8.4. Принципи та способи отримання кредитування

Провідним видом кредиту в ринковій економіці є банківсь­кий кредит, що базується на використанні таких принципів:

• цільовий характер кредитування передбачає вкладення по­зичених коштів у конкретні господарські процеси;

• повернення кредиту передбачає надання позики у тимчасове користування і повне повернення позичальником вартості основ­ного боргу;

• строковість кредиту вимагає повернення позики в строки, пе­редбачені кредитною угодою;

• платність кредиту полягає в тому, що за користування позикою клієнт сплачує банку додаткову суму у вигляді процентів;

• забезпеченість кредиту полягає у відповідності між вартістю майна, що є заставою позики, і заборгованістю за позикою.

Процедура отримання кредиту підприємством:

1. Попередні переговори.

2. Подання в банк заяви та інших документів на отримання кредиту.

3. Оцінка банком ефективності комерційної угоди (інвестиційного проекту) підприємства.

4. Згода банку на надання кредиту.

5. Підписання кредитного договору між підприємством та банком.

6. Надання кредиту.

7. Контроль банку за виконанням підприємством умов кредитування.

Особливу увагу слід звернути на інформацію щодо понять кредит, принципи кредитування, комерційний кредит, кредитна лінія, лізинговий кредит, факторинг

Тема 9. Фінансове планування на підприємстві

9.1. Зміст, завдання і методи фінансового планування.

9.2. Підсистеми фінансового планування: стратегічне, поточне та оперативне фінансове планування.

Вивчення цієї теми дозволить засвоїти такі поняття: фінансове планування, завдання та методи фінансового планування, стратегічне, поточне та оперативне фінансове планування, види фінансових планів, класифікація бюджетів платіжний календар, касовий план.

9.1. Зміст, завдання і методи фінансового планування

За ринкової економіки значно підвищується матеріальна відповідальність керівника підприємства за його фінансовий стан. Саме тому зросло значення перспективного, поточного та оперативного фінансового планування для забезпечення стійкого фінансового стану та підвищення рентабельності підприємств.

Фінансове планування - це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства у плановому періоді.

Метою фінансового планування є забезпечення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування.

Фінансове планування втілює встановлені цілі у форму конкретних фінансових показників і забезпечує фінансовими ресурсами закладені в виробничому плані економічні пропорції розвитку. Значення фінансового планування полягає в тому, що воно дає можливість визначити життєздатність проекту підприємства за умов конкуренції і є інструментом одержання фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів.

Отже, основними завданнями фінансового планування на підприємстві є:

* забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;

* установлення раціональних фінансових відносин із суб'єктами господарювання, банками, страховими компаніями;

* визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка раціонального його використання;

* виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;

* здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів.

Фінансове планування дає змогу розв'язати такі конкретні питання:

• які грошові кошти може мати підприємство в своєму розпорядженні; які джерела їх надходження;

• чи достатньо фінансових ресурсів для виконання накреслених завдань;

• яка частина коштів має бути перерахована в бюджет, позабюджетні фонди, банкам та іншим кредиторам;

• як повинен здійснюватися розподіл та використання прибутку на підприємстві;

• як забезпечується реальна збалансованість планових витрат і доходів підприємства на принципах самоокупності та самофінансування.

Методи планування - це конкретні способи та прийоми розрахунків показників.

При плануванні фінансових показників застосовують такі методи:

- нормативний;

- розрахунково-аналітичний;

- балансовий;

- метод оптимізації планових рішень;

- економіко-математичне моделювання;

- метод експертних оцінок.

Нормативний метод передбачає розрахунок фінансових показників на основі встановлених норм і техніко-економічних нормативів (норм амортизаційних відрахувань, нормативів потреби в оборотних коштах тощо).

Розрахунково-аналітичний (індексний) метод передбачає розрахунок планової величини фінансового показника на основі аналізу досягнутої величини цього показника (база) й індексів його зміни у плановому періоді.

Балансовий метод передбачає зв'язок усіх витрат з джерелами їхнього фінансування. Суть балансового методу полягає у тому, що шляхом побудови балансів досягається взаємозв'язок наявних фінансових ресурсів і фактичної потреби в них.

Метод оптимізацій планових рішень - розробка кількох варіантів планових розрахунків для того, щоб вибрати найбільш оптимальний з них за деяким критерієм. Як критерій можуть застосовувати мінімум фінансових витрат, максимум прибутку тощо.

Економіко-математичне моделювання дозволяє знайти кількісний вираз взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають. Такий зв'язок виражається через економіко-математичну модель, що є математичним описом економічного процесу.

Метод експертних оцінок передбачає визначення узгодженої думки експертів і вибір найбільш прогресивної щодо вирішення конкретної проблеми.