- •Основи економічної теорії
- •Програма навчальної дисципліни
- •Тема 1. Економічна теорія: предмет та методи пізнання.
- •Тема 2. Суспільне виробництво та його можливості.
- •Тема 3. Типи економічних систем. Відносини власності.
- •Тема 4. Ринок та механізм досягнення рівноваги.
- •Тема 5.Умови існування ринку.
- •Висновки
- •Термінологічний словник
- •Терміни і поняття
- •Вправа 3. Визначте, яке з положень правильне, а яке помилкове
- •Тема 2. Суспільне виробництво та його можливості
- •Висновки
- •Терміни і поняття
- •Тема 3. Типи економічних систем. Відносини власності
- •Висновки
- •Терміни та поняття
- •Тема 4. Ринок та механізм досягнення рівноваги
- •Висновки
- •Терміни і поняття
- •Висновки
- •Терміни і поняття
- •Вправа 2. Знайдіть єдино правильну відповідь
- •Тема 6. Доходи
- •Висновки
- •Терміни і поняття
- •Вправа 2. Знайдіть єдино правильну відповідь
- •Тема 7. Підприємства
- •Висновки
- •Термінологічний словник
- •Терміни і поняття
- •Вправа 3. Визначте, яке з положень правильне, а яке помилкове
- •Тема 8. Механізм функціонування національної економіки
- •Висновки Термінологічний словник
- •Терміни і поняття
- •Тема 9. Державне регулювання економічних процесів
- •Висновки Термінологічний словник
- •Терміни і поняття
- •Тема 10. Міжнародні економічні зв’язки
- •Висновки Термінологічний словник
- •Терміни і поняття:
- •Контрольні завдання для студентів заочно-дистанційної форми навчання питання для підсумкового контролю
- •Методичні вказівки до виконання контрольної роботи
- •1. З’ясування мети та вимог щодо написання контрольної роботи
- •2. Вибір варіанту контрольної роботи
- •3. Отримання консультації викладача щодо виконання контрольної роботи (при необхідності)
- •4. Підготовка тексту контрольної роботи
- •5. Оформлення та передача контрольної роботи на кафедру
- •6. Критерії оцінки контрольної роботи
- •Варіанти контрольних робіт
- •Приклади розв!язання задач
- •Зразок оформлення титульного аркуша
- •Зразок оформлення списку літератури, що використовується
- •Зразок оформлення посилань
- •Список літератури
- •Термінологічний словник
- •Основи економічної теорії
Тема 10. Міжнародні економічні зв’язки
Методичні поради до вивчення теми
З даної теми передбачається вивчення таких питань:
Світове господарство, основи його формування.
Форми міжнародних економічних зв’язків.
Сутність, структура та сучасні тенденції розвитку світової торгівлі. Види торгівельної політики.
Міжнародні кредитні відносини. Валютний курс та його фактори.
Міжнародний рух капіталу та переміщення трудових ресурсів.
Для самостійного вивчення цієї теми рекомендується література:
4, с.320-334; 6, с.179-198; 9, с.671-704; 10, с.265-305; 13, с.516-571.
Розпочинаючи вивчення даної теми, слід перш за все вказати, що однією з основних закономірностей розвитку сучасного суспільно-історичного процесу є інтернаціоналізація економічних відносин, посилення економічної єдності та взаємозалежності світу. Саме на цій основі формується структурно цілісна система світового господарства.
Як економічна категорія світове господарство – це сукупність національних господарств, які беруть участь у міжнародному поділі праці і пов’язані між собою системою міжнародних економічних відносин.
Світове господарство формувалось протягом тривалого історичного періоду. Більшість вчених-економістів вважають, що його початковий етап збігається з великими географічними відкриттями, з зародженням світового ринку. Наступний етап пов’язаний з промисловим переворотом останньої третини ХVІІІ ст., бурхливим розвитком індустріального виробництва, спеціалізації окремих країн, галузей і регіонів у межах міжнародного поділу праці. Проте остаточно, як цілісна система, світове господарство склалося біля ста років тому на рубежі ХІХ-ХХ ст.
