- •6.1.Вступ
- •6.2. Модель формування виробничої структури автосервісу на території
- •Розподіл виробничої потужності між авторизованим (ots) та незалежним (Automotive Aftermarket) автосервісом
- •6.3. Алгоритм формування виробничої структури автосервісу
- •6.4. Алгоритм розрахунку потужності окремої сто
- •15.5. Щільність розташування підприємств автосервісу
- •6.6. Визначення клієнтського радіусу (картографічний аналіз)
- •6.7. Структуроутворюючі фактори.
- •6.9. Приклад формування виробничої структури*)
- •При виборі потужності сто обов’язковою є умова - клієнтський радіус більший розрахункового.
6.7. Структуроутворюючі фактори.
Вибір місця розташування, потужності СТО, її спеціалізації чи універсалізації залежить від факторів, які приведені далі.
По- перше, їх можна розділити на два фактори:
- макрорівня: країна, місто, область,
- мікрорівня: вібір конкретного місця для конертного підприємства. [1 ]
До факторів макрорівня відносяться:
1.Демографічні і економічні фактори, які впливають на розмір та розвиток ринку,
2.Джерела та транспортні витрати на доставку матеріалів, які використовуються у виробництві,
3. Кількість та якість трудових ресурсів та їх вартість,
4. Наявність достатньої кількості енергії та води,
5. Політична стабільність,
6. Податкова політика та сприяння економічному розвитку,
7. Питання захисту навколишнього середовища,
8. Вартість земельної дільниці та будівництва,
9. Умови проживання (наприклад, клімат, система освіти, медичне обслуговування, культура, відпочинок, приступність).
Друге важливе питання: конкурентне середовище, чи є можливість отримати конкурентні переваги. Світова практика прагне створити умови для розумної конкуренції. Не прийнято створювати надмірну конкуренцію чи умови, за яких конкурентів стає надмірно багато. Виключається монополія. Чи потрібен новий надавач послуг на ринку чи ні - визначається на основі закона про конкуренцію.
Третє питання - чи зручно клієнтам користуватися послугами СТО.
Четверте - наявність кваліфікованого та такого, що відповідає вимогам клієнтів, персоналу та вартість робочої сили.
П’яте - платjспроможність населення: підприємства можна створювати за умови, якщо у споживачів є кошти, щоб заплатити за його послуги чи продукцію.
Шосте - рівень самообслуговування: свого часу було встановлено, що 85% власників старих автомобілів самостійно замінюють мастило в двигуні, і немає сенсу створювати спеціальні пункти по їх заміні. Коли нафтова компанія ТНК створювала мережу автозаправних станцій, розглядалося питання будівництва сервісних постів на кожній з них. Було прийнято рішення про недоцільність будівництва пунктів автосервісу. Обумовлено це рішення висновком, що переважна більшість робіт з експрес - сервісу виконується самими власниками та існує розвинутий гаражний авторемонт, до якого звикли автовласники.
Сьоме - доцільність створення підприємств автосервісу визначається також з урахуванням факторів зовнішнього середовища, яке несе в собі можливості та обмеження; середовище зовнішньої взаємодії, з якого підприємство отримує клієнтуру, персонал, постачальників та конкурентів.
6.8. Аналіз виробничої структури автосервісу України.
У спадщину Україні дісталася нерозвинута виробнича структура автосервісу колишньої УРСР, яка включала в себе ( в 1990р.) 535 станцій загальною потужністю близько 4000 постів з кількістю працюючих 22 500 осіб, сердньою потужністю 7,3 постів та середньою кількістю працюючих на СТО 42 особи. Парк автомобілів нараховував 3,4 млн. шт (6500 автомобілів на СТО)[ Марков О.Д. Організація автосервісу – Львів, Оріяна Нова, 1998 – 332с].
Станції розташовувалися так, як це вирішували практики. Найбільш впливовим фактором був дефіціт, з урахуванням якого обиралась потужність та місце розташування СТО. Наприклад, АвтоВАЗ мав у Криму таку кількість СТО, яка суттєво перевищувала потреби парку, ала ці потужності дозволяли вирішувати питання відпочинку близьких та потрібних людей.
