29. Поняття фінансової стійкості банку та фактори,що її визначають.

Надійність банків розуміють як здатність банку забезпечувати виконання своїх функцій у межах безумовного дотримання параметрів та нормативів банківської справи, встановлених національним законодавством і світовим досвідом. Поняття стабільності визначається як незмінність, тривале збереження певного стану чи рівня.

Ліквідність банку - це здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов’язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобов’язань банку, а також строками та сумами інших джерел і напрямків використання коштів (надання кредитів, інші витрати).

Платоспроможність відображає здатність банку своєчасно та в повному обсязі розраховуватись за своїми зобов’язаннями, що випливають з торгових, кредитних або інших операцій грошового характеру. Кредитоспроможність характеризує спроможність банку прийняти на себе кредит без загрози бути перевантаженим позиковими коштами і розраховуватись за ним повністю та у строк.

Таким чином, фінансова стійкість банку - це його спроможність з максимальною ефективністю і мінімальним ризиком реалізовувати свої функції на ринку незалежно від впливу внутрішніх та зовнішніх факторів.

Факторами фінансової стійкості банків є певні рушійні сили, що сприяють безпеці банку та його стабільному розвитку або, навпаки, виступають причинами їхньої проблемності. Отже, фактори можуть відігравати як стабілізуючу, так і дестабілізуючу роль. Фактори фінансової стійкості банку розмежовують на зовнішні та внутрішні. Умовно і зовнішні, і внутрішні фактори впливу на фінансову стабільність можна згрупувати за такими напрямками: економічні, правові, соціальні, політичні, техніко-технологічні.

Функціонування фінансово стабільного комерційного банку базується на певних принципах діяльності, серед яких слід розглядати:

1) принцип задовільності фінансового стану - дотримання банком чинних економічних нормативів та резервних вимог, встановлених НБУ й іншими органами влади і управління

2) принцип наявності мети, політики та стратегії, які забезпечують прогресивний розвиток банку;

3) принцип правової досконалості - діяльність банку має здійснюватись у межах закону відповідно до чинних правових норм;

4) принцип виваженості соціально-кадрової політики передбачає компетентність керівництва та персоналу, високий професіоналізм, досвід роботи, наявність освіти відповідного фахового спрямування, система заохочення та відповідальності для стимулювання належного виконання своїх обов’язків, попередження недбалого ставлення до них;

5) принцип структурної та функціональної мобільності. Сучасні умови господарювання характеризуються постійною нестабільністю. Для адекватної реакції на трансформацію зовнішнього середовища внутрішня будова банку має відрізнятися високою гнучкістю й адаптованістю;

6) принцип технічної озброєності передбачає застосування новітніх технічних та технологічних досягнень для покращення роботи банку;

7) принцип сприятливості зовнішнього середовища. Оскільки банки є тією ланкою економіки, яку обслуговують перерозподільчі процеси в економіці, традиційно вважається, що країна, яка характеризується політичними потрясіннями, технічною недосконалістю й економічною нестабільністю, не здатна забезпечити сприятливі умови формування фінансово стійких банків. Традиційно в рейтингах провідних агентств, містяться обмеження, коли рейтинг банку не може перевищувати рейтингу власної країни.

Отже, організована відповідно до зазначених принципів робота банку сприятиме його фінансовій стабілізації.

Для визначення класу банку-емітента при нарахуванні резервів на відшкодування можливих збитків від операцій з цінними паперами пропонується такий перелік критеріїв, а саме: 1) кількість років з часу державної реєстрації; 2) кількість років з часу останньої структурної реорганізації; 3) зміни у складі засновників чи керівництва; 4) наявність повністю позитивного висновку за останні три роки діяльності; 5) наявність перспективного бізнес-плану; 6) відсутність фактів невиконання (несвоєчасного виконання) зобов’язань за кредитними угодами; 7) прибуткова діяльність; 8) перевищення власного капіталу суми статутного та резервного фондів; 9) виконання нормативів капіталу, ліквідності, ризику, міжбанківських операцій, інвестиційних операцій, валютної позиції.