- •Тема 1. Основи фінансів підприємств 7
- •Тема 2. Організація грошових розрахунків підприємств 12
- •Тема 8. Кредитування підприємств 73
- •Тема 9. Фінансове планування на підприємстві 80
- •Тема 10. Оцінка фінансового стану підприємства 85
- •26. Поддєрьогін а.М. Фінансовий менеджмент: конспект лекцій (кнеу) / а.М. Поддєрьогін - [Електронний ресурс] . – Режим доступу: [Електронний ресурс] . – Режим доступу: 96
- •Тема 1. Основи фінансів підприємств
- •1.1. Сутність і функції фінансів підприємств
- •Фінансові ресурси підприємства
- •1.2. Фінансові ресурси підприємств та джерела їх формування
- •1.3.Організація фінансової роботи на підприємстві.
- •Тема 2. Організація грошових розрахунків підприємств
- •2.1. Сутність грошових розрахунків підприємств
- •Готівковий,
- •Безготівковий.
- •2.2. Проведення касових операцій
- •2.3. Види банківських рахунків і порядок їх відкриття
- •2.4. Сутність, значення та принципи організації безготівкових розрахунків підприємств
- •2.4.1. Принципи організації розрахунків
- •2.4.2. Розрахунки платіжними дорученнями
- •2.4.3. Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями
- •2.4.4. Розрахунки чеками
- •2.4.5. Розрахунки акредитивами
- •2.2.6. Розрахунки векселями
- •Тема 3. Грошові надходження підприємств
- •3.1. Економічна характеристика, склад і класифікація грошових надходжень підприємств
- •3.2. Доходи від операційної діяльності (виручка від реалізації продукції, робіт, послуг). Планування виручки від реалізації продукції
- •1. У сфері виробництва
- •2) У сфері обігу
- •3) Не залежать від діяльності
- •3.3. Доходи від фінансово-інвестиційної діяльності
- •Тема 4. Формування і розподіл прибутку підприємств
- •4.1. Прибуток та підвищення його ролі в ринкових умовах господарювання
- •4.2 Формування прибутку підприємств
- •4.3. Склад та класифікація витрат підприємств;
- •1). Собівартість
- •2). Прибуток.
- •4.4. Планування прибутку підприємств
- •4.5. Розподіл і використання прибутку
- •4.6. Рентабельність і методи її обчислення.
- •Тема 5. Оподаткування підприємств
- •5.1. Сутність і призначення системи оподаткування підприємств
- •5.2. Оподаткування прибутку підприємств
- •5.3. Класифікація податків і зборів
- •5.4. Спрощена система оподаткування
- •Тема 6. Фінансування та організація обігових коштів підприємств
- •6.1. Сутність та організація оборотних коштів
- •6.2. Методи планування оборотних коштів на підприємствах
- •Запаси, які складаються з
- •Векселі одержані;
- •Дебіторська заборгованість, яка складається з
- •Склад оборотних активів у балансі підприємства
- •6.3. Джерела формування оборотних коштів
- •6.4. Показники стану та ефективності використання оборотних коштів підприємств та способи їх прискорення
- •Тема 7. Фінансові аспекти відтворення основних засобів та інших необоротних активів
- •7.1. Сутність необоротних активів
- •7.2. Економічна суть та класифікація основних засобів та інших необоротних активів
- •Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів
- •7.3. Знос та амортизація основних засобів та інших необоротних активів
- •Методи нарахування амортизації
- •7.4. Показники стану та ефективності використання основних засобів
- •7.5. Сутність і склад капітальних вкладень та джерел їхнього фінансування
- •7.6. Види ремонту, джерела фінансування поточного та капітального ремонту
- •Тема 8. Кредитування підприємств
- •8.1. Суть та необхідність залучення кредитів
- •8.2. Класифікація та форми кредиту
- •8.3. Різновиди банківських кредитів
- •8.4. Принципи та способи отримання кредитування
- •Тема 9. Фінансове планування на підприємстві
- •9.1. Зміст, завдання і методи фінансового планування
- •9.2. Підсистеми фінансового планування: стратегічне, поточне та оперативне фінансове планування
- •Тема 10. Оцінка фінансового стану підприємства
- •10.1. Оцінка фінансового стану підприємства, її необхідність і значення
- •10.2. Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємств
- •10.3. Показники фінансового стану підприємства
- •Література
- •Тема 8. Фінансове забезпечення відтворення основних фондів. [Електронний ресурс] . – Режим доступу: distant.Isu.Edu.Ua/.../tema8.Doc
- •Поддєрьогін а.М. Фінансовий менеджмент: конспект лекцій (кнеу) / а.М. Поддєрьогін - [Електронний ресурс] . – Режим доступу: [Електронний ресурс] . – Режим доступу:
- •Фінанси підприємств Конспект лекцій
2.2.6. Розрахунки векселями
Вексельна форма розрахунків - це розрахунки між постачальником (отримувачем коштів) і покупцем (платником коштів) з відстрочкою платежу, які оформлюються векселем.
