1.5 Розробка технологічного процесу ремонту (виготовлення) вузла

або деталі на дільницях (відділеннях)

Для виконання даного пункту використовується матеріал підручників і технічної документації , але не треба обмежуватись тільки вивченням технології ремонту вузла вагону у депо, а й вивчати найновіші до­сягнення з цього питання. У даному розділі також бажано коротко описати основні конструкційні особливості вузла вагону, який ремонтується у відділенні, привести ескізи з вказівкою місць зносу.

Рекомендована література

основні підручники

Шамагин В.О.Технологія ремонту вагонів Киів: 2008

Мотовілов К.В. Технология производства и ремонта вагонов

Быков Б.П. Ремонт вагонов

Правила технічної експлуатації залізниць України, ЦВ-0043

Інструкція оглядачу вагонів, ЦЛ-0025

Вантажні вагони залізниць України колії 1520 мм.

Керівництво по деповському ремонту, ЦЛ-0036

Правила деповського ремонту (ДР),

Типовий технолопчний процес роботи пунктів технічно­ го обслуговування вагонів. Т 12.01. ЦВ-0041. — К.:

Укрзал1зниця, 2001

1нструкція по зварюванню i наплавленню при ремонті

вантажних вагонів та контейнер1в. ЦВ-0019. — К.:

Укрзал1зниця, 2007.

Допоміжні підручники згідно теми дипломного проекту:

ЦВ-ЦЛ-0062 Інструкція з огляду, обстеження, ремонту та формування вагонних колісних пар;

.ЦВ-0073 Інструкція з організації ремонту колісних пар у вагоноколісних майстернях (ВКМ) та вагонних депо (ВЧД) залізниць;

Коломийченко Н.А. Автосцепное устройство железнодорожного подвижного состава

А.А. Амелина Устройство и ремонт вагонніх букс

Справочник по ремонту грузовых вагонов

Інструкція по ремонту і обслуговуванню автозчепного пристрою рухомого складу залізниць УкраїниКиїв-2006

1.6 Розробка питань охорони праці, протипожежної техніки безпеки і охорони

навколишнього середовища

Перед виконанням цього розділу студент повинен вивчити всі документи Кабінету Міністрів України, Укрзалізниці з питань охоро­ни праці і техніки безпеки, які вказані у переліку джерел у кінці да­ного методичного посібника і керуватися ними.

При розкритті питань даного розділу слід обов'язково вказува­ти документи, відповідно з якими висвітлюються вимоги безпеки до робітників, технологічного процесу і обладнання, приміщення, що проектується для відділення.

Закон України «Про охорону праці» введений у дію Постано­вою Верховної Ради України від 14 жовтня 1992 року № 2695 -XII, визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльно­сті, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та вироб­ничого середовища, встановлює єдиний порядок організації охоро­ни праці в Україні.

Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини у процесі праці (стаття 1 Закону України «Про охорону праці»).

Спочатку слід освітити загальні заходи з питань охорони праці, які впро­ваджуються на основі законів, указів, інструкцій, нормативно-техні­чних документів на підприємствах України в цілому, і на підприємс­твах залізничного транспорту зокрема.

Потім розкрити питання, які стосуються робітників відділення відповідно до завдання.

Технологічні процеси у відділенні повинні відповідати ви­могам нормативних актів про охорону праці і мати сертифікат на без­печні умови праці.

У технологічних процесах повинні застосовуватися машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, які відповідають нор­мативним актам про охорону праці, мають сертифікат якості і не ви­черпали ресурс роботи, передбачений у паспорті.

Виробничі приміщення повинні мати санітарно-побутове забез­печення відповідно до санітарно-гігієнічних норм, в тому числі: гар­деробні, душові, умивальники, кімнати для переодягання, приміщення для сушіння спецодягу, кімнати особистої гігієни.

Підприємство:

розробляє за участю профспілок і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів з охорони праці, впрова­джує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби ме­ханізації та активізації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці;

забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випа­дків, професійних захворювань і виконання профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

організовує проведення лабораторних досліджень умов праці;

атестує робочі місця на відповідність нормативним актам про охорону праці у порядку і строки, що встановлюються законодавст­вом, вживає за їх підсумками заходи щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

здійснює постійний контроль за додержанням працівниками технологічних процесів, правил експлуатації машин, механізмів, уста­ткування та іншими засобами виробництва, використання засобів колективного та індивідуального захисту, виконання робіт відповід­но до вимог щодо охорони праці.

У разі виникнення на підприємстві надзвичайних ситуацій і нещасних випадків підприємство зобов'язане вжити термінових за­ходів для допомоги потерпілим, залучити при необхідності профе­сійні аварійно-рятувальні формування.

