Тема 7. Фінансові аспекти відтворення основних засобів та інших необоротних активів

7.1. Сутність необоротних активів.

7.2. Економічна суть та класифікація основних засобів.

7.3. Знос та амортизація основних засобів та інших необоротних активів.

7.4. Сутність і склад капітальних вкладень та джерел їхнього фінансування.

7.5. Показники стану та ефективності використання основних засобів.

7.6. Види ремонту, джерела фінансування поточного та капітального ремонту.

Вивчення цієї теми дозволить засвоїти такі поняття: необоротні активи, основні засоби, класифікація основних засобів та інших необоротних активів, знос та амортизація основних засобів, методи нарахування амортизації, капітальні вкладення та джерела їх фінансування, показники стану та ефективності використання основних засобів, види та джерела фінансування ремонтів.

7.1. Сутність необоротних активів

Згідно П(С)БО 2 «Баланс» необоротні активи – це активи, що тривалий час утримуються підприємством з певною метою.

До них відносять:

• основні засоби;

• нематеріальні активи;

• незавершене будівництво;

• довгострокові фінансові інвестиції;

• довгострокова дебіторська заборгованість;

• відстрочені податкові активи;

• інші необоротні активи.

Нематеріальні активи – вкладення грошових коштів підприємства в нематеріальні об’єкти, які використовуються протягом довгострокового періоду в господарській діяльності та приносять дохід, тобто це вартість об’єктів промислової та інтелектуальної власності та інших майнових прав. До них відносять: права на використання майна, користування земельними ділянками, природними ресурсами, права промислової власності, права інтелектуальної власності, ділова репутація (гудвіл), привілеї, патенти, ліцензії, «ноу-хау», програмне забезпечення, авторські права, товарні та фірмові знаки, організаційні витрати, торгові марки тощо.

Нематеріальні активи (далі - НА) - право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об'єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами (п. 14.1.120 ПКУ).

До вартості нематеріальних активів входять купівельна ціна, витрати, пов’язані з їх придбанням та приведенням до стану готовності. Вартість нематеріальних активів шляхом нарахування зносу переноситься на собівартість продукції.

Незавершене будівництво – це сума інвестицій, вкладених у незавершене будівництво (включаючи устаткування для монтажу), що здійснюється для власних потреб підприємства, а також авансовані платежі для фінансування такого будівництва.

Балансова вартість незавершеного будівництва дорівнює сумі фактично здійснених витрат, пов’язаних з будівництвом об’єкта основних засобів.

Основні засоби (економічне поняття – основні фонди)– це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін експлуатації (корисного використання) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він більший за 1 рік).

Основні засоби – вартість власних і одержаних на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, що належать до складу основних засобів згідно з відповідними положеннями (стандартами).

Вартість основних засобів у міру їх зносу переноситься частинами на вартість продукції у вигляді амортизації основних засобів. Суми амортизації накопичуються в амортизаційному фонді.

Основні засоби (далі – ОЗ) - це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин, наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом, та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (п. 14.1.138 ПКУ).

Фінансові інвестиції – це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку за рахунок відсотків, дивідендів тощо, зростання вартості капіталу або отримання інших вигод для інвестора.

Довгострокові фінансові інвестиції – це фінансові інвестиції на період більше одного року, ат також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент і які не можуть бути класифіковані як поточні.

Собівартість фінансових інвестицій включає:

• ціну придбання;

• комісійні винагороди;

• гонорари;

• мито;

• податки, що не відшкодовуються підприємству;

• банківські збори;

• інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням інвестицій.

Довгострокова дебіторська заборгованість – це заборгованість фізичних і юридичних осіб, яка буде погашена після 12-ти місяців з дати балансу.

Довгострокова дебіторська заборгованість оцінюється за дисконтованою вартістю майбутніх платежів, які очікуються для погашення цієї заборгованості.

Відстрочені податкові активи – це сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах унаслідок виникнення різниці між обліковою та податковою базами оцінки.

Відстрочений податковий актив виникає в тому разі, коли податок на прибуток, визначений згідно з обліковою політикою підприємства, менший за податок на прибуток, визначений за чинним законодавством

Відстрочений податковий актив - сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню у наступних періодах унаслідок: тимчасової різниці, що підлягає вирахуванню; перенесення податкового збитку, не включеного до розрахунку зменшення податку на прибуток у звітному періоді; перенесення на майбутні періоди податкових пільг, якими скористатися у звітному періоді неможливо.

Інші необоротні активи – наводяться суми необоротних активів, що не можуть бути включені до наведених вище статей розділу "Необоротні активи".

У податковому кодексі України (ПКУ) не має визначення терміну "Інші необоротні активи", хоча в ст. 145 йдеться про їх амортизацію.