Задача 3.

За результатами токсиколого-гігієнічних досліджень з регламентування α-метилбензилового ефіру 2-хлорацетооцтової кислоти (МБХ) у воді водойм ЛД₅₀ = 861,5 мг/кг, К_к = 2, ЕТ₅₀ = 28,5 год, ПК_орг = 2,9 мг/л (запах), ПК_сан = 0,5 мг/л (стимуляція БПК), МНД = 0,09 мг/кг (у хронічному досліді на білих щурах при ентеральному введенні), МНК = 0,16 мг/л (шкірно-резорбтивна дія речовини при надходженні з води).

Дати гігієнічну оцінку речовини за токсичністю та кумуляцією (1), перерахувати МНД хронічного досліду на МНК (5), визначити лімітувальний показник шкідливості (2) та можливі негативні наслідки впливу речовини на організм при надходженні з води (3), обґрунтувати ГДК речовини у воді водойм (4).

Задача 4.

При комплексному гігієнічному нормуванні малокумулятивного інсектоакарициду фосфаміду встановлено, що його допустиме добове надходження (ДДН) з харчовими продуктами складає 0,42 мг/добу на людину. За результатами лабораторних досліджень вміст пестициду становить: у капусті – 1,5 мг/кг, буряку столовому – 1 мг/кг, огірках – 1 мг/кг, яблуках – 1,5 мг/кг. Людина споживає за добу: капусти – 100 г, буряка – 50 г, огірків – 50 г, яблук – 150 г.

Визначити фактичне добове надходження фосфаміду з зазначеними харчовими продуктами (5) і дати його гігієнічну оцінку (1), визначити фактор ризику (2) та його можливі негативні наслідки для здоров’я (3), обґрунтувати профілактичні заходи (4).

Задача 5.

Згідно з рекомендаціями ФАО/ВООЗ допустиме добове надходження (ДДН) свинцю з харчовими продуктами в організм людини становить 0,21 мг/добу. У районі металургійного заводу (виплавка кольорових металів) вміст свинцю в овочевих культурах становить: в помідорах – 20 мг/кг, картоплі – 10 мг/кг, моркві – 30 мг/кг, салаті – 30 мг/кг, інших овочах – 100 мг/кг. За добу людина споживає 50 г помідорів, 300 г картоплі, 50 г моркви, 100 г салату, 200 г інших овочів.

Визначити фактичне добове надходження свинцю з зазначеними харчовими продуктами (5) і дати його гігієнічну оцінку (1), визначити фактор ризику (2) та його можливі негативні наслідки для здоров’я (3), обґрунтувати профілактичні заходи (4).

Задача 6.

У будинку дитини для приготування їжі використовують воду з шахтного колодязя. На відстані 20 м від колодязя розташований склад азотовмісних органічних добрив приватного фермерського господарства. При лабораторному дослідженні проб води виявлено: запах і присмак – 2 бали, забарвленість – 10^о, каламутність – 0,1НОК, жорсткість загальна – 6 ммоль/дм³, залізо – 0,05 мг/дм³, свинець – 0,001 мг/дм³, фтор – 1,0 мг/дм³, нітрати – 160 мг/дм³, E.coli відсутні у 100 см³ води.

Дати гігієнічну оцінку якості води (1), визначити фактори ризику (2) та їх можливі негативні наслідки для здоров’я (3), обґрунтувати заходи щодо покращання якості питної води (4), розрахувати фактичне надходження нітратів в організм дитини за умови добового водоспоживання 2 л і порівняти з ДДН (5).

Задача 7.

Для водозабезпечення міста Н. використовується поверхнева водойма – ріка К. Після весняної повені лікарем-гігієністом позапланово було відібрано проби води для лабораторного аналізу в точці перед надходженням у розподільчу мережу. Отримано наступні результати: запах і присмак – 3 бали, забарвленість – 40^о, каламутність – 5,5 НОК, аміачний азот – 1,5 мг/дм³, азот нітритів – 0,01 мг/дм³, азот нітратів – 1,5 мг/дм³, загальне мікробне число – 300 КУО/см³, E/coli – 15 КУО/100cм³, перманганатна окиснюваність – 12 мг/дм³, залишковий вільний хлор – 0,1 мг/дм³.

Дати гігієнічну оцінку якості питної води (1), визначити фактори ризику (2) та їх можливі негативні наслідки для здоров’я (3), запропонувати заходи покращання якості питної води (4), зокрема під час надзвичайної ситуації (5).