Ще один приклад показує вплив дефіціту на вибір потужності та розташування СТО. Це залежність керівника автосервісу від великої кількості «впливових людей», відмовляти яким керівник не мав можливості. Якщо керівник автосервісу, розуміючи логічність розташування СТО ближче до споживача, побудує, наприклад, п’ять п’ятипостових СТО, то він попаде в залежність від п’яти секретарів райкомів, п’яти районних прокурорів, начальників міліції тощо. Розуміючи наслідки такої залежності, він вирішує збудувати одну 25- постову СТО і, таким чином, збувається хлопоту. Досвід роботи в автосервісі приводить до висновку, що багато чого в ньому, як і в усьому іншому, відбувається під впливом інтересів конкретних людей, а які це має суспільні чи економічні наслідки - таке питання не завжди розглядається. І сьогодні ми спостерігаємо ті ж самі явища.
Наприкад, якщо паралельно розглядати розвиток авторизованого та незалежного автосервісу та спостерігати незалежність цих структур одна від одної, то можна прийти до висновку нелогічності такого розмежування. Зокрема, як показує аналіз, широка співпраця цих структур, яка вже давно ефективно використовується у розвинутих країнах, веде до значного покращення результатів роботи і незалежного, і авторизованого автосервісу.
Автомобільний транспорт України розвивається швидкими темпами і, незважаючи на наслідки кризи 2008р, в подальшому його розвиток буде мати місце. Така ситуація буде існувати до повної насиченості парку (від 158 автомобілів на 1000 мешканців хоча б до 350), а це потребує багато часу ( за теперішніх умов – років двадцять). В умовах ринку, що розвивається, автосервіс природнім чином відстає у розвитку від потреб парку, і це відставання буде існувати довгий час.
За 23 роки існування автосервіс України, незважаючи на привабливість бізнесу, не отримав достатнього розвитку. Дилерський автосервіс має близько 750 автоцентрів, які скупчені в розвинутих містах. Переважна більшість міст України не мають авторизованого автосервісу. На карті (мал.15,7) наведені дані про стан авторизованого (дилерського) автосервісу, а на карті (мал.15.8) наведені дані про стан незалежного автосервісу.
Аналіз структури автосервісу свідчить про те, що лише 2 міста в Україні ( Київ та Одеса) мають дилерський автосервіс всіх 55 марок, інші – не мають сервісу для переважної більшості брендів. Крім того, з 459 міст України лише 153 міста мають авторизований автосервіс, а 306 міст – (майже 70%), 8800 смт, 490 районів, більш, ніж 30 000 інших населених пунктів взагалі не мають авторизованого автосервісу. Відсутність дилерського автосервісу по переважній більшості марок автомобілів у переважній більшості міст та населених пунктах України (таблиця 6) погіршує роботу імпортерів та веде до зменшення обсягу продажу автомобілів.
Разом з тим незалежний автосервіс (Automotive Aftermarket) має більш ніж 9000 станцій технічного обслуговування, які рівномірно розташовані практично по всій території України. Використання потенціалу незалежного автосервісу для збільшення обсягу продажу автомобілів дилерами – реальний шлях суттєвого приросту продажу автомобілів.
Покращити роботу імпортерів автомобілів та їх дилерів можливо за рахунок надання незалежним автосервісам права та можливості виконувати гарантійне обслуговування нових автомобілів, як це робиться у переважній більшості автомобільно розвинутих країнах (ЄС, США). Принцип розумної співпраці висловлює в своїх роботах всесвітньо відомий фахівець у галузі якості Є.Демінг.
Співпраця авторизованого та незалежного автосервісу у галузі гарантійного обслуговування автомобілів може привести до покращення роботи дилерів, збільшення обсягу продажу автомобілів, більш повного задоволення потреб споживачів нових автомобілів, зростання прозорої та розумної цінової конкуренції, до цивілізованого розвитку незалежного автосервісу, котрий в достатній мірі розвинутий у містах, де немає дилерського автосервісу. Таким чином, виробнича структура та її ефективність - це не лише виробничі потужності, їх розташування; це ще й форми організації автосервісу, співпраця та взаємодія, яка може суттєво підвищити загальну ефективність автосервісу та принести і результати в бізнесі, і користь людям. Але для цього має існувати норма Закону, без якої таке питання навряд чи може бути вирішене.
