12. Громадянське виховання

Громадянське вих.-ня – формування громад-сті як інтегрованої якості особистості, що дає людині можливість відчувати себе морально, соціально, політично і юридично дієздатною та захищеною.

Орієнтоване на формування свідомого громадянина, патріота, професіонала, людини зі шляхетними особистісними якостями і рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою, спрямованими на саморозвиток.

В Укр. воно зумовлене завданням державотворення на засадах гуманізму, демократії, соціальної справедливості.

Громадянськість - духовно-моральна цінність, світоглядна і психолог. характеристики особистості, що визначає її обов'язок і відповідальність перед співвітчизниками, Батьківщиною.

Громад. вих-ня потребує додержання принципів.

1.. Гуманізації та демократизації (рівноправність, але різнозобов'язаність учасників, взаємоповагу, діалогічність, відкритість до сприймання громадянських цінностей: щирості, доброти, справедлив, доброзичливості, милосердя).

2. Самоактивності й саморегуляції (розвиток суб'єктивних характеристик, формують здатність до критичності й самокритичності, до прийняття самостійних рішень, вироблення громадянської позиції, почуття відповідальності).

3. Системності(гармонійне вживання нових якостей у структурі особистості,

4. Комплексності й міждисциплінарної інтегрованості (поєднання навч. й вих. Процесів).

5. Наступності та безперервності (етапності виховання, на кожному з яких ускладнюються й урізноманітнюються зміст і напрями розвитку утворень, які становлять цілісну систему громадянських чеснот особистості.

6. Культуровідповідності (єдність громад. вих-ня з історією та культурою народу, його мовою, народними традиціями та звичаями,

7. Інтеркультурності (інтегрованість української та загальнолюдської культури: забезпечення передумов для формування особистості на національному грунті, її відкритості для інших культур, ідей та цінностей)

Важливе місце в громад. вихованні належить громад. освіті навчанню, спрямованому на формування знань про права та обов'язки людини

Патріотизм. Постає як глибоке громадянське почуття, змістом якого є любов до свого народу, Батьківщини, усвідомлення своєї причетності до історії, традицій, культури свого народу, вболівання за його майбутнє.

Важливою рисою патріотизму є турбота про благо народу: В Україні на сучасному стані він передбачає: сприяння становленню й утвердженню Української держави як правової, демократичної країни.

Національна самосвідомість -усвідомлення себе часткою національної (етнічної) спільноти, носієм національних (етнічних) цінностей.

Культура міжетнічних відносин - реалізація взаємозалежних інтересів етносів, народностей у процесі економ, політичн, соціального й духовного життя на принципах свободи, рівноправності, взаємодопомоги, миру, толерантності.

Планетарна свідомість- усвідомлення єдності й унікальності життя на Землі, почуття поваги до всіх народів, їхніх прав, інтересів і цінностей.

Правосвідомість. Ґрунтується на усвідомленні прав, свобод, обов'язків, ставленні до закону, інститутів державної влади.

Розвиток політичної культури. Означає політичну компетентність, знання про типи держав, політичні організації, принципи й процедури суспільної взаємодії, виборчу систему. Виявляється у лояльному, критично вимогливому ставленні до держави, її інститутів, здатності брати участь у прийнятті рішень, які мають впливати на владу.

Дбайливе ставлення до природи. Виявляється в особистій причетності й відповідальності за збереження і примноження природних багатств, виробленні вміння співіснувати з природою, в нетерпимості до її губителів, усвідомленні необхідності вирішення екологічних проблем.

Моральність особистості. Передбачає такі гуманістичні риси, як доброта, увага, чуйність, милосердя, толерантність, совість, чесність, повага, правдивість, працелюбність, справедливість, гідність, терпимість до людей, повага і любов до своїх батьків, роду.

Формування культури поведінки особистості. Культура поведінки виражає моральні вимоги суспільства, закріплені в нормах, принципах, ідеалах закону, засвоєння положень, що спрямовують, регулюють і контролюють вчинки та дії людини.

Розвиток мотивації до праці. Передбачає усвідомлення життєвої потреби у трудовій активності, виявленні ініціативи, підприємництва, розуміння економічних законів і проблем суспільства та шляхів їх вирішення, готовності до соціальної творчості, конкурентоспроможності й самореалізації особистості в ринкових відносинах.

Полікультурне виховання- вивчення різноманіт культур, виховання поваги до представників усіх культур, не зважаючи на расове, етнічне походження, сприйняття взаємозв'язку та взаємовпливу загальнолюд-го, нац.-го компонентів культури в широкому значенні.

Ефективність громад. вих.-ня залежить від спрямованості виховного процесу, форм і методів його організації. Провідна роль належить предметам соціально-гуманітарного циклу: історії, географії, природознавству, суспільствознавству, літературі.