Однією з базових категорій, яка відображає сутність світового господарства, є міжнародний поділ праці (МПП) – процес відособлення різних видів трудової діяльності на міжнародному рівні, які взаємодіють і взаємодоповнюють один одного, складаючи об’єктивну основу міжнародного обміну товарами, послугами та результатами інших видів діяльності. Він є основою міждержавних економічних відносин і об’єктивною умовою загальної економічної взаємозалежності. Участь у МПП дає країнам додатковий економічний ефект, розширює і укріплює сировинну та ринкову базу НТП, знижує витрати на виробництво, дозволяє повніше задовольнити потреби населення.. Важливо зазначити, що міжнародний поділ праці є вищим ступенем суспільного поділу праці., який зароджується спочатку в межах окремих країн, потім охоплює сусідні країни і, зрештою, увесь світ. Нині всі країни світу та чи інакше включені в систему міжнародного поділу праці, його поглиблення обумовлюється розвитком продуктивних сил, новим етапом науково-технічної революції, подальшим процесом глобалізації економічної системи виробництва.
Далі студентам рекомендується перейти до визначення та характеристики основних форм МПП. Такими формами є міжнародна спеціалізація та міжнародна кооперація.
Економічною формою розвитку міжнародного поділу праці та міжнародного усуспільнення виробництва є інтернаціоналізація.
Інтернаціоналізація економічних відносин породжує нові організаційні форми, які уможливлюють подолання перешкод, створених державними кордонами. Найважливішою з цих форм стала міжнародна економічна інтеграція, яка являє собою широке міждержавні об’єднання, яке діє у відповідності зі спеціальними угодами і має свою організаційну структуру. Зазначимо, що в межах такого об’єднання на території країн-учасниць розгортаються певні види господарської діяльності на особливих, пільгових, порівняно з рештою країн, умовах. Йому притаманні глибший міжнародний поділ праці, посилений обмін товарами, послугами, капіталами, робочою силою, прискорення усуспільнення виробництва.
Обов’язковим елементом дослідження міжнародної економічної інтеграції є аналіз її основних форм. До них належать: зона преференційної торгівлі, зона вільної торгівлі і митний союз, спільний ринок, економічний і політичний союзи. На сьогодні у світі сформувалось близько 30 інтеграційних угрупувань різного типу. Найбільш відомими та масштабними серед них є: Європейський Союз (ЄС); Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА); Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЄСР) та ін.
На завершення слід вказати, що Україна віднесена до третьої групи потенційних претендентів на членство в ЄС. Але для реалізації цієї мети слід виконати цілий ряд критеріїв ЄС, подолати відсталість України за багатьма показниками.
Однією з характерних особливостей світового господарства другої половини ХХ ст. є інтенсивний розвиток міжнародних економічних відносин. Отже розпочинати дослідження цього питання слід з визначення суті міжнародних економічних відносин.
Міжнародні економічні відносини (МЕВ) являють собою систему економічних відносин, що виникають між суб’єктами з різних країн з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання споживчих благ.
Звертаємо увагу на те, що класифікація форм міжнародних економічних відносин відповідає відомій структурі економічних ресурсів. Як правило виділяють наступні основні форми МЕВ:
- міжнародна (світова) торгівля товарами і послугами;
- міжнародний рух капіталу;
- міжнародна міграція робочої сили;
- міжнародна торгівля знаннями (науково-технічними розробками та технологіями).
Вияснивши предмет МЕВ, слід зупинитись на кожній з їх форм окремо.
Особливе місце в складній системі світогосподарських зв’язків посідає міжнародна торгівля. Це традиційно перша і найбільш розвинута форма МЕВ.
Міжнародна торгівля – це форма міжнародних економічних відносин, яка передбачає переміщення товарів та послуг за межі, що позначені державними кордонами. Вона є формою зв’язків між товаровиробниками різних країн, що виникає на основі міжнародного поділу праці і виражає їх взаємну економічну залежність.
Місце міжнародної торгівлі в системі міжнародних економічних відносин визначається тим, що, по-перше, через неї реалізуються результати всіх форм світогосподарських зв’язків – вивозу капіталу, виробничої кооперації, науково-технічного співробітництва. По-друге, розвиток міжнародної торгівлі товарами визначає динаміку міжнародного обміну послугами. По-третє, зростання і поглиблення міжрегіональних та міждержавних взаємозв’язків виступають важливою передумовою міжнародної економічної інтеграції. По-четверте, міжнародна торгівля сприяє подальшому поглибленню міжнародного поділу праці та інтернаціоналізації господарських зв’язків.
Аналіз міжнародної торгівлі буде неповним, якщо студент не дасть відповіді на такі питання як: що являє собою світовий товарний ринок та яка його структура? в чому сутність світової ціни та чим визначається її рівень? які основні показники вимірювання міжнародної торгівлі?
