- •Модуль 1. Історичні етапи розвитку філософії
- •Тема 1. Філософія як специфічний тип знання План лекції
- •1. Сутність та предмет філософії
- •2. Світогляд та його структура
- •3. Історичні форми світогляду.
- •4. Особливості філософського світогляду.
- •5. Філософія в системі культури. Основні функції філософії.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 2. Філософські ідеї стародавнього сходу План лекції
- •1. Особливості та характерні риси східного та західного типів філософствувань
- •2. Філософія Стародавньої Індії
- •3. Філософія Стародавнього Китаю
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 3. Антична філософія План лекції
- •1. Особливості філософії Стародавньої Греції. Космологізм ранньої грецької філософії
- •2. Космологізм ранньої грецької філософії
- •3. Класичний період розвитку античної філософії
- •3.1. Філософія Сократа
- •3.2. «Теорія ідей» Платона
- •3.3. Вчення про буття Аристотеля
- •4. Пізньоантична філософія. Філософія елліністичного періоду
- •5. Філософія Стародавнього Риму
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 4. Західноєвропейська філософія середньовіччя та епохи відродження План лекції
- •1. Релігійний характер середньовічного світогляду та філософії. Теоцентризм
- •2. Філософські ідеї патристики та схоластики. Номіналізм та реалізм
- •3. Антропоцентризм епохи Відродження
- •4. Розвиток натурфілософських вчень: геліоцентризм, пантеїзм
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 5. Європейська класична філософія нового часу та епохи просвітництва (XVII-XVIII ст.) План лекції
- •1. Особливості розвитку філософії Нового часу. Проблема наукового методу.
- •2. Емпірико-сенсуалістична філософія (ф. Бекон, Дж. Локк). Суб’єктивний ідеалізм (Дж. Берклі, д. Юм).
- •3. Філософський раціоналізм (р. Декарт, б. Спіноза, г. Лейбніц).
- •4. Вчення про субстанцію (б. Спіноза, г. Лейбніц).
- •5. Філософія епохи Просвітництва (Вольтер, ж.-ж. Руссо). Французький матеріалізм хvііі ст.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 6. Німецька класична філософія
- •План лекції
- •1. Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії.
- •2. І. Кант – родоначальник німецького ідеалізму.
- •3. Філософські ідеї й. Фіхте та ф. Шеллінга
- •4. Філософська система і діалектика Гегеля
- •5. Антропологічний матеріалізм л. Фейєрбаха.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •2. Філософські ідеї а. Шопенгауера.
- •3. Ідея «надлюдини» у філософії ф. Ніцше.
- •4. Сутність позитивізму та основні етапи розвитку.
- •5. Марксистська філософія
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •2. Релігійна філософія (неотомізм, персоналізм,тейярдизм та ін.).
- •3. Американська філософія прагматизму.
- •4. Постмодернізм – найсучасніший постнекласичний напрям.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 9. Українська філософська думка іх – поч. Хvіі ст. План лекції
- •1. Особливості та джерела української філософії.
- •2. Філософська думка Київської Русі.
- •3. Філософські ідеї українського Ренесансу.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 10. Українська філософія План лекції
- •1. Філософія Києво-Могилянської академії
- •2. Філософська система г. Сковороди.
- •3. Філософія серця п. Юркевича.
- •4. Українська філософія хіх-хх ст
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Модуль 2. Філософське розуміння світу Лекція 11. Проблема буття у філософії План лекції
- •1. Буття як всеохоплююча реальність
- •2. Основні форми буття.
- •3. Співвідношення категорій «буття», «субстанція», «матерія».
- •4. Атрибути матерії та спосіб її існування
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •2. Антропосоціогенез. Єдність природного, соціального та духовного в людині.
- •3. Філософія особистості. Співвідношення основних понять.
- •4. Проблема смерті і безсмертя. Смисл життя людини.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 13. Свідомість як філософська проблема План лекції
- •1. Сутність, особливості та структура свідомості.
- •2. Генезис свідомості.
- •3. Ідеальний статус буття свідомості.
- •4. Самосвідомість.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 14. Діалектика як теорія розвитку План лекції
- •1. Особливості діалектичного осмислення буття.
- •2. Основні закони діалектики та їх методологічне значення.
- •2.1. Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін
- •2.2. Закон єдності та боротьби протилежностей
- •3. Категорії діалектики.
- •2.3. Закон заперечення заперечення
- •4. Альтернативи діалектики. Метафізика.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •2. Філософське розуміння істини. Поняття практики.
- •3. Методологія наукового пізнання. Основні форми.
