- •1.Педагогіка як наука про виховання. Специфіка її предмета і категоріального апарату. Роль вітчизняних педагогів у розвитку педагогічної думки.
- •2 Принципи і методи науково-педагогічних досліджень у роботі вчителя і класного керівника.
- •3. Сутність понять людина, особистість, індивід, індивідуальність. Фактори і закономірності розвитку особистості. Заруб. Теорії розвитку особистості
- •4. Особливості розвитку і виховання дітей підліткового віку та їх врахування у навчально виховному процесі.
- •5. Роль педагога в сучасному суспільстві. Педагогічна кваліфікація. Загальна і професійна культура педагога. Самовиховання творчої індивідуальності педагога.
- •6. Сучасна українська школа і шляхи ії реформування Основні документи про реформування школи
- •7. Українська народна педагогіка. Історичні етапи її розвитку. Цілі, принципи, засоби виховання к народній педагогіці.
- •8. Сутність, загальні закономірності, основні принципи виховання в сучасній школі. Зміст виховного процесу.
- •10. Проблеми колективу і особистості в історії і на сучасному етапі розвитку педагогічної науки Умови та стан розвитку колективу. Шляхи розвитку шкільного самоврядування.
- •9. Методи і засоби виховання. Класифікація методів виховання. Характеристика основних груп методів виховання школярів.
- •12. Громадянське виховання
- •13. Самовиховання. Основні фактори і методи самовиховання. Педагогічне керівництво самовихованням.
- •14. Сімейне виховання. Умови ефективності сімейного виховання дітей шкільного віку
- •15. Педагогічні основи діяльності класного керівника. Функції, основні напрями його діяльності. Виховна справа як вид організації контрольної діяльності школяра.
- •16. Сутність процесу навчання: структура, функції, закономірності, принципи. Психолого - педагогічні основи навчально – пізнавальної діяльності учнів.
- •17. Зміст освіти в національній школі: поняття, принципи та критерії його формування. Основні компоненти змісту освіти у суч. Школі. Суч. Проблими зо.
- •18. Методи і прийоми навчання, їх класифікація. Характеристика основних груп методів навчання.
- •20. Педагогічна діагностика результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Види, функції контролю. Аналіз критеріїв 12-ти бальної системи оцінювання знань учнів.
- •I рівень – початковий (оцінки "1", "2", "3").
- •II рівень - середній ("4", "5", "6").
- •III рівень - достатній ("7", "8", "9").
- •IV рівень – високий ("10", "11", "12").
- •21. Шляхи здійснення особистісно-орієнтованого підходу до навчання
- •22. Формування самоосвітньої компетентності учнів у процесі навчання
- •23. Сутність поняття «Технологія навчання». Класифікація технологій навчання. Використання інтерактивних технологій у навчальному процесі.
- •24. Особливості організації діяльності вчителів та учнів у проектній технології навчання
- •25. Передового педагогічного досвіду, критерії його оцінювання. Вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду у навчальному закладі.
5. Роль педагога в сучасному суспільстві. Педагогічна кваліфікація. Загальна і професійна культура педагога. Самовиховання творчої індивідуальності педагога.
Процес оволодіння знаннями, вміннями і навичками становить пізнавальну діяльність учнів, якою керує вчитель. Роль керівника навчального процесу не обмежується поясненням нового навчального матеріалу. Головний зміст керівництва полягає в тому, що вчитель є насамперед організатором і керівником пізнавальної діяльності учнів, створює умови, за яких вони можуть найраціональніше І найпродуктивніше вчитися. Водночас учитель є вихователем, дбає про розумовий, фізичний, духовний розвиток учнів.
Щоб повноцінно здійснювати процес викладання, вчитель має усвідомлювати загальну мету освіти і місце свого предмета в її реалізації. Виходячи із загальної мети виховання — формування всебічно І гармонійно розвиненої особистості, — він визначає загальну освітню, виховну і розвиваючу мету свого предмета і кожного уроку.
Учитель повинен глибоко знати предмет на сучасному науковому рівні.
Здійснення міжпредметних зв'язків у процесі навчання потребує від учителя певних знань із суміжних дисциплін. Особлива роль належить методичній підготовці вчителя. Адже недостатньо мати знання зі свого предмета, треба вміти зробити їх надбанням учнів. Оскільки у процесі навчання реалізуються його виховна і розвиваюча функції, вчитель повинен мати добру психолого-педагогічну підготовку, знати методику організації виховної роботи.
Для успішного виконання функції викладання вчитель повинен добре знати особливості учнів. Це є запорукою управління їх пізнавальною діяльністю.
Діяльність учителя в процесі викладання охоплює планування діяльності (тематичне й поурочне); організацію навчальної роботи; організацію діяльності, стимулювання активності учнів; здійснення поточного контролю за навчальним процесом, його регулювання, коригування.
Методичну роботу в школі проводять в індивідуальній і колективній формах.
Зміст індивідуальної самоосвіти педагога охоплює систематичне вивчення політичної, психолого-педагогічної, наукової літератури, безпосередню участь у роботі шкільних, міжшкільних та районних методичних об'єднань, семінарів, конференцій.
Організація самоосвіти передбачає зв'язок самоосвіти з практичною діяльністю педагога; створення в школі умов для звернення педагогів до нових досягнень науки і передового педагогічного досвіду.
Молоді спеціалісти, які закінчили вищі педагогічні заклади освіти, упродовж першого року роботи за місцем працевлаштування проходять стажування. Його мета — набуття практичних умінь і навичок педагогічної діяльності. Під час стажування вони користуються всіма правами працівника школи І виконують покладені на них обов'язки. Керівник закладу освіти призначає для молодого вчителя наставника з числа кращих учителів відповідного фаху. Наставник надає стажисту допомогу в плануванні навчально-виховної роботи, в розробці поурочних планів та ін. Результати стажування розглядає наприкінці навчального року дирекція школи.
