1.3 Методика проведення занять в малих групах

Розглянемо окремі її етапи.

Перший етап –розподілення академічної групи на малі групи (у складі 4-6 студентів). Для цього треба попередньо визначити категорію студентів: сильні, середні та слабкі. Яким чином це зробити? Існує декілька варіантів. Але найпростіший – використати результати минулої екзаменаційної сесії і визначити загальний середній бал, одержаний кожним студентом. Наприклад, при п’ятибальній системі до сильних студентів слід віднести тих, які мають середній бал у межах 4,5-5,0, до середніх – 3,8-4,4, до слабких - 3,0-3,7.

Далі доцільно сформувати малі групи, до складу яких увійшли б одночасно сильні, середні та слабкі. Наприклад, за результатами екзаменаційної сесії в групі з 25 студентів сильних студентів виявилось 5, середніх - 15 і слабких - 5. На цій підставі, а також з урахуванням особистих побажань доцільно сформувати п’ять малих груп, кожна з яких складається з одного сильного студента, три середніх та одного слабкого.

Слід підкреслити, що при формуванні малих груп треба обов’язково врахувати особисті побажання (а може, і результати анкетування) кожного студента. В будь-якій малій групі повинна бути забезпечена психологічна сумісність. В противному випадку дружньої спільної роботи не буде, а основний час буде витрачений на взаємні обвинувачення та гасіння суперечок між окремими студентами.

Другий етап полягає у раціональному облаштуванні робочих місць для малих груп. Вони повинні бути сплановані таким чином, щоби студенти могли спілкуватися між собою, бачучи один одного в очі, і одночасно не заважали працювати іншим малим групам. На цьому ж етапі педагог-керівник заняття пояснює зміст майбутнього завдання. Це може бути виконання розрахунків, обґрунтування варіантів технологічного процесу, або проробка можливих конструкцій вузла або механізму та інше.

Одночасно педагог забезпечує кожну малу групу повним комплектом навчально-методичної і довідникової літератури. Студенти усвідомлюють зміст одержаного завдання, внутрішньо його сприймають і приступають до виконання. Варіанти можуть бути різні: усі малі групи розв’язують однакові за змістом завдання, але з різними вихідними даними; видаються окремі завдання для кожної малої групи і ін.

Третій етап – студенти працюють безпосередньо в малих групах. Що тут відбувається? По-перше, вони обирають лідера та редактора, які поряд з основною роботою виконують додаткові функції: лідер організує працю в межах малої групи і слідкує за порядком, редактор узагальнює усі відповіді і готує до презентації її кінцевий варіант.

Паралельно кожен із студентів самостійно працює над навчальним матеріалом. Сильні, швидко виконавши завдання, допомагають слабким: відповідають на їх запитання, поглиблюють свої і знання слабких студентів. Слабкі без засоромлення задають усі запитання, на які бажають одержати відповіді, усвідомлюють свої знання, вислуховуючи додаткові пояснення сильних студентів. Кажучи по-іншому, відбувається процес взаємонавчання.

Що робить педагог у цей час? Перше за все, слідкує за порядком в аудиторії. Паралельно надає допомогу тим малим групам, які її потребують. Це можуть бути консультації, підказки, просте підбадьорювання окремих студентів. Час, який триває цей етап, складає до 70-75% загальних витрат. Після того, як усі малі групи успішно справилися с завданням, вони повідомляють про це викладачеві. Той надає додатковий час для підготовки до перевірці виконаної роботи і приступає до її прийому.

Четвертий етап – презентація роботи, виконаної кожною групою, та її захист. Педагог обирає категорію студентів (однакову для усіх малих груп), представники яких будуть її захищати. При цьому аналогічні представники інших малих груп можуть задавати студенту, який захищає роботу, додаткові запитання або доповнювати (уточнювати) його відповіді. За це цій малій групі, до яких відносяться ці студенти, додатково нараховуються заохочувальні бали. Та мала група, представник якої одержав найбільшу кількість балів , стає переможцем. В кінці заняття підбиваються підсумки заняття, визначаються його позитиви та негативи.

Висновки:

В основі технології навчання у співробітництві з використанням малих груп лежить ідея особисто-орієнтованого навчання, в якій враховуються індивідуальні особливості кожного студента як суб’єкта навчально-виховної діяльності.

Головна вимога цього навчання – вчитися разом, а не просто разом виконувати навчальне завдання.

Умови навчання у співробітництві передбачають, що:

• група одержує одну спільну нагороду за результатами захисту роботи, яку представляє один із членів команди;

• для сильних, середніх та слабких студентів створюються рівні можливості у досягненні успіхів на підставі поліпшення своїх особистих попередніх показників;

• існує відповідальність кожного студента за успіхи усієї групи.

Навчання в співробітництві з використанням малих груп передбачає, що кожен студент вчиться в силу своїх можливостей та здібностей.

Використання цієї технології сприяє формуванню у студентів соціальних та комунікативних якостей, що скорочує період їх адаптації в умовах майбутньої професійної діяльності.

Література

Основна:

1. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования / Под ред. Е.С. Полат. Учебное пособие. - М., «Академия», 2003.

Додаткова:

1. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. - Київ, 2004.

2. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологи. – М., 1989.

3. Алексеев Н.И. Личностно-ориентированное обучение: вопросы теории и практики. – Тюмень: Издат. Тюм ГУ, 1997.

4. Герасименко В.А. Личностное знание и научное творчество. – Минск, 1989.

5. Косьяненко М.Д. Педагогіка співробітництва. – К.,: Вища школа, 1993.

6. Личностно-ориентированная педагогика. / Под. ред. В.И. Лещинского, А.Ю. Ефремова. Вып. 3 – Воронеж, 1999.

7. Якиманская И.С. Личностно-ориентированное образование в современной школе. – М.,: Сентябрь, 1996.

Завдання для самостійної роботи.

Завдання 1.

Наведіть основні характеристики особисто-орієнтованої технології навчання.

Завдання 2.

У чому полягає різниця понять «Вчитися разом» та «Виконувати щось разом»? Відповідь обґрунтуйте.

Завдання 3.

На чому ґрунтується положення про те, що сильні, середні та слабкі студенти можуть принести команді (малій групі) однакову кількість балів?

Завдання 4.

У чому полягає основна ідея навчання у співробітництві? Надайте повну відповідь.

Завдання 5.

Що розуміється під терміном «Командно-ігрова діяльність»? Надайте розгорнуту відповідь.

Завдання 6.

Назвіть основні варіанти навчання у співробітництві та надайте їм характеристику.

Завдання 7.

Охарактеризуйте основні етапи проведення практичного заняття з використанням малих груп.

Завдання 8.

Для яких видів занять у ВНЗ можливо використовувати навчання у співробітництві у складі малих груп?

Завдання 9.

За яким принципом формується малі групи і яким чином оцінюється їх навчальна робота?

Завдання 10.

Охарактеризуйте різницю між груповим навчанням і навчанням в малих групах. Відповідь супроводьте прикладами.

Завдання 11.

Які види заохочення використовуються при навчанні у співробітництві?

Завдання 12.

Які функції (окрім навчальної) виконують учасники малих груп у процесі спільної діяльності?

Завдання 13.

Чи можна використовувати цю технологію у ВНЗ при традиційних організаційних формах проведення занять?

Завдання 14.

Яким чином співвідноситься обсяг матеріалу, засвоєний за технологією навчання у співробітництві, і за традиційною технологією?