- •Алгоритм №1
- •Складання набору інструментів для інтубації трахеї
- •Алгоритм №2 Проведення штучної вентиляції легенів за допомогою мішка Амбу
- •Алгоритм №3 Забезпечення прохідності дихальних шляхів та здійснення штучної вентиляції легенів методом "з рота до рота і носа" одночасно та за допомогою мішка Амбу новонародженому
- •Алгоритм №4 Проведення премедикації
- •Послідовність дій:
- •Заключний етап:
- •Алгоритм №5 Догляд за трахеостомою
- •Алгоритм №6 Ведення анестетиків місцевої дії
- •Алгоритм №7 Забезпечення прохідності дихальних шляхів та здійснення штучної вентиляції легенів методом "з рота до рота”
- •Алгоритм №7.1 Проведення закритого масажу серця
- •Алгоритм №7.2 Проведення серцево-легеневої реанімації одним реаніматором (слр)
- •Алгоритм №7.3 Проведення серцево-легеневої реанімації двома реаніматорами
- •Алгоритм №7.4 Проведення штучної вентиляції легенів за допомогою s-подібної трубки
- •Алгоритм № 8 Підготовка дефібрилятора до роботи. Проведення дефібриляції
- •2. Вимоги безпеки перед початком роботи.
- •3. Вимоги безпеки під час роботи.
- •1. Загальні положення
- •2. Вимоги безпеки перед початком роботи
- •Інструкція по охороні праці №3 при використанні апарата штучної вентиляції легенів.
Алгоритм №6 Ведення анестетиків місцевої дії
Показання до виконання: провести місцеве знеболення перед оперативним втручанням
Навчальна мета
Уміти
підготувати все необхідне для проведення місцевої анестезії;
- допомогти лікареві під час провведення місцевої анестезії
Матеріальне оснащення:
дикаїн, лідокаїну і тримекаїну гідро хлорид, бупівакаїну або лідокаїну гідрохлориду
Термінальна анестезія.
Слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, сечового міхура досягають змазуванням або зрошенням їх місцевоанестезуючими засобами, здатними проникати крізь неушкоджену слизову оболонку (дикаїн, рідше лідокаїну і тримекаїну гідрохлорид). Найчастіше дикаїн застосовують в офтальмології, отоларингології та урології. Слизова оболонка носової порожнини та приносових пазух, порожнини рота, глотки, гортані, стравоходу, трахеї, бронхів втрачає чутливість через 4—8 хв після змазування її поверхні 1—3 % розчином дикаїну.
Термінальну анестезію застосовують перед інтубацією трахеї для зменшення подразнювального впливу ендотрахеальної трубки. Особливо широко її використовують при бронхоскопії, яку проводять за допомогою розпилювача Макінтоша або гортанного шприца. Хворому в положенні сидячи за максимально витягнутим язиком (його обгортають марлевою серветкою і сам хворий підтримує) розпилюють місцевоанестезуючий засіб. Для анестезії трахеї та бронхів хворому під час розпилювання препарату пропонують зробити глибокий вдих. Тулуб нахиляють поперемінно праворуч і ліворуч, щоб анестезувати обидва бронхи.
Спинномозкова (спінальна, субарахноїдальна) анестезія.
Препарат: бупівакаїну 0,5%-0,75% -1-1,5 мл або лідокаїну гідро хлориду 5% - 1,5-2 мл;
Підготовчий етап: місце проколу обробляють розчином йодонату.
Методика проведення:
Розчин місцевоанестезуючого засобу (бупівакаїну або лідокаїну гідрохлориду) вводять в субарахноїдальний простір після проколу твердої мозкової оболонки. Розчин місцевоанестезуючого засобу (бупівакаїну або лідокаїну гідрохлориду) вводять в субарахноїдальний простір після проколу твердої мозкової оболонки. Анестетик швидко досягає спинномозкових корінців,
Епідуральна анестезія.
Місцевоанестезуючий засіб уводять в епідуральний простір, котрий не з'єднаний ні зі спинним, ні з головним мозком тому він не має безпосередньої дії на мозок. Це є значною перевагою епідуральної анестезії перед спинномозковою.
Розчин місцевого анестетика, введений в епідуральний простір, обмиває корінці спинномозкових нервів, крім того, він проникає через міжхреб-цеві отвори до симпатичних стовбурів, блокуючи їх. Це викликає блокаду симпатичної, чутливої та рухової іннервації. Як правило, анестезія охоплює значну зону, оскільки розчин анестетика поширюється догори й донизу в епідуральному просторі на 5—8 сегментів (при введенні 10—16 мл препарату).
Препарат: бупівакаїну 0,5%-0,75% -1-1,5 мл або лідокаїну гідрохлориду 5% - 1,5-2мл;
Підготовчий етап: місце проколу обробляють розчином йодонату.
Методика проведення:
Епідуральну анестезію, як і спинномозкову, виконують у положенні хворого сидячи або лежачи на боці з підтягнутими до живота ногами. Місце пункції залежить від потрібного рівня анестезії. Пункцію проводять на рівні, що відповідає центру обраної зони анестезії (див.мал.).
Заключний етап:
Після пункції епідурального простору спочатку вводять тест-дозу місцевого анестетика, що не перевищує третину належної. Впевнившись у відсутності ознак спинномозкової анестезії, катетер фіксують і через 5— 8 хв уводять всю дозу препарату. Як правило, використовують 2 % розчин лідокаїну гідрохлориду. Для підтримання тривалої післяопераційної анальгезії після операції катетер залишають в епідуральному просторі (подовжена епідуральна анестезія). Розчин місцевого анестетика за потреби вводять повторно (лідокаїну гідрохлорид — 2—3 мг/кг).
Мал. Розпил хребта у горизонтальній площині:
; — зовнішня пластинка твердої оболонки спинного мозку; 2 — внутрішня пластинка твердої оболонки спинного мозку; З — павутинна оболонка; 4 — сполучна біла гілка; 5 — вузол симпатичного стовбура; 6 — передній корінець спинномозкового нерва; 7 — чутливий вузол спинномозкового нерва; 8 — задній корінець спинномозкового нерва; 9 —підпавутинний простір; 10 — підтвердооболонковии (субдуральний) простір; 11 — надтвердо-оболонковий (епідуральний) простір
