- •Загальні правила
- •Запобіжні заходи
- •Перша допомога при нещасних випадках
- •Лабораторна робота 1 методи очистки речовин
- •Перекристалізація
- •Перекристалізація речовин із органічних розчинників
- •Перегонка
- •Перегонка при атмосферному тиску
- •Дослід 1.1 Перекристалізація бензойної кислоти
- •Дробна (фракційна) перегонка
- •Дослід 1.2. Перегонка суміші бензолу і ксилолу
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 2 визначення основних фізичних констант органічних речовин
- •1. Визначення температури плавлення
- •2. Визначення температури кипіння
- •3. Визначення густини рідкої речовини
- •Маса води в об’ємі пікнометра при 4 с(х) 1
- •Маса 1 мл води при 4с(х) 1
- •4. Визначення показника заломлюваності
- •Дослід 2.1. Визначення температури плавлення
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 3 якісний елементний аналіз органічних сполук
- •Дослід 3.1. Визначення вуглецю пробою на обвуглювання
- •Визначення вуглецю і водню спаленням речовини з оксидом міді (II)
- •Дослід 3.2. Визначення азоту сплавленням речовини з металічним натрієм
- •Хімізм процесу:
- •Дослід 3.3. Визначення сірки сплавленням речовини з металічним натрієм
- •Хімізм процесу:
- •Дослід 3.4. Визначення хлору за зеленим забарвленням полум’я (проба Бельштейна)
- •Хімізм процесу:
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 4 насичені вуглеводні Будова, ізомерія, номенклатура, властивості
- •Гомологічний ряд
- •Дослід 4.1. Синтез метану та вивчення його властивостей
- •Хімізм процесу:
- •Хімізм процесу:
- •Реакція метану на бромну воду і перманганат калію
- •Дослід 4.2. Бромування насичених вуглеводнів
- •Хімізм процесу:
- •Окислення парафінів
- •Дослід 4.3. Окислення алканів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 5 алкени Будова, ізомерія, номенклатура, властивості
- •Дослід 5.1. Отримання етилену і його горіння
- •Хімізм процесу:
- •Дослiд 5.2. Приєднання до етилену брому
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 5.3. Взаємодiя з окислювачами
- •Хiмiзм процесу:
- •Контрольнi запитання
- •Лабораторна робота 6
- •Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
- •Дослiд 6.1. Отримання ацетилену I його горiння.
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 6.2. Приєднання брому до ацетилену
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 6.3. Реакцiя ацетилену з окислювачами
- •Дослiд 6.4. Утворення ацетиленiду срiбла
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 6.5. Утворення ацетиленiду мiдi
- •Хiмiзм процесу:
- •Контрольнi запитання
- •Лабораторна робота 7 ароматичнi сполуки Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
- •Дослiд 7.1. Синтез бензолу iз бензойнокислого натрiю
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 7.2. Синтез нiтробензолу
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 7.3. Дiя бромної води на бензол
- •Дослiд 7.4. Дiя перманганату калiю на бензол
- •Дослiд 7.5. Окислення гомологiв бензолу
- •Контрольнi запитання
- •Лабораторна робота 8 галогенопохiднi вуглеводнi Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
- •Дослiд 8.1. Синтез хлористого етилу
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 8.2. Синтез йодоформу з етилового спирту
- •Дослiд 8.3. Отримання бромбензолу
- •Хiмiзм процесу:
- •Контрольнi запитання
- •Лабораторна робота 9 спирти I простi ефiри Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
- •Дослiд 9.1. Утворення I гiдролiз алкоголятiв
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 9.2. Окислення етилового спирту оксидом мiдi (II)
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 9.3. Окислення етилового спирту перманганатом калiю
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 9.4. Синтез дiетилового ефiру
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 9.5. Взаємодiя глiцерину з гiдроксидом мiдi (II)
- •Хiмiзм процесу:
- •Контрольнi запитання
- •Лабораторна робота 10 феноли Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
- •Дослiд 10.1. Реакцiя фенолу з хлоридом залiза (III)
- •Дослiд 10.2. Отримання трибромфенолу
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 10.3. Сульфування фенолу
- •Хiмiзм процесу:
- •Дослiд 10.4. Кольоровi реакцiї багатоатомних фенолiв
- •Контрольнi запитання
- •Лабораторна робота 11 альдегіди і кетони Будова, iзомерiя, номенклатура I властивостi
Хiмiзм процесу:
сим-трибромфенол
Гiдроксильна група належить до найбiльш сильних орто-пара-орiєнтантiв. Реак-цiя електрофiльного замiщення водню в бензольному ядрi для фенолiв проходить значно легше i в бiльш м’яких умовах, нiж для бензолу.
