- •Морфеміка. Словотвір.
- •Типи морфем
- •Поширення
- •Особливості
- •Поширення
- •Діалектні групи
- •Особливості
- •Форми вираження категорії числа
- •Іменники, що мають форму однини і множини
- •Іменники, що вживаються тільки в однині (singularia tantum)
- •Поняття про категорію числа
- •Засоби вираження категорії числа
- •Іменники, що вживаються тільки в множині (pluralia tantum)
- •Загальні відомості про категорію роду іменників
- •Історія виникнення.
- •Належність іменників до того чи іншого роду визначається їх морфологічними ознаками:
- •У більшості випадків на рід іменника вказує не одна з названих ознак, а декілька.
- •Іменники чоловічого роду
- •Іменники жіночого роду
- •Іменники середнього роду
- •Іменники спільного роду
- •Рід абревіатур
- •Рід незмінюваних іменників
- •Розряди прислівників за значенням і роллю в реченні Означальні прислівники
- •Якісно-означальні прислівники
- •Займенникові прислівники
- •Модальні прислівники
- •Морфологічні ознаки дієприкметника
- •Ознаки службових частин мови і вигуку
- •Групи сполучників за значенням
- •Групи сполучників за будовою
- •Групи сполучників за вживанням
- •Звуконаслідувальні слова
- •Синтаксис
- •Складнопідрядні речення (спр) з підрядними означальними
- •Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними
- •Складнопідрядні речення з підрядними обставинними
- •Підмет. Способи його вираження
- •Присудок на -но, -то
- •Додаток
- •Обставина
- •Означення
- •Розділові знаки при очр
- •Стилістика
- •Стилі[ред. • ред. Код]
- •Методика викладання укр мови
Іменники, що вживаються тільки в множині (pluralia tantum)
Іменники, вживані лише у множині, також охоплюють кілька семантичних груп. Найголовнішими серед них є такі:
1. назви будівель, їх частин, споруд |
сіни, ворота, сходи, двері |
2. назви предметів упряжі, засобів пересування |
шори, наритники, сани, бігуни |
3. назви знарядь праці і предметів домашнього вжитку |
граблі, вила, ваги, триноги, ночви, носилки |
4. назви парних предметів і парних частин тіла |
окуляри, ножиці, кліщі, терези, тиски, лапки, в'язи, груди |
5. назви музичних інструментів |
цимбали, літаври |
6. назви одягу і взуття |
штани, труси, бриджі, бутси, панталони |
7. назви маси, речовини, матеріалу, продуктів харчування |
хімікалії, парфуми, помиї, дрова, вершки, дріжджі, прянощі, консерви, макарони, |
8. назви залишків речовини чи матеріалу |
висівки, вичіски, недоїдки |
9. назви відрізків часу, свят, традиційно-побутових обрядів та дій, що повторюються |
сутінки, будні, канікули, іменини, роковини, заручини, зажинки, обжинки, переговори, перегони |
10. назви сукупності предметів зі значенням збірності |
надра, гроші, фінанси, джунглі, хащі, люди |
11. назви ігор |
шахи, городки, жмурки |
12. назви дій і процесів |
посиденьки, витребеньки, відвідини, дебати, хвастощі, пустощі |
13. назви на позначення почуттів, емоцій, станів |
радощі, молодощі, гордощі, жалощі, веселощі, труднощі, ревнощі, скупощі, мудрощі, ластощі |
14. власні географічні назви |
Альпи, Афіни, Суми, Черкаси, Карпати, Дарданелли |
Значення числа в невідмінюваних іменниках виражається тільки синтаксично і визначається за допомогою контексту: В одному купесиділо троє дівчат; З усіх купе виходили люди.
3.
Загальні відомості про категорію роду іменників
Граматична категорія роду є однією з основних морфологічних ознак іменника.
В українській мові всі іменники, що вживаються в однині, мають постійне значення роду :
чоловічого,
жіночого,
середнього.
Категорія роду іменників є синтаксично незалежною, на відміну від категорії роду прикметників, числівників, займенників, дієприкметників та дієслів, з якими іменники входять в синтаксичні зв'язки.
Граматична категорія роду як самостійна властива лише іменникам.
Історія виникнення.
