Дослiд 9.1. Утворення I гiдролiз алкоголятiв

Реактиви та матеріали:	етиловий спирт, металiчний натрiй, фенолфталеїн (1%-ний розчин)
Обладнання:	пробiрки, пальник, пiпетки

У суху пробiрку кладуть маленький шматочок металiчного на­трiю, додають 2-3 краплi етилового спирту i закривають пробiрку. По закiнченнi реакцiї пробiрку пiд-носять до полум’я пальника i вiд­кривають. Бiля отвору пробiрки спалахує водень, який видiляється. До рiдини, залишеної на днi пробiрки, додають 1 мл дистильованої во­ди i краплю спиртового розчину фенолфталеїну - з’являється ма­линове забарв-лення.

Хiмiзм процесу:

C₂H₅OH + Na  C₂H₅ONa + 1/2H₂

C₂H₅ONa + H  OH  C₂H₅OH + NaOH

Атоми водню гiдроксильних груп у спиртах проявляють певну ру­хомiсть (ак-тивнiсть). Подiбно до води спирти реагують з лужними металами (натрiєм, калiєм та iн.), котрi замiщують водень спиртових гi­дроксильних груп. При цьому утворюється так званий алкоголят i ви­дiляється водень.

Кислотнi властивостi у спиртiв вираженi дещо слабше, нiж у во­ди, хоча зв’язок кисень-водень поляризований. Алкiльнi групи вiд­штовхують вiд себе електрони, знижуючи цим легкiсть вiдщеп­лення протона порiвняно з водою:

Реакцiя лужних металiв з спиртами вiдбувається повiльнiше, нiж з водою.

Алкоголяти - твердi речовини. Вони подiбнi до солей дуже слабких ки­слот i при дiї води гiдролiзуються з утворенням спирту й лугу.

Дослiд 9.2. Окислення етилового спирту оксидом мiдi (II)

Реактиви та матеріали:	етиловий спирт, фуксинсiрчиста кислота
Обладнання:	спіраль з мідного дроту, пробірка, пальник

Дрiт нагрiвають у полум’ї пальника до появи чорного нальоту ок­сиду мiдi. Ще гарячу спiраль опускають в пробiрку з етиловим спиртом. Чорна поверхня повiльно стає золотистою внаслiдок вiд­новлення оксиду мiдi. При цьому вiдчувається запах оцтового аль­дегiду (запах яблук).

Пiдтвердженням утворення оцтового альдегiду може служити ко­льорова реакцiя з фуксинсiрчистою кислотою. В пробiрку помi­щають 3 краплi розчину фуксин-сiрчистої кислоти i пiпеткою вносять кра­плю отриманого розчину. З’являється рожево-фiолетове забарв­лення (кольорова реакцiя на альдегiд).

Хiмiзм процесу:

Дослiд 9.3. Окислення етилового спирту перманганатом калiю

Реактиви та матеріали:	етиловий спирт, перманганат калiю (0,1Н розчин), фуксинсiрчиста кислота
Обладнання:	пробірки, пальник

У суху пробiрку вносять 2 краплi етилового спирту, 2 краплi розчину перман-ганату калiю i 3 краплi розчину сiрчаної ки­слоти. Обережно нагрiвають вмiст пробiрки над полум’ям пальника. Ро­жевий розчин знебарвлюється. Вiдчувається характерний запах оцтового альдегiду. В чисту пробiрку вносять 3 краплi фуксин­сiр­чистої кислоти i краплю знебарвленого розчину - поступово з’яв­ляється рожевий колiр.

Хiмiзм процесу:

KMnO₄ + H₂SO₄  HMnO₄ + KHSO₄;

марганцева кислота

2HMnO₄  Mn₂O₇ + H₂O

Mn₂O₇  2MnO + 5“O”

CH₃  CH₂OH + ”O”  + H₂O

MnO + H₂SO₄  MnSO₄ + H₂O

2KMnO₄ + 5C₂H₅OH + 2H₂SO₄ 5 + 2MnSO₄ + 2KHSO₄

Спирти окислюються краще, нiж вiдповiднi їм насиченi вуглеводнi, що поясню-ється впливом гiдроксильної групи, присутньої в молекулi. Первиннi спирти при окис-леннi в м’яких умовах перетворюються в альдегiди, а в жорстких - утворюють кис-лоти.