Суттєвий вплив на розвиток, обсяги та структуру міжнародної торгівлі має зовнішньоторговельна політика окремих держав та їх груп. В залежності від масштабів втручання в міжнародну торгівлю розрізняють протекціоністську торгову політику і політику вільної торгівлі. Перша передбачає захист внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання тарифних і нетарифних інструментів, друга – мінімальне державне втручання в зовнішню торгівлю. Звертаємо увагу на той факт, що здебільшого країни проводять гнучку зовнішньоторговельну політику, використовуючи як методи протекціонізму, так і політику вільної торгівлі.
Найбільш характерною рисою міжнародних економічних процесів ХХ ст. є вивіз капіталу, темпи зростання якого почали перевищувати темпи зростання міжнародної торгівлі, обсяги ВВП промислово розвинутих країн. Отже, міжнародний рух капіталу (міжнародна міграція капіталу) означає переміщення капіталів між країнами в пошуках більш вигідної сфери їхнього використання, отримання прибутку чи підприємницької вигоди.
Серед причин експортування капіталу за кордон слід перш за все назвати: відносний надлишок капіталу на внутрішньому ринку, що не приносить прибутку, або зменшує його; процеси інтернаціоналізації капіталу і відмінності у витратах виробництва; бажання обійти тарифні і нетарифні обмеження; захистити капітал від інфляції, непередбачуваності економічної та політичної ситуації в країні та ін. Одночасно слід пам’ятати, що завжди є країни, в яких відчувається дефіцит інвестиційних ресурсів, капіталу в грошовій формі. Особливо гостру потребу в цьому відчувають країни, що розвиваються, країни з перехідною економікою, країни, в яких відбуваються структурні перетворення.
Особливої уваги вимагає поділ вивозу капіталу за цілями використання на прямі та портфельні інвестиції.
Завершити вивчення міжнародного руху капіталу необхідно аналізом проблеми заборгованості країн, в першу чергу, країн, що розвиваються.
Одну з ключових ролей в системі МЕВ відіграють міжнародні валютні відносини. Еволюція валютних відносин пов’язана з поглибленням міжнародного поділу праці зростанням обсягів світового виробництва та обміну, а також зі змінами у внутрішніх фінансово-грошових системах провідних країн світу.
Міжнародні валютні відносини являють собою сукупність економічних відносин, пов’язаних з функціонуванням грошей як світових грошей. Саме валюти, як грошові одиниці окремих країн, виступають у ролі об’єктів даних відносин. При цьому слід з’ясувати сутність таких понять як валютний курс, валютний паритет, конвертованість валют, що є характерними рисами валюти.
Заслуговує на увагу структура міжнародної валютної системи, зокрема такі її елементи як: форми міжнародних засобів платежу (світові гроші); уніфікований режим валютних курсів; умови взаємної конвертованості валют; валютні ринки; міжнародне регулювання валютних обмежень. Особливу роль в структурі міжнародної валютної системи відіграють міжнародні валютно-фінансові організації (МВФ, Світовий банк, ЄБРР та ін.).
Наголошуємо на тому, що міжнародна валютна система є динамічною, рухливою. Напрямки її еволюції визначаються провідними тенденціями трансформації економіки західних країн, змінами уяв і потреб світового господарства в цілому.
Простежуючи розвиток міжнародної валютної системи можна виділити ряд його етапів. Перший етап, так званий “золотий стандарт” започаткував формування світової валютної системи ХІХ ст. Він передбачав золото в ролі світових грошей і вільну конвертованість кожної валюти в золото. Різновидом “золотого стандарту” вважають систему золотодевізного стандарту.
Другим етапом став перехід до Бреттон-Вудської валютної системи (золотодолоровий стандарт) у 1944 році. І нарешті, третій етап – означав перехід до Ялтинської валютної системи (багатовалютного ринкового стандарту), яка вступила в силу в 1978 році. Вона позбавляє золото ролі світових грошей і узаконює системи плаваючих валютних курсів.
Серед решти форм міжнародних економічних відносин рекомендується розглянути міжнародну міграцію робочої сили, яка в сучасних умовах набуває дедалі глобальнішого характеру. На сьогодні вона охоплює абсолютну більшість країн світу.
Міжнародна міграція робочої сили – це форма МЕВ, що полягає у переливі трудових ресурсів з одних країн в інші і виражає процес перерозподілу трудових ресурсів між ланками світового господарства. Причинами такої міграції є фактори як економічного, так і неекономічного характеру.
Для подальшого аналізу міжнародної трудової міграції студентам слід з’ясувати: по-перше, її види, по-друге, основні центри тяжіння робочої сили; по-третє, наслідки даного процесу як для країни-експортера робочої сили так і країни-імпортера. Для відповіді на ці питання студенти можуть використати матеріали, викладені в підручниках.
