Способи відбору проб

Найбільш поширеними є наступні способи відбору проб: точковий, штуфовий, рівчаковий, шпуровий, скребковий, валовий, спосіб вичерпування.

Точковий (ямковий) спосіб

Точкове опробування полягає у відборі значної кількості проб корисної копалини (часткових проб), які розташовуються в середині або по кутах накинутою на вибій або відслонення мотузяної сітки, осередки якої мають різну форму і розміри. Точкове випробування може проводитися з навалювання здобутої корисної копалини і з вагонеток. Окремі проби вагою до 100 г об’єднуються в одну пробу, що характеризує даний вибій або ділянку. Якщо опробування проводиться на великій площі, вона розбивається на окремі ділянки площею до 2 м², де і відбираються точкові проби. Число точок в окремій пробі залежить від ступеня рівномірності зруденіння. Точкове опробування застосовується для родовищ корисних копалини з рівномірним розподілом корисних компонентів.

Точкові проби в основному йдуть на хімічний аналіз.

Спосіб вичерпування

Цей спосіб застосовується при відборі проб з відвалів теж по сітці, причому проба вичерпується до дна рукою або совком.

Цей спосіб виключається для тіл корисних копалини товщиною меншою, ніж ширина виробки, оскільки в цьому випадку відбувається збідніння корисної копалини.

Штуфне опробування

Цей спосіб відбору проб можна віднести до групи точкових проб. 1-3 шматки породи відбираються в вибої або з відбитої корисної копалини з метою визначення мінерального, а іноді й хімічного складу.

Штуфне опробування дуже просте, швидке і дешеве, але відбір проб часто проводиться суб’єктивно, тому точність його низька.

Це опробування застосовується при штуфній металометричній зйомці. Іноді відбираються крупні штуфи – моноліти, для визначення фізичних властивостей руд.

Рівчаковий спосіб відбору проб

Відбір проб при рівчаковому способі полягає у вирубці в вибої з тіла корисної копалини проби у вигляді вузької стрічки трикутного, прямокутного або квадратного перетину, спрямованої вздовж лінії найбільшої мінливості, найчастіше по товщині рудного тіла. У зв’язку з цим у різних гірських виробках рівчаки розташовуються в різних частинах виробки. У горизонтальних підземних виробках дно зазвичай не опробовується через його забруднення.

У канавах, пройдених вхрест простягання, опробовуються стінки або дно канави. У канавах, пройдених по простяганню, рівчаки зазвичай розташовуються по дну.

У штреках і штольнях, пройдених по простяганню тіл корисних копалини, проби відбираються у вибої або покрівлі горизонтальними рівчаками при крутих кутах падіння покладів корисних копалини, для пологіших покладів рівчаки можна розташовувати по товщині.

Опробування пологозалягаючих і горизонтальних покладів корисних копалини у виробках, пройдених за простяганням, проводиться у вибої або стінках.

Якщо проби відбираються по двох протилежних стінках виробки, вони можуть розташовуватися один проти одного або в шаховому порядку. У квершлагах і ортах відбір проб проводиться на бічних стінках виробки.

Тіла невеликої товщини опробовуються одним рівчаком, великої товщини – серією рівчаків, щоб рівчаки перекрили всю товщину тіла. У шурфах, похилих шахтах проби відбираються залежно від елементів залягання тіл корисної копалини. Горизонтальні і полого-падаючі поклади опробовуються вертикальними рівчаками, вертикальні – горизонтальними по одній або двох стінках.

Трубоподібні тіла опробовуються хрестоподібно розташованими рівчаковими пробами.

На родовищі, де тіла корисних копалини представлені у вигляді серії пластів, рівчакові проби відбираються на виходах або в кар’єрах з кожного шару від його крівлі до підошви, якщо товщина пластів значна (>0,5 м). При тоншому нашаруванні таке опробування втрачає сенс і інтервал збільшується до 1—2 м з включенням всіх прошарків. Довжина проб часто відповідає висоті уступу.

При нерівномірному і дуже нерівномірному зруденінні вибій може опробовуватися двома або декількома рівчаками, які відбираються в одну пробу.

На тих ділянках, де тіла корисної копалини неоднорідні, зональні або мають велику товщину, рівчакові проби розділяються на частини – секції. Довжина кожної секції залежить від товщини зон окремих сортів корисної копалини, або від вибраних інтервалів проб від доль метра до 2 м.

Секційне опробування дозволяє вивчити розподіл корисного компоненту в різних частинах тіла корисної копалини, забезпечує селективне відбирання різних сортів корисної копалини або дозволяє визначити ступінь обідніння і втрат при експлуатації родовища. Довжина рівчака для руд з украй нерівномірним і нерівномірним зруденінням не перевищує метра, а для руд з рівномірним вмістом – 2-3 м.

На родовищах з рівномірним розподілом корисних компонентів опробування можна проводити методом пунктирного рівчака, тобто відбивати молотком шматки від 2 до 4 см³ через 3-5 см. Такий метод різко підвищує продуктивність відбору проб.

У твердих породах перетин рівчаків змінюється від 3×5 до 5×10 см і до 15×10 см в м’яких породах. Вагу проби складає 4-10 кг на 1 пог. м. Перетин рівчака скрізь повинен бути однаковим. Відбій рівчакових проб зазвичай проводиться вручну молотком і зубилом або невеликою киркою. У м’яких породах – лопатою або кайлом.

На сьогодні впроваджується механізований спосіб відбою рівчакових проб в твердих породах за допомогою відбійних молотків, шарошок і алмазних дисків. При відборі проб механічним способом на площині вибою виробки або відслонення укріплюють трафарет рівчака, по якому проводять відбій проби відбійним молотком, шарошковим буром або дисковим армованим буром.

При відборі рівчакових проб повинна дотримуватися техніка безпеки: щоб уникнути обвалу необхідно обстукати поверхню вибою, для захисту рук, очей і ніг користуються рукавицями, окулярами і щільним взуттям.

Рівчакове опробування – найбільш поширений спосіб відбору проб, застосовується найчастіше на родовищах металевих корисних копалини.