- •1 Порядок користування вагонами та порядок визначення плати за це
- •2 Простій місцевого вагона на станції та шляхи його скорочення
- •3 Експлуатаційні характеристики вантажних вагонів
- •4 Єдиний технологічний процес роботи під'їзної колії і станції примикання, його зміст, порядок розробки та затвердження
- •5 Порядок подання місячного замовлення на перевезення вантажів, його зміст
- •6 Показники використання контейнерного парку і шляхи їх покращення
- •7 Класифікація маршрутів з місць навантаження
- •8 Відповідальність залізниці і вантажовідправника за невиконання місячного плану перевезення.
- •9 Порядок розміщення контейнерів на площадках та у вагонах
- •10 Призначення і класифікація вантажних складів. Типи складів, їх параметри та технікоекономічна оцінка
- •11 Порядок передачі вантажів у пунктах перевалки
- •12. Класифікація вантажного вагонного парку.
- •13 Перевезення вантажів у транспортних пакетах, та їх ефективність
- •14 Типи контейнерів та їх характеристика. Ефективність контейнерних перевезень в сучасних умовах
- •15 Перевезення вантажів в міжнародному сполученні. Організація роботи прикордонної станції.
- •16 Заходи з покращення використання вантжопідйомності та місткості вагонів і контейнерів. Переваги , привести приклад
- •17 Класифікація вантажів, які потребують закріплення при перевезеннях на відкритому рухомому складі
- •18 Ефективність маршрутизації вантажів з місць навантаження
- •19 Контейнерні пункти, їх класифікація. Переробна спроможність контейнерних пунктів.
- •20 Обіг вагона, шляхи його скорочення. Як впливає на обіг простій місцевого вагона та коефіцієнт подвійних операцій
- •21 Правила видачі вантажів
- •22 Особливості перевезення вантажів в уук
- •23 Габарит навантаження і негабаритні вантажі.
- •24 Класифікація негабаритних вантажів.
- •25 Порядок перевірки розміщення і кріплення негабаритних і великовагових вантажів
- •26 Основні вимоги до розміщення вантажів на відкритому рухомому складі
- •27 Моделі системи експедирування
- •28 Види несхоронності вантажів і заходи щодо її запобігання
- •29 Комплект перевізних документів
- •30. Комерційні акти, його призначення і порядок складання. Документи, які додаються до комерційного акту.
- •31 Основні напрямки розвитку вантажної і комерційної роботи на залізницях України
- •32 Стійкість вантажів проти перекидання в вагонах
- •33 Статичне навантаження вагона і шляхи його збільшення
- •34 Стійкість вагонів з вантажем проти перекидання.
- •35 Перевезення швидкопсувних вантажів залізничним транспортом.
- •М'ясо та м'ясопродукти
- •Риба та рибопродукти
- •37 Види відправок та швидкостей . Привести приклади.
- •38 Вагонний лист, його призначення та зміст
- •39 Показники використання вагонного парку та шляхи його покращення.
- •40 Види операцій на шляху прямування
- •41 Правила виконання комерційного огляду поїздів і вагонів, введення обліку наявності комерційних несправностей і оформлення результатів оглядів.
- •42 Вантажні станції, їх класифікація та види виконуваних робіт
- •44 Сили, які діють на вантаж під час перевезення.Розрахункові сполучення сил.
- •45 Відповідальність залізниці за виконання термінів доставки вантажу.
- •46 Концентрація вантажних операцій на опорних станціях та їх ефективність
- •47 Комбіновані системи перевезень вантажів. Їх переваги та недоліки
- •48 Заходи боротьби проти природних втрат вантажу під час перевезення.
- •51 Продуктивність вантажного вагону та шляхи її збільшення
- •52 Операції на станціях призначення вагонів.
- •53 Порядок визначення провізних плат для різних видів відправок
- •54 Технологічний процес роботи вантажної станції, його зміст, порядок розробки та затвердження.
- •56 Способи визначення ваги вантажу на залізничному транспорті, навести приклади
- •57 Небезпечні вантажі та їх класифікація
- •60 Кодування основних даних у накладній (перелічити і привести приклади). Зміст кодів.