- •4. Наукове пізнання і творчість
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 16. Суспільство як об’єкт філософського аналізу План лекції
- •1. Предмет та головні ідеї філософії
- •2. Основні теоретичні концепції походження суспільства.
- •3. Сучасне системне уявлення про суспільство.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •2. Науково-технічна революція: сутність та соціальні наслідки
- •3. Постіндустріальне та інформаційне суспільство. Особливості розвитку.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 18. Філософія історії План лекції
- •1. Проблема сенсу історії. Історичний процес як реальність.
- •2. Суб’єкт та рушійні сили історичного процесу.
- •3. Основні виміри філософії історії.
- •4. Людина та особа. Роль особи в історії.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
3. Філософські ідеї українського Ренесансу.
Соціокультурне та історичними життя ХІІІ-ХV ст. відзначається такими подіями як розпад Київської Русі та загарбання українських земель Литвою, Польщею і Угорщиною. Християнська релігія повністю домінує у суспільній свідомості. Особливості філософських ідей в культурі України ХІІІ-ХV ст.:
1. Філософські ідеї, поняття, уявлення переважно містяться в релігійних, а також публіцистичних і художніх текстах. (Тобто основний спосіб вивчення філософії даного часу – виявлення філософських ідей у нефілософських сферах духовного життя)
2. В історіографічних творах основною ідеєю стає (відхід від притаманного Київській Русі історичного оптимізму) перехід до глибокого песимізму щодо перебігу історичних подій. Зокрема, це глибоке безсилля людини перед непізнаваним рішення Божого провидіння, очікування всесвітньої катастрофи як відплати за колективні гріхи (твір «Галицько-Волинський літопис», «Житіє Бориса і Гліба»). Зовсім інший характер мають світоглядні уявлення відображені в епічних джерелах (билинах, думах), агіографічній літературі, в яких головне місце займає образ непереможності, могутності, нездоланності народу, подвижництво «святих людей».
3. Значного поширення набувають твори східної патристики, а через них – ідеї неоплатонізму. Поширенню неоплатонізму сприяв так званий ісихазм – містичне, ірраціональне вчення, що прийшло сюди через Болгарію з Візантії.
4. З ХV ст. в Україні поширюється раціоналістично-гуманістичних рух пов'язаний з діяльністю «ожидовілих» (які вперше ввели в українське оточення твори суто філософського змісту), а також з розповсюдженням єретичних вчень, зокрема богомільства, вільнодумства. Під впливом західноєвропейського протестантизму раціоналістична тенденція з ХVІ ст. зростає, створюючи ідейні передумови для формування світської науки і культури в Україні
Важливим етапом духовного розвитку України є ХVІ – поч. ХVІІ ст., яке М.Грушевський назвав українським культурно-національним відродженням. Передумовами такого відродження було:
1. Соціально-економічний прогрес, пов'язаний із зародженням товарного виробництва
2. Активне посилення міжнародного обміну культурними цінностями, зокрема зростання числа українських юнаків, що здобували вищу освіту в західноєвропейських університетах.
3. Збільшення кількості шкіл.
4. Як засіб протидії колонізації та покатоличення українського народу в кінці ХУІ ст. виникають релігійно-національні організації-братства: Львівське (1585-1586), Рогатинське (1589), Київське (1625), Луцьке (1617) та ін.
Особливості філософських ідей періоду українського ренесансу є ідеї гуманізму, які поширювались через діяльність братств, Острозького освітньо-культурного центру (1576-1636), а пізніше Києво-Могилянської академії. Найвизначнішими гуманістами ХV – ХVІ ст. були Юрій Дрогобич, Павло Русин, Станіслав Оріховський-Роксолан, Шимон Шимонович та ін. Вони розвивали філософські ідеї щодо людини та її свободи, спільного блага, морально-правових проблем та ін.
Розвиток реформаційних та гуманістих ідей пов'язаний із діяльністю також Ісайї Копинського, Віталія з Дубна, Rирила Транквіліона-Ставровецького, Касіяна Саковича, Герасима Смотрицького, Кирика Острозького, плеяди українських полемістів на чолі з Іваном Вишенським, Мелетія Смотрицього, Йова Княгиницького, Христофора Філалета, Стефана Зизанія, Захарії Копистенського та ін. У їхніх творах крім обґрунтування догм православ’я, критики католицизму, містяться ідеї філософського осмислення світу, насамперед проблеми «внутрішньої людини»та пов’язаної з нею проблеми самопізнання, ідеї всевладдя людського розуму, національних ідей.