Граматичний рід виник на основі первісних категорій живих і неживих істот ще на загальноєвропейському грунті. З категорії живих істот виділилися два роди - чоловічий та жіночий, що стосувалися відповідних статей живих діячів, а потім поширилися на інші назви.
Належність іменників до того чи іншого роду визначається їх морфологічними ознаками:
за формами називного та деяких непрямих відмінків у однині;
б) за типами суфіксального словотворення;
за синтаксичним зв'язком з іншими словами в реченні;
за семантикою.
У більшості випадків на рід іменника вказує не одна з названих ознак, а декілька.
Так, наприклад, виразником жіночого роду іменника ворона у словосполученні білу ворону є:
флексія знахідного відмінка -у,
синтаксичний зв'язок з прикметником біла,
семантика - позначення живої істоти жіночого роду.
Але особливої флексії для вираження роду немає, одна і та ж флексія синкретично поєднує в собі значення роду, числа й відмінка.
Інколи відмінкові форми різних родів збігаються, тому в окремих випадках виразником приналежності іменника до певного роду є лише:
синтаксичний зв'язок з іншими словами в реченні (контекст)
семантика.
Порівняймо: Миха'йло, Миха'йла, Миха'йлом і о'зеро, о'зера, о'зером.
В даному випадку рід можна визначити лише за допомогою контексту або за семантикою: Миха'йло прийшов додому, не впіймавши ані лусочки - о'зеро аж кипіло хвилями на вітрі.
Синтаксичні зв'язки бувають єдиним виразником роду деяких невідмінюваних запозичених іменників:
швидкісне метро,
флегматичний шимпанзе.
Відомо, що у множині відмінкові форми іменників не виражають приналежності до якогось певного роду.
Правда, ми сприймаємо форми множини іменників як співвідносні з формами однини, тому для нас розкривається значення роду: дуби - дуб (чол. рід), стодоли - стодола (жін. рід).
Категорія роду у множині розкривається також у способах узгодження, характерних для певних складних синтаксичних конструкцій: "Нам запропонували цікаві роботи, одна з яких була надзвичайно популярною".
Іменники |
Характер категорії роду |
Іменники-назви неживих предметів |
категорія роду є чисто формальною, рід таких іменників семантично не мотивований; |
Іменники-назви живих істот |
категорія роду є не тільки формальною, але й семантичною, оскільки рід в більшості випадків вказує на чоловічу або жіночу стать особи чи живої істоти: вовк - вовчиця, баран - вівця, чоловік - жінка родова характеристика часто служить для розрізнення не лише за статтю, але й за віком: бик - корова - теля,півень - курка - курча |
Розрізнення родових форм за статтю відсутнє у багатьох назвах живих істот: бджола, щука, окунь, куниця, горностай, черепаха та ін.
Граматична категорія роду іменників, яка співвідноситься зі статтю, проявляється найвиразніше у парних іменниках-назвах людей за національною приналежністю, професією, родом заняття.
Іменники чоловічого та жіночого родів розрізняються лише суфіксом та закінченням.
Часто іменники жіночого роду в таких випадках є похідними від іменників чоловічого роду і утворюються за допомогою суфіксів
Суфікси |
Приклади |
-ин- |
друг- - друж-ин-а |
-иц- |
робітник- - робітн-иц'-а |
-к- |
студент- - студент-к-а |
-ис- |
абат- - абат-ис-а |
-ес- |
поет- - поет-ес-а |
-их- |
їжак- - їжач-их-а |
Багато іменників - назв професій, звань, посад - для обох статей мають лише форму чоловічого роду: лектор, капітан, касир, економіст, декан, директор, лікар та ін. Це явище зумовлене соціально-економічними умовами виникнення цих назв - раніше на таких посадах працювали тільки чоловіки.
Зрідка від вищезазначених іменників можуть утворюватися назви жіночого роду за допомогою суфіксів -к-, -иц-, -ис-, -ес-: поет-ес-а, лікар-к-а, директр-ис-а. Також за допомогою суфікса -ш- утворюються назви на позначення осіб жіночого роду - назва дружини від назви чоловікової професії (вживається в літературній мові та в просторіччі): декан-ш-а, капітан-ш-а, лектор-ш-а.
