Найважливіші альфавіруси

Вірус	Клінічний синдром	Переносник	Господар	Розповсюдження
Східний енцефало-мієліт коней	Енцефаліт	Комарі	Птахи	Америка
Західний енцефаломієліт коней	Енцефаліт	Комарі	Птахи	Північна Америка
Венесуельський енцефаломієліт коней	Гарячка, енцефаліт	Комарі	Гризуни, птахи	Америка
ЧикунгуньяАфрика	Гарячка, висипка, артралгій	Комарі	Примати, людина	Індія, Південно-Східна Азія
О’Ньонг ньонг		Комарі	Примати	Африка
Синдбіс	Гарячка, висипка, артралгії	Комарі	Птахи	Північна Європа, Африка, Азія, Австралія
Лісу Семліки	Гарячка, рідко енцефаліт	Комарі	Птахи	Африка

 

Джерело інфекції – хворі тварини.

Переносник – комари.

Прояви захворювання у людини (синдроми):

- системні гарячки;

-         геморагічні гарячки;

-         Енцефаліт

Патогенез

Після проникнення в кров при укусі вірус попадає в кров’яне русло або лімфатичні судини. Місце первинного розмноження – ендотелій кровоносних судин, РЕ-клітини лімфовузлів, печінки, селезінки. Через 4-7 днів інкубаційного періоду попадають у кров.

Віруси можуть розмножуватись в окремих органах – печінці, селезінці, нирках, мозку. Перша фаза супроводжується лейкопенією, друга – лейкоцитозом.

Початок захворювання співпадає з появою вірусу в крові.

Характерні ознаки: гарячка, головний біль, міалгія, нудота, ломота в суглобах, петехіальна висипка, збільшення лімфатичних вузлів. Гарячка може ускладнюватись геморагічними симптомами.

У значному числі випадків клінічні прояви обмежуються періодом дисемінації вірусів і закінчуються одужанням.

Лабораторна діагностика

Досліджуваний матеріал – кров (у перші 3 дні), liquor, секційний матеріал (тканина мозку, печінки, селезінки, лімфовузлів), сироватка крові.

Експрес-методи: РЗНГА, РІФ, ІФА, РІА

Вірусологічна діагностика: Виділяють віруси на тваринах, заражаючи в мозок або підшкірно новонароджених мишенят, а також на культурі клітин (СПЭВ, ВНК-21) або в курячих ембріонах.

Ідентифікацію здійснюють за ЦПД, бляшкоутворенням під агаровим покриттям. Ідентифікація в РГГА, РЗК, РН

Серологічна діагностика: РН, РЗК, РГГА, РРГ, РНГА, РІФ,

Video: Комарині енцефаліти

 

Вірус краснухи.

 

Pбудник краснухи виділений у 1961 р. П. Паркменом із співробітниками Т. Уеллергом і Ф. Навої.

Вірус належить до родини Togaviridae, роду Rubivirus.

Віріони мають сферичну форму, діа­метр їх 50—70 нм. Вірус інактивуеться при температурі 56 °С протя­гом 60 хв. Довго зберігається при температурі 3—4 °С, особливо в за­мороженому стані. Чутливий до ультрафіолетового випромінювання, формаліну, ефіру.

Культивування. Вірус репродукується в цитоплазмі клітин нирок зелених мавп, кролів, хом'яків, у культурі клітин амніону людини, а також перещеплюваних клітин ВНК-21 або РК.

Вірус краснухи патогенний для макак-резусів, кролів, хом'яків, курячих ембріонів.

Джерелом зараження є хворі на краснуху в продромальному періоді і в перші 5 діб після появи висипу. Зараження настає повітряно-краплинним шляхом. Найбільш сприйнятливі діти віком 2—14 років. Описано епідемічні спалахи серед військовослужбовців США.

Інкубаційний період триває 15—21 добу. З місця первинної лока­лізації вірус проникає в кров, лімфатичні вузли, кишки, плаценту. Найхарактерніші ознаки захворювання — появf спочатку на обличчі, а потім на всьому тілі блідо-рожевого висипу і запалення лімфа­тичних вузлів. У період появи висипу температура тіла підвищується до 38 °С. У дорослих краснуха має тяжчий, ніж у дітей, перебіг. Спостерігаються висока температура тіла (39 °С), сильний головний біль, біль у м'язах шиї. Як ускладнення можуть розвиватися енцефа­літ, евдефаломієліт. У вагітних жінок вірус краснухи спричиняє різні аномалії розвитку плода (мікроцефалія, глухота, пороки серця, ката­ракта та ін.).

Вади розвитку плода

Тип дефекту	Приклади
Очні дефекти	Катаракта Мікроофтальмія Глаукома Ретиніт
Вади серця	Незрощення Боталлового протоку Вади перегородки між передсердями Вади міжшлуночкової перегородки Периферичний стеноз легеневої артерії
Порушення слуху	Глухота
Вади центральної нервової системи	Розумова відсталість Менінгоенцефаліт Прогресуючий червоновисипковий паненцефаліт (rare) Мікроцефалія
Інші	Затримка фізичного розвитку Гепатоспленомегалія Тромбоцитопенічна пурпура Пневмоніт Ендокринні дисфункції: Інсулінозалежний цукровий діабет, тиреоїдит

 

Імунітет, що розвивається в результаті перенесеного захворю­вання, стійкий і довічний. Несприйнятливість формується і при ати­пових формах краснухи або інфікуванні без наступного захворювання (стан нерсистирування), в результаті чого у більшості населення віком понад 15 років є імунітет.

Лікування симптоматичне — введення імуноглобуліну з донор­ської крові, хоч ефективність його невисока.

Профілактика полягає в ізоляції хворих протягом 5 днів від початку висипання, попередженні контакту вагітних жінок із хворими на краснуху. Введення імуноглобуліну вагітним жінкам, що були в контакті з хворим, не попереджує розмноження віруса. Вживають також вбиті й живі вакцини, якими імунізують дівчат 12-14 років при відсутності в них антитіл до вірусу краснухи.

 

 

Рубівіруси

Структура віруса кору

 

 

Клінічні прояви червоної висипки