- •1 Порядок користування вагонами та порядок визначення плати за це
- •2 Простій місцевого вагона на станції та шляхи його скорочення
- •3 Експлуатаційні характеристики вантажних вагонів
- •4 Єдиний технологічний процес роботи під'їзної колії і станції примикання, його зміст, порядок розробки та затвердження
- •5 Порядок подання місячного замовлення на перевезення вантажів, його зміст
- •6 Показники використання контейнерного парку і шляхи їх покращення
- •7 Класифікація маршрутів з місць навантаження
- •8 Відповідальність залізниці і вантажовідправника за невиконання місячного плану перевезення.
- •9 Порядок розміщення контейнерів на площадках та у вагонах
- •10 Призначення і класифікація вантажних складів. Типи складів, їх параметри та технікоекономічна оцінка
- •11 Порядок передачі вантажів у пунктах перевалки
- •12. Класифікація вантажного вагонного парку.
- •13 Перевезення вантажів у транспортних пакетах, та їх ефективність
- •14 Типи контейнерів та їх характеристика. Ефективність контейнерних перевезень в сучасних умовах
- •15 Перевезення вантажів в міжнародному сполученні. Організація роботи прикордонної станції.
- •16 Заходи з покращення використання вантжопідйомності та місткості вагонів і контейнерів. Переваги , привести приклад
- •17 Класифікація вантажів, які потребують закріплення при перевезеннях на відкритому рухомому складі
- •18 Ефективність маршрутизації вантажів з місць навантаження
- •19 Контейнерні пункти, їх класифікація. Переробна спроможність контейнерних пунктів.
- •20 Обіг вагона, шляхи його скорочення. Як впливає на обіг простій місцевого вагона та коефіцієнт подвійних операцій
- •21 Правила видачі вантажів
- •22 Особливості перевезення вантажів в уук
- •23 Габарит навантаження і негабаритні вантажі.
- •24 Класифікація негабаритних вантажів.
- •25 Порядок перевірки розміщення і кріплення негабаритних і великовагових вантажів
- •26 Основні вимоги до розміщення вантажів на відкритому рухомому складі
- •27 Моделі системи експедирування
- •28 Види несхоронності вантажів і заходи щодо її запобігання
- •29 Комплект перевізних документів
- •30. Комерційні акти, його призначення і порядок складання. Документи, які додаються до комерційного акту.
- •31 Основні напрямки розвитку вантажної і комерційної роботи на залізницях України
- •32 Стійкість вантажів проти перекидання в вагонах
- •33 Статичне навантаження вагона і шляхи його збільшення
- •34 Стійкість вагонів з вантажем проти перекидання.
- •35 Перевезення швидкопсувних вантажів залізничним транспортом.
- •М'ясо та м'ясопродукти
- •Риба та рибопродукти
- •37 Види відправок та швидкостей . Привести приклади.
- •38 Вагонний лист, його призначення та зміст
- •39 Показники використання вагонного парку та шляхи його покращення.
- •40 Види операцій на шляху прямування
- •41 Правила виконання комерційного огляду поїздів і вагонів, введення обліку наявності комерційних несправностей і оформлення результатів оглядів.
- •42 Вантажні станції, їх класифікація та види виконуваних робіт
- •44 Сили, які діють на вантаж під час перевезення.Розрахункові сполучення сил.
- •45 Відповідальність залізниці за виконання термінів доставки вантажу.
- •46 Концентрація вантажних операцій на опорних станціях та їх ефективність
- •47 Комбіновані системи перевезень вантажів. Їх переваги та недоліки
- •48 Заходи боротьби проти природних втрат вантажу під час перевезення.
- •51 Продуктивність вантажного вагону та шляхи її збільшення
- •52 Операції на станціях призначення вагонів.
- •53 Порядок визначення провізних плат для різних видів відправок
- •54 Технологічний процес роботи вантажної станції, його зміст, порядок розробки та затвердження.
- •56 Способи визначення ваги вантажу на залізничному транспорті, навести приклади
- •57 Небезпечні вантажі та їх класифікація
- •60 Кодування основних даних у накладній (перелічити і привести приклади). Зміст кодів.
56 Способи визначення ваги вантажу на залізничному транспорті, навести приклади
Маса вантажу визначається відправником одним із способів:
- зважуванням;
- за допомогою розрахунку;
- за допомогою обміру;
- умовно;
- за допомогою трафарету;
- за стандартом.
Загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних. елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг вказується в перевізних документах. Про спосіб визначення маси вантажу відправник також зобов’язаних зазначити в накладній.
Маса тарних і штучних вантажів визначається шляхом підрахунку суми стандартної маси брутто вантажних місць або маси, зазначеної в трафареті.
Маса зернових вантажів, насіння, висівок і комбікормів, які перевозяться насипом, картоплі, овочів і баштанних культур, які перевозяться навалом, визначається відправником на вагонних, елеваторних, інших вагах або за допомогою дозувальних пристроїв чи інших спеціальних приладів.
Маса вантажів, які перевозяться наливом у цистернах, визначається зважуванням або заміром висоти наливу з подальшим визначенням об’єму налитого вантажу і його маси за допомогою спеціальних таблиць.
Маса лісоматеріалів і дров визначається умовно.
