- •Загальні правила
- •Запобіжні заходи
- •Перша допомога при нещасних випадках
- •Лабораторна робота 1 методи очистки речовин
- •Перекристалізація
- •Перекристалізація речовин із органічних розчинників
- •Перегонка
- •Перегонка при атмосферному тиску
- •Дослід 1.1 Перекристалізація бензойної кислоти
- •Дробна (фракційна) перегонка
- •Дослід 1.2. Перегонка суміші бензолу і ксилолу
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 2 визначення основних фізичних констант органічних речовин
- •1. Визначення температури плавлення
- •2. Визначення температури кипіння
- •3. Визначення густини рідкої речовини
- •Маса води в об’ємі пікнометра при 4 с(х) 1
- •Маса 1 мл води при 4с(х) 1
- •4. Визначення показника заломлюваності
- •Дослід 2.1. Визначення температури плавлення
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 3 якісний елементний аналіз органічних сполук
- •Дослід 3.1. Визначення вуглецю пробою на обвуглювання
- •Визначення вуглецю і водню спаленням речовини з оксидом міді (II)
- •Дослід 3.2. Визначення азоту сплавленням речовини з металічним натрієм
- •Хімізм процесу:
- •Дослід 3.3. Визначення сірки сплавленням речовини з металічним натрієм
- •Хімізм процесу:
- •Дослід 3.4. Визначення хлору за зеленим забарвленням полум’я (проба Бельштейна)
- •Хімізм процесу:
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 4 насичені вуглеводні Будова, ізомерія, номенклатура, властивості
- •Гомологічний ряд
- •Дослід 4.1. Синтез метану та вивчення його властивостей
- •Хімізм процесу:
- •Хімізм процесу:
- •Реакція метану на бромну воду і перманганат калію
- •Дослід 4.2. Бромування насичених вуглеводнів
- •Хімізм процесу:
- •Окислення парафінів
- •Дослід 4.3. Окислення алканів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 5 алкени Будова, ізомерія, номенклатура, властивості
- •Дослід 5.1. Отримання етилену і його горіння
- •Хімізм процесу:
- •Дослiд 5.2. Приєднання до етилену брому
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 5.3. Взаємодiя з окислювачами
- •Хiмiзм процесу:
- •Контрольнi запитання
- •Лабораторна робота 6
- •Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
- •Дослiд 6.1. Отримання ацетилену I його горiння.
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 6.2. Приєднання брому до ацетилену
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 6.3. Реакцiя ацетилену з окислювачами
- •Дослiд 6.4. Утворення ацетиленiду срiбла
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 6.5. Утворення ацетиленiду мiдi
- •Хiмiзм процесу:
- •Контрольнi запитання
- •Лабораторна робота 7 ароматичнi сполуки Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
- •Дослiд 7.1. Синтез бензолу iз бензойнокислого натрiю
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 7.2. Синтез нiтробензолу
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 7.3. Дiя бромної води на бензол
- •Дослiд 7.4. Дiя перманганату калiю на бензол
- •Дослiд 7.5. Окислення гомологiв бензолу
- •Контрольнi запитання
- •Лабораторна робота 8 галогенопохiднi вуглеводнi Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
- •Дослiд 8.1. Синтез хлористого етилу
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 8.2. Синтез йодоформу з етилового спирту
- •Дослiд 8.3. Отримання бромбензолу
- •Хiмiзм процесу:
- •Контрольнi запитання
- •Лабораторна робота 9 спирти I простi ефiри Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
- •Дослiд 9.1. Утворення I гiдролiз алкоголятiв
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 9.2. Окислення етилового спирту оксидом мiдi (II)
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 9.3. Окислення етилового спирту перманганатом калiю
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 9.4. Синтез дiетилового ефiру
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 9.5. Взаємодiя глiцерину з гiдроксидом мiдi (II)
- •Хiмiзм процесу:
- •Контрольнi запитання
- •Лабораторна робота 10 феноли Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
- •Дослiд 10.1. Реакцiя фенолу з хлоридом залiза (III)
- •Дослiд 10.2. Отримання трибромфенолу
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 10.3. Сульфування фенолу
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 10.4. Кольоровi реакцiї багатоатомних фенолiв
- •Контрольнi запитання
- •Лабораторна робота 11 альдегіди і кетони Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
Хiмiзм процесу:
HC CH + 2Br2 Br2HC CHBr2
1,1,2,2-тетраброметан
Дослiд 6.3. Реакцiя ацетилену з окислювачами
Реактиви та матеріали: |
ацетилен, перманганат калiю (0,1Н розчин) |
Обладнання: |
пробiрки, газовiдвiдна трубка, піпетки |
У пробiрку вносять одну краплю перманганату калiю i чотири краплi води. В пробiрку з шматочками карбiду кальцiю додають ще двi краплi води i закривають пробкою з газовiдвiдною трубкою (див. дослiд 6.2), кiнець якої опускають в при-готований розчин перманганату калiю. Рожевий колір розчину швидко знебар-влюється: йде окислення ацетилену у мiсцi розриву потрiйного зв’язку з утворенням промiжного продукту окислення - щавлевої кислоти, яка окислюється далi до дiоксиду вуглецю:
щавлева кислота
Отже, як видно з двох останнiх дослiдiв, знебарвлення бромної води i перман-ганату калiю доводить ненасиченiсть ацетилену.
