не збігаються, як це ілюструють приклади:

Російська мова Українська мова

благодарить кого дякувати кому

причинять что завдавати чого

снабжать чем постачати що

нуждаться в чем потребувати чого

подражать кому наслідувати кого

Системи автоматичного перекладу в основному враховують зміну відмінкової форми керованого іменника і правильно перекладають такі конструкції, але якщо відстань між дієсловом і залежним іменником перевищує кілька слів, то програмі не вдається визначити, який саме іменник є залежним, і, відповідно, змінити його відмінкове закінчення (див.: дод. Б).

Такі помилки доводиться виправляти вручну. Крім того системи автоматичного перекладу тексту з російської мови українською допускають чимало помилок при перекладі прийменниково-іменникових конструкцій, що так само ґрунтується на розбіжностях у керуванні, наприклад:

Російська мова Українська мова

стремиться к прагнути до

случилось по вине трапилося через

принять во внимание взяти до уваги

принять к сведению взяти до відома

на протяжении дня протягом дня

в семь часов о сьомій годині

соответственно приказу відповідно до наказу

согласно приказу згідно з наказом

ввести в состав ввести до складу

на следующий день наступного дня

Багатозначність російського прийменника по є причиною того, що чимало конструкцій, до складу яких він входить, перекладаються з помилками засобами автоматичного перекладу (див.: дод. В).

Термін „паралельні конструкції” позначає форми словосполучень і речень, що можуть виконувати в реченні однакову синтаксичну функцію і взаємозамінюватися як синонімічні.

Широке вживання віддієслівних іменників (затримка, перевірка, виправдання, підвищення, одержання) є особливістю офіційно-ділового стилю. При вживанні віддієслівних іменників потрібно враховувати можливість появи ланцюжків однотипних слів, що роблять фразу громіздкою і немилозвучною, а також можливість використання віддієслівних іменників у складі складених присудків.

Синонімічними також можуть бути особові й безособові конструкції, активні й пасивні звороти мови, які розрізняються деякими значеннєвими і стилістичними відтінками і чий неточний вибір, а також невідповідність контексту або формі документа сприймається як порушення літературної норми. Вибір активного звороту й уживання особових форм дієслова дозволяє конкретизувати думку.

Навпаки, за допомогою безособових і пасивних конструкцій можна підкреслити, що важливішим є факт здійснення дії, ніж особа, яка цю дію виконує.

Діловий стиль характеризується реченнями, у яких підмет виражається цілісним за значенням сполученням слів. Зазвичай труднощі при складанні службових документів викликають варіанти узгодження присудка з підметом, сполучення збірних іменників й іменних конструкцій з числівниками.