Всі приміщення ремонтних дільниць і відділень повинні відповідати вимогам державних будівельних норм ДБН 2.5-20-2001, сані­тарних протипожежних і норм технологічного проектування депо.

Загальними вимогами до приміщень дільниць і відділень є на­явність у них проходів і проїздів — указати їх ширину і позначити межі.

Студент повинен виділити провідну професію на дільниці, відділенні і описати особливості умов роботи для робітників цієї професії, особливо ви­діливши фактори ризику, джерела безпеки та шкоди.

Пояснити основні заходи з охорони праці, вказати технічні за­соби для їх забезпечення. До засобів індивідуального захисту відноситься:

спецодяг;

спецвзуття;

захисні щитки; — захисні окуляри;

запобіжні пояси;

захисні каски;

респіратори;

протигази;

діелектричні рукавиці;

діелектричні калоші;

діелектричні килимки;

навушники (протишумові вкладиші);

захисні заземлення.

Всі засоби індивідуального захисту підлягають періодичному огляду, випробовуванню та обліку. Зберігатися засоби індивідуаль­ного захисту повинні в окремих приміщеннях, де підтримується по­стійна температура та вологість повітря.

Видача засобів індивідуального захисту проводиться під роз­пис у журналі видачі засобів індивідуального захисту.

До основних електрозахисних засобів, які використовуються в електроустановках напругою до 1000 В стосуються особові захисні засоби:

ізолюючі штанги;

ізолюючі і електровимірювальні кліщі;

покажчики напруги;

діелектричні рукавиці;

слюсарно-монтажний інструмент з ізольованими ручками.

До додаткових захисних засобів відносяться:

діелектричні калоші;

діелектричні килимки;

переносні заземлення;

ізолюючі підставки і накладки;

огороджувальне обладнання;

плакати і знаки безпеки.

Особливо слід розглянути заходи безпеки під час роботи з вантажопідйомними механізмами, електроустанов­ками, пристроями, що перебувають під тиском тощо.

Розкрити вимоги виробничої санітарії до основних робіт на дільниці, відділенні.

Указати, які вимоги пред'являються до робітників цієї професії за віком, професійною підготовкою, станом здоров'я.

Описати порядок навчання, інструктажу і перевірки знань ро­бітників виділеної професії з питань охорони праці.

У приміщеннях дільниць і відділень повинні бути забезпечені протипожежні заходи.

Слід вказати посадову особу, яка забезпечує виконання вимог пожежної безпеки і здійснює контроль за їх додержанням на дільни­ці, відділенні, що проектується.

При розробці питань пожежної безпеки слід вказати всі мож­ливі заходи і засоби по запобіганню та локалізації пожежі, що вини­кла на дільниці, відділенні, які проектуються.

Слід вказати, яке протипожежне обладнання і в якій кількості має бути на дільниці, відділенні, що проектується.

Оскільки на кожній дільниці і у відділенні депо є електромере­жі і електроприлади, то обов'язково слід вказати, якими протипоже­жними засобами слід користуватись для гасіння їх займання.

Охороні навколишнього середовища у нашій країні приділяють велику увагу, оскільки прискорений розвиток промисловості став дуже впливати на навколишнє середовище (на стан повітря, ґрунту, річкову та озерну воду), що може загрожувати стабільному існуван­ню рослинного і тваринного світу.

Міністерства, інші центральні органи державної виконавчої влади та об'єднання, що здійснюють проектування, виробництво і експлуатацію механічних транспортних засобів, зобов'язані вжива­ти заходів щодо запобігання викидів забруднюючих речовин у на­вколишнє середовище, а також шуму і вібрації.

Не допускається виробництво та експлуатація транспортних засобів, у викидах яких вміст забруднюючих речовин перевищує вста­новлені нормативи.

Підприємства, які виготовляють пальне, повинні дотримуватись державних стандартів щодо якості палива і мастильних матеріалів.

З метою запобігання забруднення грунту відпрацьованими на­фтопродуктами, підприємства повинні бути забезпечені спеціальни­ми місцями для їх зберігання.

Важливими заходами боротьби із забрудненням навколишньо­го середовища є зменшення викидів шкідливих речовин у атмосферу і ґрунт. Цьому сприяє механізація і автоматизація виробничих процесів.

Вирішенню проблем забруднення повітря сприяють сучасні установки, які дозволяють уловлювати пил, дим, пари, гази.

