- •Тема №1. Предмет, задачі, методологічні основи патопсихології
- •Тема №2. Принципи побудови патопсихологічного дослідження.
- •1. Принципи патопсихологічного дослідження.
- •2. Патопсихологічний експеримент
- •4. Тести
- •5. Опитувальники
- •6. Проективні методики
- •Тема: Синдроми раннього дитячого аутизму
- •1. Клінічні прояви синдрому
- •2. Форми раннього дитячого аутизму.
- •3. Етіологія раннього дитячого аутизму
- •«Внутрішня картина хвороби» в патопсихології
- •Тема: Епілепсія.
- •1. Визначення епілепсій, її види і причини.
- •2. Пароксизмальні прояви епілепсії.
- •Психічні еквіваленти.
- •4. Зміни особистості при епілепсії
- •Епілептичним припадками Перша допомога при епілепсії.
- •Тема: Затримка психічного розвитку
- •Тема: Аутогенне тренування. Початковий етап.
- •1. Поза «кучера»
- •§ 20. Аутогенна модифікація
- •§ 21. Вищий ступінь аутогенного тренування
- •§ 22. Аутогенне тренування і музика
- •§ 23 Аутогенне тренування в повсякденному житті
- •Тема: Порушення особистості
- •1. Порушення особистості.
- •2. Формування патологічних потреб і мотивів.
- •3. Порушення смислоутворення.
- •4. Порушення підконтрольності поведінки
- •5. Аномалії характеру і акцентуації індивідуально-психологічних властивостей особистість.
- •6. Взаємозв'язок особистісної акцентуації з відхиленнями поведінки
- •Тема: Способи подолання стресу
- •Неефективні та ефективні способи подолання стресу
- •Успішні способи подолання стресу
- •Активний вплив на проблему
- •3. Зміна погляду на проблему
- •Прийняття проблеми і зменшення фізичного ефекту стресу
- •В основу першої класифікації закладена природа антистресового впливу: психологічна, фізіологічна, біохімічна та фізична:
- •2. Друга класифікація методів нейтралізації стресу побудована в залежності від способу застосування антистресового впливу:
- •5. Комплексні способи подолання стресу
- •Порушення вольової (ефекторної) діяльності
- •Порушення цілеспрямованої діяльності
- •Воля и ее нарушения
- •Порушення емоцій (почувань)
- •Порушення емоцій.
- •3. Синдроми емоційних порушень
- •Тема: Порушення мислення.
- •Природа мислення.
- •1.1 Форми мислення
- •2. Продуктивні розлади мислення.
- •Формальні порушення мислення.
- •Тема: Порушення мовлення
- •Розвиток мовлення
- •2. Порушення мовлення
- •Тема: Порушення пам'яті
- •1. Визначення пам’яті, процеси і види пам’яті.
- •2. Види порушення пам'яті.
- •3. Корсаковський синдром.
- •4. Механізми порушення пам’яті.
- •Тема: Порушення свідомості. Типи і синдроми порушеної свідомості.
- •Тема: Основні психопатологічні синдроми
- •3. Синдроми емоційних порушень
- •4. Синдроми розладів пам’яті
- •5. Синдроми порушень моторної сфери
- •6. Психоорганічні синдроми
- •7. Невротичні синдроми
- •Тема: Порушення сприйняття
- •Порушення сприйняття
- •Синдром Кандинського-Клерамбо (синдром психічного автоматизму).
- •Увага та її порушення.
- •Психологічна травма та посттравматичні стресові розлади (птср)
- •Тема: Психопатії як патохарактерологічний розвиток особистості.
- •1. Визначення і класифікація психопатій.
- •2. Етіологія і патогенез психопатій.
- •3. Патопсихологічні види психопатій експлозивна форма психопатії
- •Астенічна форма психопатії
- •Психастенічна форма психопатії
- •Істерична форма психопатії
- •Паранойяльна форма психопатії
- •Перверзна форма психопатії
- •4. Сомато-неврологічні прояви психопатій
- •5. Динаміка і діагностика психопатій.
- •6. Диференціальна діагностика
- •Тема: Основні методики самонавіювання
- •Загальні|спільні| положення|становища|
- •Довільне самонавіювання (метод Куе)
- •Прогресивна м'язова релаксація (метод Джекобсона)
Формальні порушення мислення.