Зважування вантажів сприяє більш раціональному використанню вантажопідйомності рухомого складу, а також виключає можливість його перевантаження, що загрожує безпеці руху поїздів. Окрім того перевірка маси вантажу є джерелом додаткових доходів залізниці, бо за і операції з вантажоодержувачів стягуються збори.
57 Небезпечні вантажі та їх класифікація
Небезпечні вантажі – це речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та ін. діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та ін. об’єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на зобов’язаність яких надана Верховною Радою України або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних вантажів.
Клас 1 – Вибухові речовини і вироби
Клас 2 – Гази
Клас 3 – Легкозаймисті рідини
Клас 4 – Легкозаймисті речовини
Клас 5 - Окісники
Клас 6.1 – Токсичні речовини
Клас 6.2 – Інфекційні речовини
Клас 7 – Радіактивні матеріали
Клас 8 – Корозійні речовини
Клас 9 – Інші небезпечні речовини і вироби
58 Типи та принцип дії ваговимірювальних приладів, які використовуються на залізничному транспорті. Їх властивості
До ваговимірювальних приладів відноситься велика група приладів, що серійно випускаються промисловістю. Пов'язані спільністю призначення (вимір маси) ці прилади за умовами експлуатації і конструктивного виконання відрізняються друг від друга. Для зважування застосовують такі типи ваг:
- за принципом дії: дискретні та безперервні (дискретні - визначається фактична маса вантажу у вагоні із зупинкою;із безперервним зважуванням - визначають масу вантажу за безперервним зважуванням;
- за зважувальною масою ваги діляться на малі (від часток міліграм до 2 г), середні (від 2 г до 20 кг); великі (більше 20 кг);
- за ступенем автоматизації (ручної дії, напівавтоматичні та автоматичні);
- за ступенем руху - стаціонарні (урізні), пересувні;
- за ступенем точності: точні (для визначення маси коштовних матеріалів та каменів, хімікатів та ліків), загального призначення (застосовуються в торгівельних, складських та транспортних операціях), технологічні (застосовуються для забезпечення вірного ведення технологічного процесу);
- за призначенням: вагонні - для зважування навалочних, насипних і деяких наливних вантажів разом із вагоном, у якому вони завантажені; автомобільні - для вантажів, перевезених автомобільним транспортом; товарні - для тарних і штучних вантажів, стаціонарні (урізні) і пересувні; елеваторні бункерні (ковшові), установлювані на складах (елеваторах) для зернових вантажів; елеваторні автоматичні порціонні.
Найбільше поширення мають ваги підйомного типу, принцип роботи яких заснований на рівновазі важелів: один із них одержує навантаження від гир, а другий - від вантажу. Відношення плечей коромисла ваг практично приймають у межах від 1/5 до 1/100. Для зважування вантажів вагою більш 2т використовують ваги з відношенням плечей підйомної системи 1/200, 1/500, і т.д., тому що на сотенних вагах необхідний для цього великий набір гир, та і розміри вагової площадки на них невеличкі.
Властивості ваг :
1.Точність. Вона залежить від призначення встановленого виробником і корегується в межах норми під час перевірок.
2. Чутливість - здатність ваг показувати мінімальну зміну навантаження в момент рівноваги.
3. Стійкість - здатність ваг, виведених зі стану рівноваги, швидко повертатися до первісного положення.
4. Сталість показань - здатність ваг показувати ті самі результати при багаторазових визначеннях маси тіла, проведених на цих вагах у тих самих умовах.
59 Договори про експлуатацію під'їзної колії і про подачу та забирання вагонів, їх зміст, порядок розробки.
Взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під'їзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під'їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів. Договори про експлуатацію під'їзних колій укладаються між залізницею і власниками під'їзних колій у разі обслуговування під'їзної колії власним або орендованим локомотивом. Договори про подачу та забирання вагонів укладаються між залізницею і підприємствами у разі обслуговування локомотивом залізниці під'їзних колій або окремих вантажних фронтів.
Договори розробляються з урахуванням технології роботи під'їзної колії і технології роботи станції примикання, а у відповідних випадках - з урахуванням єдиних технологічних процесів. Договори укладаються терміном на п'ять років і визначають кількість, порядок подачі та забирання вагонів, строки обороту вагонів і контейнерів на під'їзній колії та інші умови роботи під'їзної колії. А також повинні враховуватися вантажні фронти, умови і терміни навантаження маршрутів, можливість використання під'їзних колій для потреб залізниці.
Порядок розробки:
Проект договору розробляється залізницею на підставі акта обстеження під'їзної колії. До укладення нового договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії (договору про подачу та забирання вагонів) власник колії та його контрагенти зобов'язані надати залізниці копії Статуту підприємства, документів, які засвідчують право підприємницької діяльності, та документи, які підтверджують право власності на залізничну під'їзну колію. Договір підписується начальником залізниці або іншою уповноваженою ним посадовою особою.
Основні положення договорів:
1. Місце примикання ,місце передачі та порядок передачі вагонів.
2. Порядок передачі повідомлення про подачу та прибирання вагонів і кількість вагонів у групі.
3. Тривалість виконання технологічних операцій на під’їзній колії.
4. Перероблювальна спроможність колії.
5. Особливості роботи вантажних фронтів