Дослiд 10.3. Сульфування фенолу
Реактиви та матеріали: |
фенол кристалiчний, сiрчана кислота (d = 1,84 г/см3) |
Обладнання: |
водяна баня, пробiрки |
У пробiрку кладуть декiлька кристалiв фенолу i додають 3 краплi сiрчаної кис-лоти. Струшують сумiш у пробiрцi - кристали фенолу розчиняються. Вносять краплю отриманого розчину в iншу пробiрку i додають 4-5 крапель води - фенол видiляється у виглядi порошку.
Реакцiйну сумiш у першiй пробiрцi нагрiвають на киплячiй банi протягом 2-3 хв, потiм охолоджують i виливають у пробiрку з 10 краплями холодної води. Утворюється однорiдний розчин, який майже не має характерного запаху фенолу.
Фенол легко сульфується з утворенням сумiшi о- i n-фенолсульфокислот. Про-дукти сульфування розчиннi у водi значно краще, нiж сам фенол.
Хiмiзм процесу:
Дослiд 10.4. Кольоровi реакцiї багатоатомних фенолiв
Реактиви та матеріали: |
1%-нi розчини пiрокатехiну, резорцину, гiдрохiнону, пiрогалолу; хлорид залiза FeCl3 (0,1 Н розчин) |
Обладнання: |
пробiрки; пiпетки |
В одну пробiрку вносять 3 краплi розчину пiрокатехiну, в iншу - 3 краплi розчину резорцину, в третю - гiдрохiнону, а в четверту - пiрогалолу. В кожну пробiрку додають по 3 краплi FeCl3. При цьому в першiй пробiрцi з’являєтья зелене забарвлення, в другiй - фiолетове, в третiй - зелене, яке миттєво змiнюється на жовте, а в четвертiй - червоне.
Одночасно з утворенням фенолятiв, хлорид залiза дiє на феноли i як окис-лювач.
Поява в пробiрцi з гiдрохiноном забарвлення, яке швидко змiнюється, вказує на те, що при окисленнi гiдрохiнону в хiнон утворюється промiжна сполука однiєi моле-кули гiдрохiнону з однiєю молекулою хiнону, так званий хiнгiдрон.
Помiтити зелений колiр можливо тiльки в перший момент попадання хлориду залiза в розчин гiдрохiнону при розгляданнi на бiлому тлi. Колiр стає бiльш помiтним при насиченому розчинi гiдрохiнону i бiльш слабкому розчинi хлориду залiза.
Контрольнi запитання
Напишiть структурнi формули сполук: n-нiтрофенол; м-хлорфенол; о-крезол; n-метокситолуол; 2-бромфенол; -фенiлетиловий спирт; пiкринова кислота; пiрока-техiн.
Напишiть реакцiю нiтрування фенолу.
В який спосiб можна роздiлити сумiш фенолу i бензилового спирту?
Яка з перелiчених сполук дає кольорову реакцiю з хлорним залiзом, реагує з розчином лугу, взаємодiє з соляною кислотою?
а )
б)
в)
г)
Розташуйте ароматичнi сполуки в порядку зниження кислотних властивостей:
Напишiть реакцiї сульфування фенолу; гiдрохiнону; о-крезолу.
Напишiть способи отримання фенолу.