За логічною стрункістю розлади мислення розділяють таким чином:
а) зісковзування думок, коли при розповіді про одні події хворий переключається на інші, не помічаючи, що першу думку він не довів до логічного кінця;
б) розірваність мислення. у хворих з розірваним мисленням окремі думки і умовиводи можуть бути зовсім не пов'язані між собою, хоча фрази він проговорює граматично правильно, наприклад, «машина поїхала, тому що кіно загорілося з труби». При цьому також важко зрозуміти і письмові твори. Наприклад, хворий пише: «...яке знову щастя, 79. Він може доводити до кінця... статті будь-якого ходу справи... досліджувати великі аркуші сірого паперу...»
в) безладність мислення характеризується, на відміну від розірваності, глибоким розладом синтезу, внаслідок чого втрачається як змістовна, так і граматична побудова мови. Це проявляється невпорядкованим поєднанням окремих слів «земля... чоботи... пішов дощ... вперед». Безладність мислення частіше поєднується з розладами свідомості.
За цілеспрямованістю виділяють такі розлади мислення, як амбівалентність, резонерство і розважність (статечність).
Амбівалентність — це співіснування думок і асоціацій, які взаємно виключаються.
Резонерством називають безпредметність мислення, коли відсутні конкретність думок, їхній пізнавальний зміст. Наприклад, на запитання про здоров'я хворий відповідає: «залежно від того, що означає це слово. Якщо від слова «здорово», то я не вельми здоровий, маю лише 60 кг маси, але це залежить від вагів і того, де вони стоять: якщо в нашому парку, то там гравітація висока, багато людей і неможливо довго там знаходитись...» чи на запитання: «Яка різниця між столом і стільцем?» — хворий відповідає: «Стіл призначений для того, щоб класти на нього предмети вжитку, а стілець — щоб перенести вагу з двох ніг на чотири».
Розважність мислення також відноситься до порушень цілеспрямованості. Вона проявляється у викладенні хворим непотрібних деталей своєї розповіді, зайвих дрібниць, невміння лаконічно висловити головну думку, яка часто губиться у великій кількості подробиць. Розважність мислення часто називають інертністю, вона спостерігається при епілепсії. Патофізіологічні основи формальних розладів мислення пов'язані з тим, які нервові процеси переважають, — підвищена збудливість чи інертність.
Індивідуальна різниця у темпі мислення залежить від конституційних особливостей людини (темпераменту), а також від виховання. Люди з підвищеним темпом мислення і відповідно мови у певній ситуації (наприклад, лектори) можуть його контролювати.
А при психічних захворюваннях свідома корекція прискореного мислення неможлива. При цьому асоціації виникають легко, частіше за зовнішньою подібністю, співзвучністю, вони різні і численні. Мова, попри багатослів'я, відстає від стрімкого потоку різних ідей. Хворі, не закінчуючи однієї думки, переходять до іншої, часто не помічаючи неповноти мовного виразу думки. Найвищий ступінь прискорення темпу мислення в поєднанні з відверненням уваги проявляється у скаканні ідей (fuga idearum), коли вловити логіку думок хворого стає неможливим. Іноді прискорене мислення хворого об'єктивується в письмовій мові: він весь час пише листи, щоденники, в яких думки безладні (хворий не встигає все записувати і навіть не встигає закінчити слово, фразу). Прискорення процесу мислення спостерігається при психічних порушеннях, що перебігають з підвищеним настроєм і сильним руховим збудженням.
Загальмованість мислення спостерігається в меланхолічному або депресивному стані хворого. Сповільнення темпу мислення можна спостерігати при розмові з хворим — він розмовляє і думає повільно, дає відповіді після довгих пауз зі зниженням гучності голосу до шепоту, а в стані ступору зовсім не розмовляє. Можна відзначити також бідність асоціацій, загальну загальмованість, сповільнення рухів, пригнічення афективних реакцій.
При в'язкому мисленні людина неодноразово повторює одні й ті самі думки.
До розладів мислення за темпом можна віднести також:
зупинки мислення (sperrung) іноді спостерігається при шизофренії: хворий раптово на деякий час замовкає. Іноді хворі кажуть, що думки немовби «зникають».
напливи думок (мантизм) – що проявляється в мимоволі безперервно виникаючому і некерованому потоці думок, спогадів, «вихорі ідей», в якому хворий неспроможний розібратися. Мантизм іноді спостерігається при шизофренії.