Вексель - це письмове безумовне зобов'язання, боргова розписка стандартної форми, що дає право її власнику вимагати сплати визначеної у векселі суми від особи, яка видала вексель, у відповідний строк і у відповідному місці.
Порядок проведення заліку взаємної заборгованості з використанням векселів включає чотири етапи:
- оформлення та облік платіжних документів;
- проведення заліку взаємної заборгованості;
- вексельне оформлення прострочених заборгованостей;
- дальші операції з векселями.
За своєю суттю вексель є абстрактним борговим зобов'язанням. Його абстрактність полягає в тім, що він не обумовлений попереднім виконанням будь-яких договірних зобов'язань.
Приклад 1.
Підприємство А (покупець) уклало угоду з підприємством Б на поставку товару. Розрахунок за угодою здійснюється векселем, який підприємство А виписує на користь підприємства Б (продавця). Підприємство Б чомусь не виконало своїх зобов'язань за угодою. У цьому разі підприємство А не звільняється від обов'язків сплатити за векселем і не може скористатися фактом невиконання продавцем своїх зобов'язань за угодою для несплати за векселем. Підприємство Б також не втрачає права вимоги за векселем. У цьому полягає основна властивість векселя - вексельна сила - право безумовної вимоги платежу від усіх зобов'язаних за векселем осіб.
З наведеного прикладу випливає, що вексель - це грошове зобов'язання, тобто грошовий документ зі строго визначеним відповідним набором реквізитів. Це означає, що векселем є тільки той документ, який уміщує всі необхідні реквізити векселя, визначені Положенням про переказний і простий векселі.
Векселі на основі взаємної довіри суб'єктів ринкових відносин функціонують в обігу як розрахунковий засіб, боргове зобов'язання та як різновид цінних паперів, що має значні переваги над паперовими грішми.
Фінансовий вексель має в своїй основі депозитну природу. Якщо класичний вексель видається за реальної товарної угоди, то фінансовий в основному використовується для мобілізації грошових ресурсів.
Товарний (комерційний) вексель використовується для кредитування торговельних операцій. Він визначає умови погашення векселедавцем-боржником своїх обов'язків перед постачальником-кредитором за поставлену продукцію, надані послуги, виконані роботи.
Простий (соло-вексель) виписується і підписується покупцем (векселедавцем) і є його борговим зобов'язанням оплатити кредитору вказану суму в установлений час. Тобто, оформляючи простий вексель, векселедавець є платником. Підписавши простий вексель, він стає на певний строк боржником особи, указаної у векселі. Векселедавець бере на себе зобов'язання особисто сплатити за векселем певну суму грошей у точно зафіксований час у майбутньому або в час, визначений власником векселя.
Обіг простого векселя здійснюється за схемою, наведеною на рис. 2.7.