Дослiд 6.4. Утворення ацетиленiду срiбла
Реактиви та матеріали: |
ацетилен, нiтрат срiбла (0,2Н розчин), амiак (конц. розчин) |
Обладнання: |
пробiрки, пiпетки |
У пробiрку вносять двi краплi нiтрату срiбла i додають одну краплю розчину амiаку - утворюється гiдроксид срiбла. При додаваннi однiєї-двох крапель розчину амiаку осад AgOH легко розчиняється з утворенням амiачного розчину оксиду срiбла Аg2O.
Хiмiзм процесу:
AgNO3 + NH4OH AgOH + NH4NO3
2AgOH Ag2O + H2O
Ag2O + 4NH4OH 2[Ag(NH3)2]OH + 3H2O
Через амiачний розчин оксиду срiбла пропускають ацетилен. У пробiрцi утво-рюється свiтло-жовтий осад ацетиленiду срiбла, який потiм стає сiрим.
НССН + 2[Ag(NH3)2]OH AgССAg + 2H2O + 4NH3
Дослiд 6.5. Утворення ацетиленiду мiдi
Реактиви та матеріали: |
карбiд кальцiю, хлорид мiдi, розчин амiаку |
Обладнання: |
фiльтрувальний папiр (смуги 5 40 мм) |
У суху пробiрку кладуть 1-2 шматочки карбiду кальцiю i додають 2 краплi води. В отвiр пробiрки вносять смугу фiльтрувального паперу, змоченого амiачним розчи-ном хлориду мiдi СuСl, який мiстить комплексний амiакат складу [Сu(NН3)2]Сl. Ви-никає червоне забарвлення внаслiдок утворення ацетиленiду мiдi.
Хiмiзм процесу:
HC CH + 2CuCl Cu C C Cu + 2HCl
2HCl + 2NH3 2NH4Cl
У водних розчинах ацетиленiди срiбла i мiдi стiйкi. В сухому станi при нагрiваннi або при ударi вони вибухають з великою силою.
Атоми воднiв в групі CH можуть бути замiщенi металами. Це пояснюється тим, що атом вуглецю при потрiйному зв’язку вiдзначається пiдвищеною електроне-гативнiстю, i електронна хмара зв’язку СН зсунута в бiк атома вуглецю. Атом водню стає бiльш позитивним i легко вiдривається у виглядi протона.
Контрольнi запитання
Напишiть структурнi формули iзомерних ацетиленових вуглеводнiв C7H12, голов-ний ланцюг яких складається з п’яти вуглецевих атомiв. Назвiть їх.
Напишiть структурнi формули: 2,5-диметилгексин-3; 3,4-диметiлпентин-1; 2,2,5-триметилгексин-3; 2,7-диметилоктин-3; 3,3-диметилбутин-1.
Як можна розрiзнити: гексан, гексен-1 i гексин-1; пентен-2 i пентин-2; етилен i ацетилен; сумiш ненасичених i насичених вуглеводнiв?
Отримайте метилацетилен, використовуючи пропiловий спирт.
Якими реакцiями можна вiдрiзнити пентин-1 вiд пентину-2?
Напишiть структурнi формули усiх ацетиленових вуглеводнiв, якi утворюються при дегiдруваннi 2,2-диметилгексану.
Який вуглеводень утворюється, якщо на 3,3-диметилбутен-1 подiяти бромом, а потiм надлишком спиртового розчину лугу?