До комплексноочисних споруд депо входить каналізація, насосна станція, приймальний колодязь, нафтовловлю­вач, флотатор, регулююча місткість, мулові площі. Стічні води від джерел самотечією поступають у приймальний колодязь станції. Звідси по трубопроводу перекачуються у нафтовловлювач, де мас­ла та інші нафтопродукти випливають на поверхню води, а мул осі­дає на дно. Нафтопродукти, що вилились, збираються у колодязь, а мул подається на мулові площі, де він просушується і утилізується в спеціально відведеному місці. Стічні води, очищені від нафто­продуктів і мулу, подають у регулювальну місткість. Звідти насо­сом подаються на флотаційну установку. Після флотатора вода по­дається в міську каналізацію. Незважаючи на високий ефект очи­щення стічних вод, в них залишається багато шкідливих речовин, що порушує санітарний режим водоймищ. Тому ведеться робота по удосконаленню способів очищення і впровадження систем замкне­ного водопостачання.

При системі замкненого водопостачання повне очищення стіч­них вод не обов'язкове. Цілком достатня ступінь очищення, яка до­сягається на існуючих очисних спорудах.

Студенту слід охарактеризувати джерела виробничих забруд­нень навколишнього середовища на дільниці або відділенні, які про­ектуються.

На ремонтних дільницях або відділенні такими джерелами є стічні води оглядових стійл стоянок дільниць депо, забруднена тех­нічна вода, шкідливі речовини, які виділяються під час виконання зварювальних та ливарних робіт, обтиральний матеріал тощо.

Далі слід указати, які засоби захисту навколишнього середови­ща прийняті на розроблених ним дільниці або відділенні.

Студент повинен повністю відобразити всі етапи процесу збо­ру, очистки і подальшого слідування джерел виробничих забруднень, тобто докладно описати куди і по яких комунікаціях чи пристроях просувається забруднена вода, матеріали, повітря, де вони збираються, де і як очищуються тощо.

Рекомендована література

основні підручники

Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Підручник –– Львів: УАД, 2006 – 336 с.

Основи охорони праці: Підручник. 2-ге видання / К.Н.Ткачук, М.О.Халімовський,

В.В.Зацарний та ін. – К.: Основа, 2006 – 448 с.

Запорожець О.І., Протоєрейський О.С., Франчук Г.М., Боровик І. М. Основи охорони

праці. Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 264 с.

Основи охорони праці:. /В.В. Березуцький, Т.С. Бондаренко, Г.Г.Валенко та ін.; за ред.

проф. В.В. Березуцького. – Х.: Факт, 2005. – 480 с.

Русаловський А. В. Правові та організаційні питання охорони праці: Навч. посіб. – 4-

те вид., допов. і перероб. – К.: Університет «Україна», 2009. – 295 с.

Охорона праці: навч. посіб. / З.М. Яремко, С.В. Тимошук, О.І. Третяк, Р.М. Ковтун;

за ред. проф. З.М. Яремка. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010.

– 374 с.

Катренко Л.А., Кіт Ю.В., Пістун І.П. Охорона праці. Курс лекцій. Практикум: Навч.

посіб. – Суми: Університетська книга, 2009. – 540 с.

Кобець О.В., Митрофанов В.В., Діданов В.І. Основи охорони праці на залізничному

транспорті: Навч. посіб.- К.: «Видавництво Дельта», 2008 - 392 с.

ШамагінВ.О. Технологія ремонту рухомого складу стор 199-458 згідно кожного відділення вагоного депо

Допоміжні підручники і інша література

ДБН В 2.5.-28-2006 Природне та штучне освітлення;

НАПБ Б.06.004-2005 Перелік однотипних за призначенням об’єктів, що підлягають

обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації;

НАПБ В.01.010-97/510 Правила пожежної безпеки на залізничному транспорті;

ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів;

ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. – Київ, 2000 ДНАОП 003-3.06-80 Санітарно гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря

виробничих та громадських приміщень №2152-80 – М., 1980

ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку. –

Київ, 2000.

ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної і локальної вібрації.

-Київ, 2000.

ДНАОП 0.03-3.14-85 Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях

№2332-85.-М., 1985.

ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».

ДНАОП 0.00-1.29-97 Правила захисту від статистичної електрики.

ДСТУ 3191-95 (ГОСТ 12.2.137-96) Обладнання для кондиціювання повітря та

вентиляції. Загальні вимоги безпеки.

ДНАОП 0.01-1.01-95 Правила пожежної безпеки в Україні

періодика видавництва «Подвижной состав» залізничного транспорту, журнал «Вагонний парк», інтернет сторінка залізничного транспорту, документація та література на базі депо по місцю переддипломної практики, діючий закон України «Про охорону праці»