Рис. 2.7. Простий вексельний обіг [17]
1 - векселедавець (покупець) передає вексель;
2 - власник векселя (ремітент) пред'являє вексель до акцепту;
3 - векселедавець погашає вексель і передає його ремітенту;
4 - власник векселя (ремітент) вручає погашений вексель векселедавцеві.
Приклад простого векселя наведено у Додатку 6.
Важлива особливість векселя полягає в тім, що його можна використати як засіб платежу. Фінансово-кредитні установи використовують "розрахунковий" вексель.
Перевага простого векселя - у досить простих правилах його обігу. У простому векселі векселедавець є прямим боржником і він зобов'язаний за простим векселем так само, як і акцептант за переказним векселем. Виходячи з цього простий вексель акцептувати не потрібно.
Переказний вексель (тратта) - це документ, який регулює вексельні відносини трьох сторін: кредитора (трасанта), боржника (трасата) і отримувача платежу (ремітента). Такий вексель виписує та підписує кредитор (трасант).
Трасант - особа, що видає тратту, тобто переказує свій платіж на іншу особу. Переказний вексель означає наказ трасату - особі-боржнику векселедавця - сплатити в установлений термін визначену у векселі суму третій особі (ремітенту) або пред'явнику тратти.
Ремітент - власник переказного векселя. Ним може бути підприємство або банк, що утримує на свою користь відповідний відсоток від суми платежу - комісійну винагороду за надану банком послугу щодо переказу вказаної у векселі суми у встановлений термін з рахунка векселедавця на рахунок власника векселя.
Суть цих відносин полягає в такому: трасант виписує (трасирує) вексель на трасата з вимогою сплатити відповідну суму ремітенту у відповідному місці у відповідний строк.
Приклад 2.
Підприємство А отримує кредит в установі банку для виробництва відповідної продукції. Споживачем цієї продукції є підприємство Б. Відносини трьох сторін (банк, підприємство А і підприємство Б) можуть бути оформлені переказним векселем за такою схемою (рис. 2.8).
Рис. 2.8. Обіг переказного векселя [17]
1 - підприємство А трасирує переказний вексель на користь банку з метою погашення кредиту;
2 - банк надає підприємству суму кредиту;
3 - підприємство А відвантажило товар підприємству Б;
4 - банк пред'являє підприємству Б вексель для акцепту;
5 - трасат сплачує гроші банку за векселем.
Приклад переказного векселя наведено у Додатку 7.
Розглянемо цю схему. Підприємство А трасирує переказний вексель з пропозицією до підприємства Б сплатити банку відповідну суму, тобто суму кредиту, яку підприємство А взяло в установі банку на відповідний строк.
Переказний вексель передається підприємством А банку з метою погашення отриманого кредиту. За згоди банку прийняти такий вексель кредит буде вважатися погашеним. А підприємство А з цього моменту несе умовну відповідальність перед трасатом за платіж за векселем. Банк пред'являє підприємству Б вексель для акцепту. У разі його акцепту підприємство Б стає прямим боржником за переказним векселем.
Забезпечений вексель - це вексель, гарантований заставою, яка надається кредиторові, банку або продавцю доти, доки борг не буде сплачено. Заставою може бути дебіторська заборгованість, товарні запаси, цінні папери, основні виробничі засоби, обладнання.
Векселі на пред'явника - це такі векселі, що оплачуються негайно після прийняття їх дебітором. Вексель, що оплачується в термін, указаний у документі, називається строковим,
Доміцильований вексель - це такий, у якому застережено, що даний вексель підлягає сплаті третьою особою - доміцилянтом за місцем проживання платника (або в іншому місці). Конкретне місце платежу вказується на векселі векселедавцем і пред'являється до оплати доміцилянту, який не є відповідальною особою за векселем, тобто не несе жодної відповідальності, якщо платіж не буде здійснено.
Особливу увагу слід звернути на інформацію щодо поняття грошовий оборот, частини грошового обороту та його частин, тобто безготівкові та готівкові розрахунки, види платіжних документів (платіжне доручення, платіжна-вимога доручення, чек, акредитив, вексель).