17 Класифікація вантажів, які потребують закріплення при перевезеннях на відкритому рухомому складі
На відкритому рухомому складі перевозять вантажі, що не бояться атмосферних опадів, а також розміри яких не дозволяють помістити їх у криті вагони . До них відносяться масові вантажі, перевезені, як правило, навалом (вугілля, руда, ліс, будівельні матеріали і ін.), а також довгомірний, громіздкі і великовагові предмети (автомобілі, трактори, сільськогосподарські і інші машини, верстати, різноманітне промислове устаткування, металопрокат, рейки, труби і ін.). Перелік вантажів, допущених до перевезення на відкритому рухомому складі, опублікований у Правилах перевезень вантажів.
Вантажі, перевезені на відкритому рухомому складі, по властивостях і характеру розміщення і кріплення можна розділити на такі групи:
- навалочні (вугілля, руда, щебінь, пісок, торф і ін.), якогось кріплення вони не потребують, стійкість у русі забезпечують борта платформи або піввагона;
- штучні, що потребують, як правило, кріплення під час перевезення;
- штабельні, що складаються з окремих однорідних предметів, що вкладаються при навантаженні в декілька рядів по висоті (залізобетонні вироби, лісоматеріали, труби, рейки і ін.). Потребують скріплення окремих одиниць в штабель, а потім штабеля до вагону відповідно до ТУ.
18 Ефективність маршрутизації вантажів з місць навантаження
Маршрут з мiсця навантаження – це состав поїзда встановленої маси або зовжити сформований відповідно до вимог ПТЄ та ПФП із вагонів. Завантажених однорідними вантажем одним або декількома відправниками на одній або декількох станціях відправлення на адресу одного або декілька одержувачів на одну або декілька станцій призначення,якщо він проходить хоча б одну технічну станцію без переробки
Ефективність маршрутизації вантажів з місць навантаження:
1.Прискорення доставки вантажу;
2.Прискорення обігу вагонів та покращення інших показників роботи залізниці;
3.Зниження трудовитрат на перевезення однієї тонни вантажу;
4.Зниження потреби в технічних засобах та завантаження існуючих.
Маршрут з місця навантаження є економічно ефективним, якщо додаткові витраті , що виникають на станції відправлення та призначення не перевищують економію від про слідування технічних станцій без переробки.
С
≤Е
Додаткові витрати на станції відправлення виникають за рахунок простою в очікуванні формування маршруту, на станції призначення – за рахунок очікування вагонами вивантаження через масове прибуття вантажу та зайнятості вантажного фронту.
Економія на шляху слідування виникає за рахунок скорочення тривалості стоянки маршрута порівняно з поїздом, що йде в розформування на сортувальну станцію.
19 Контейнерні пункти, їх класифікація. Переробна спроможність контейнерних пунктів.
Контейнерний пункт - це частина станційної території, яка призначена для навантаження(вивантаження), сортування, зберігання та технічного обслуговування, має для цього колійні, складські, службові та технічні будівлі та споруди.
Класифікація КП:
1.За характером роботи:-місцеві; -сортувальні; -комбіновані.
2.За розміром контейнерів, що перероблюються на КП:
-середньотоннажні;
-великотоннажні;
3.За кількістю обслуговуємих клієнтів:
-загального користування;
-незагального.
4. За колійним розвитком:
- тупикові;
- наскрізні;
- комбіновані.
Також існують контейнерні пункти для переробки спеціальних контейнерів.
Переробна спроможність для сортувальних КП визначається за наступним алгоритмом:
1. Визначається спеціалізація:
- тільки по прибуттю П;
- тільки по відправленню В;
- по прибуттю та відправленню П+В;
- сортувальні С;
- комбіновані.
2. Для площадок, які спеціалізовані П, В, П+В визначається циклічність: добова або тижнева.
3. Знаходимо переробну спроможність КП за ємністю.
4. Визначаємо переробну спроможність КП за засобами механізації.
5. Знаходимо мінімальну з переробних спроможностей по ємності або по засобам механізації і вважаємо за наявну.
Наприклад:КП транзитна(сформована):
- за ємністю
де Екп – ємність контейнерної площадки;
-
частина контейнерів, які вивантажуються
із вагону на площадку
- за механізацією
,
Де,
-
частина контейнерів, які проходять
сортування по «прямому» варіанту
«вагон-вагон»;
М – кількість кранів,
μ – коефіцієнт, що враховує відношення умовних контейнерів до фактичних;
tц – тривалість циклу, φвв – доля контейнерів , що сортуються по прямому варіанту;
φ – доля контейнерів, що залишаються на вагоні в якості ядра
Ткп – тривалість роботи контейнернох площадки;
Ттех – тривалість технологічних перерв.
- частина контейнерів, які вивантажуються із вагону на площадку
