Проектування робіт з опробування родовищ

У пояснювальній записці до проекту геологорозвідувальних робіт і в графічних додатках до нього слід встановити кількість, розташування і метраж проектованих бурових і гірських робіт. Вивчення цих матеріалів дозволяє визначити по кожній свердловині або гірській виробці метраж по руді або по зруденілих породах, що підлягають опробуванню.

Кількість рядових проб визначають діленням метражу, призначеного до опробування, на прийнятий інтервал між пробами. Необхідно передбачити широке застосування таких прогресивних і продуктивних методів попереднього опробування, як мінералогічні і геофізичні, що виконуються безпосередньо на місці розвідки. Ці методи дозволять відділити велику кількість проб зі свідомо некондиційним вмістом головного корисного компоненту і відправити до лабораторії на хімічний аналіз тільки ті проби, в яких можна чекати промисловий вміст головного компоненту.

Проведення цього заходу дасть можливість уникнути значних витрат на аналізи проб із завідомо непромисловим вмістом.

Відбір проб нерозривно пов’язаний з веденням геологічної документації вибоїв і описом керна бурових свердловин. Тому в штатах геологорозвідувальної партії або геологічного відділу копальні необхідно передбачити від одного до трьох техніків-геологів і від двох до шести опробувальників. Загальну кількість змін опробувальників визначають діленням повної кількості вибійних проб на змінну норму опробувальника. Норми з відбору проб в зміну змінюються у дуже широких межах і залежать від способу їх відбору, міцності руди, відстані між пробами і інших чинників. Для середніх умов на опробувальника припадає близько 10 проб за зміну. Перевід опробувальників на відрядну платню недоцільний. Це може призвести до зниження якості геологічної документації і відбору проб.

У кошториси необхідно також ввести оплату бурильників для шпурового і механізованого точкового опробування, оплату робочих ремонтних майстерень з відновлення інструментів для відбою проб, оплату енергії (стисле повітря або електроенергія), витрати на матеріали (пробні мішки і ін.). При проектуванні валових або технологічних проб треба передбачити витрати на їх перевезення і обробку.

Для визначення кількості змін робочих по обробці проб загальну кількість проб слід помножити на середню початкову масу однієї проби і отриману величину розділити на продуктивність установки механічного подрібнення проб. При цьому слід брати до уваги схему обробки проб і враховувати тривалість обробки окремо для дроблення і для тонкого подрібнення. У проекті приймають найбільшу тривалість обробки проб. Якщо кількість змін на їх обробку виявиться менше загальної тривалості розвідувальних робіт, то робочих слід використовувати на допоміжних роботах (упаковка проб і ін.). У кошторис по обробці проб треба включити витрати по оплаті електроенергії для приведення в дію машин з подрібнення проб. До проекту слід прикласти схему обробки проб і дати обгрунтування вибраного значення коефіцієнта к.

Виготовлення хімічних аналізів передбачається окремим кошторисом. За основу приймається визначення загальної кількості індексів. При цьому всі проби, що направляються в хімічну лабораторію, аналізують на головні компоненти. Розрахунок на додаткові компоненти слід вести тільки по групових пробах. Вартість одного індексу множать на їх кількість і таким чином визначають загальні витрати.

При великому об’ємі| робіт в кошторис вводять оплату контрольних аналізів (на внутрішній і зовнішній контроль), кількість яких можна прийняти рівним 3-5% загальної кількості відібраних проб. Оцінка в індексах одного і того ж елементу знаходиться у великій залежності від методу аналізу. Наприклад, для міді відомо дев’ять методів аналізу, оцінка яких в індексах змінюється від 0,75 до 2,5.

У договорах і рахунках на виконання аналізів зазвичай установлюють вартість одного індексу. Витрати на виконану роботу визначають множенням цієї вартості на загальну суму виконаних індексів.

При високому і стійкому кореляційному зв’язку основних компонентів з побічними (при r > ±0,9 і більше) вміст останніх можна визначати по відповідних рівняннях регресії.

Питання для самоперевірки:

1 Що таке опробування?

2 Які завдання вирішуються опробуванням?

3 Які види опробування Ви знаєте?

4 Розкажіть про мінералогічне опробування.

5 Розкажіть про хімічне опробування.

6 Розкажіть про мінералогічне опробування.

7 Розкажіть про геофізичне опробування.

8 Розкажіть про технологічне опробування.

9 Яким основним умовам повинна відповідати методика опробування?

10 Дайте визначення поняття “проба”.

11 Які проби за напрямком дослідження Ви знаєте?

12 Які проби за місцем відбору Ви знаєте?

13 Які проби за призначенням Ви знаєте?

14 Що є головною вимогою до проб?

15 Що таке точкова проба?

16 Що таке об’єднана проба?

17 Як визначається мінімальна вага спільної проби?

18 Які способи відбору проб Ви знаєте?

19 Схарактеризуйте штуфний спосіб відбору проб.

20 Схарактеризуйте точковий спосіб відбору проб.

21 Схарактеризуйте горстовий спосіб відбору проб.

22 Схарактеризуйте рівчаковий спосіб відбору проб.

23 Схарактеризуйте шпуровий спосіб відбору проб.

24 Схарактеризуйте задирковий спосіб відбору проб.

25 Схарактеризуйте валовий спосіб відбору проб.

26 Які види документації проб існують?

27 Дайте характеристику первинної документації проб.

28 Що таке журнал опробування?

29 Яка інформація вноситься у журнал опробування?