Проектування і техніко-економічні показники бурових робіт
Проект на виконання бурових робіт є основним документом, у якому обґрунтовуються й вирішуються плановані розробки.
1. Розподіл свердловин та обсяг буріння: за призначенням – буріння структурних, пошукових, розвідувальних, гідрогеологічних та інших свердловин, за категоріями порід, глибиною та місцем закладання.
2. Вибір та обгрунтування: конструкцій свердловин, бурового обладнання та породоруйнівних інструментів, технологічного режиму й організації буріння, промивальної рідини й реагентів.
3. Заходи, які забезпечують необхідний вихід керну.
4. Технологія та організація гідрогеологічних і геологічних досліджень у свердловинах.
5. Організація водо- й глинозабезпечення глиногосподарства.
6. Розрахунок витрат часу на основні й допоміжні роботи. Календарний план і графік робіт.
7. Потреба в робочій силі, обладнанні, матеріалах, електроенергії та виробничому транспорті.
8. Заходи з техніки безпеки та промислової санітарії, протипожежні заходи.
До проекту додаються геолого-технічний наряд, необхідний картографічний матеріал, схеми та креслення.
Проект служить підставою для складання кошторису.
Забезпечення бурових робіт здійснюється за певними напрямами.
1. Постачання води й глинистих розчинів буровим агрегатам. За наявності ґрунтових вод проходять поблизу від свердловини шурфи завглибшки 2-5 м. Це найпростіший і найдешевший спосіб водозабезпечення. В слабопересіченому рельєфі з нестачею ґрунтових вод при значній кількості свердловин найекономічніше подавати воду самопливом із місцевих водоймищ, які лежать вище точок буріння. Для цього проходять або магістральну канаву, яка підводить воду, або прокладають водогін із відпрацьованих обсадних або бурильних труб, воду можна підвозити автотранспортом. В разі буріння глибоких свердловин іноді доцільно для водозабезпечення пробурювати спеціальну свердловину. Кожного разу вид водопостачання вибирається на підставі спеціальних економічних розрахунків.
Для глинозабезпечення необхідно: вибрати джерело забезпечення глиною (місцева або привозна) й систему виготовлення глинорозчину – централізовану або індивідуальну. Найчастіше орієнтуються на місцеві глини, якщо вони якісно відповідають технічним вимогам.
Сприятливою є можливість одержувати глину з кар’єрів, розташованих поряд із цегельними керамічними заводами. Деколи, за великого обсягу бурових робіт, організовують видобування глин у власному кар’єрі.
При великому обсязі бурових робіт рекомендується організація станцій з централізованим постачанням спеціальних бентонітових глин для бурових розчинів.
2. Забезпечення транспортом. Вибір транспорту визначається за топографічними, кліматичними та шляховими умовами, тривалістю та інтенсивністю робіт. Основними оціночними показниками стають необхідна продуктивність, економічність і надійність. На бурових роботах використовуються переважно автомобільний і тракторний транспорт.
3. Механічна служба. Для безперебійної та продуктивної роботи механізмів слід правильно їх експлуатувати, своєчасно та якісно ремонтувати. Організація ремонтів регламентується положенням про планово-попереджувальний ремонт (ППР). У ППР передбачаються інтервали часу, за яких виконуються планові огляди, поточний, середній і капітальний ремонти. Період експлуатації обладнання від одного капітального ремонту до іншого називається його ремонтним циклом.
У кожній геологічній партії (або експедиції), що веде механічне буріння свердловин, організовується ремонтно-механічна майстерня, яку забезпечують необхідним обладнанням.
4. Енергетичне господарство. Якщо поблизу від місця роботи партії діють державні районні електростанції, значні електростанції промислових підприємств (або інших організацій) або мережі електропередач, найдоцільнішим є використання їхньої електроенергії.
Якщо джерела електроенергії відсутні, то механізми, в тому числі бурові станки та компресори, приводяться в дію або від двигунів внутрішнього згоряння, або від електромоторів, які забезпечуються енергією від власних пересувних електростанцій.
5. Матеріально-технічне постачання бурових робіт. Постачання бурових бригад здійснюється або через диспетчерський пункт, або зі складу. Видаються матеріали за лімітно-забірними картками в кількості, відповідній плановому завданню. Матеріали можуть видаватися в кількості, більшій за ліміт за разовими вимогами з дозволу керівника організації.
Доставка матеріалів та обладнання на робочі місця здійснюється експедитором відповідно до вимог старшого бурового майстра.
Організація постачання матеріалів та обладнання є важливою ланкою в забезпеченні бурових робіт у цілому.
Техніко-економічні показники бурових робіт.
Головним завданням організації виробництва бурових робіт є забезпечення виконання планів за всіма техніко-економічними показниками. Бурові роботи оцінюються:
– механічною швидкістю буріння, яка визначається середньою швидкістю буріння за одиницю часу: на виробництві – м/год, при дослідженнях – см/хв:
де l – заглиблення свердловини за час чистого буріння Т0;
– рейсовою швидкістю (м/год), яка визначається діленням заглиблення свердловини за час, який витрачено на всі роботи від спускання бурового снаряду в свердловину до підйому його на поверхню,
де t1 – витрата часу на спускання снаряду в свердловину; t2 – на підготування до буріння; t3 – на перекріплення запасних патронів і нарощування бурильної колони; t4 – на підготування до піднімання снаряду; t5 – на піднімання снаряду із свердловини; t6 – на заміну колонкового снаряду або породоруйнівного інструменту, год;
– технічною швидкістю (м/год), яка визначається діленням довжини (l), яку пробурено за один станко-місяць, на час, витрачений на: чисте буріння (T0), спускання й піднімання та всі супутні рейсові допоміжні роботи (T1), кріплення свердловини, проведення в ній вимірів, профілактичний ремонт обладнання та інструментів (Т2),
– комерційною швидкістю (м/год), яка визначається діленням l на Т0, Т1, Т2, Т3 (витрати часу на станко-місяць на простій і ліквідацію аварій),
– цикловою швидкістю буріння (м/міс), яка визначається діленням глибини (Н) на загальну витрату часу в місяцях від перевезення і встановлення бурового обладнання до повної ліквідації свердловини (Т),
– парковою швидкістю (м/станко-рік), яка визначається діленням загальної довжини свердловини, пробуреної за рік (HР), на середньорічну кількість бурових установок (nсер), які мала ця організація,
Питання для самоперевірки:
1 Що таке торпедування свердловини?
2 Яка мета торпедування?
3 Що розуміють під тампонуванням свердловини?
4 Які види тампонування Вам відомі?
5 Дайте характеристику постійного тампонування.
6 Дайте характеристику тимчасового тампонування.
7 Дайте характеристику ліквідаційного тампонування.
8 Наведіть та прокоментуйте розрахунок цементування свердловини.
9 Що таке проект на виконання бурових робіт?
10 Які параметри наводяться у проекті?
11 Як забезпечують постачання свердловин водою і глинистим розчином.
12 Що забезпечує механічна служба?
13 Як організовують матеріально-технічне постачання бурових робіт?
14 Які техніко-економічні показники бурових робіт Вам відомі?
15 Як розраховують механічну швидкість буріння?
16 Що таке рейсова швидкість буріння, як вона визначається?
17 Як розраховують технічну швидкість буріння?
18 Що таке комерційна швидкість буріння, як вона визначається?
19 Як розраховують циклову швидкість буріння?
20 Що таке паркова швидкість буріння, як вона визначається?