- •Наслідки порушення правил підсудності. Передача справи з одного суду до іншого
- •8. Поняття й ознаки сторін
- •9 .Процесуальна співучасть
- •ПРоцесуальне правонаступництво
- •Заміна неналежного відповідача, залучення співвідповідачів
- •12 .Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
- •Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
- •14 .Порядок залучення до участі у цивільній справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору
- •15. Правова допомога у цивільному судочинстві
- •16 Види представництва у цивільному процесі
- •17 Призначення або заміна законного представника судом
- •18 Повноваження представника в суді
- •Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб
- •20. Участь у справі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, для подання висновків на виконання своїх поноважень
- •21 Загальна характеристика інших учасників цивільного процесу
- •22 Загальна характеристика процесуального статусу експерта у цивільній справі
- •23 Загальна характеристика процесуального статусу спеціаліста у цивільній справі
- •24 Загальна характеристика процесуального статусу перекладача у цивільній справі
- •Доказові презумпціі та фікції у розподілі обов"язків із доказування
- •Предмет доказування. Підстави звільнення від доказування
- •27 Поняття та етапи доказування у цивільному процесі
- •28 Висновок експерта
- •29 Поясненя сторін, третіх осіб та їх представників
- •30 Забезпечення доказів
- •31 Зупинення, поновлення та продовження процесуальних строків
- •32. Проблеми судових витрат у цивільному процесі.
- •33. Витрати на правову допомогу.
- •34. Розподіл судових витрат між сторонами
- •35. Повернення судових витрат
- •36. Звільнення від сплати судових витрат
- •37. Процесуальні наслідки невиконання обов’язку з оплати судових витрат
- •38. Поняття і види заходів процесуального примусу
- •39. Право на судовий захист у позовному провадженні
- •40. Заперечення відповідача проти позову
- •41. Зустрічний позов
- •42. Основні положення вчення про позов
- •43. Поняття і підстави забезпечення позову
- •44. Види забезпечення позову
- •45. Особливості забезпечення позову до подання позовної заяви
- •46. Види забезпечення позову
- •47. Сутність провадження у справі до судового розгляду
- •48 Попереднє судове засідання
- •49 Процесуальні дії суду та учасників процесу щодо врегулювання спору до судового розгляду
- •50 Порядок судового розгляду
- •51 Зупинення провадження у справі
- •52 Закриття провадження у справі
- •53 Залишення заяви без розгляду
- •54 Фіксування цивільного процесу
- •55 Наслідки неявки в судове засідання особи,яка бере участь у справі
- •56 Моделі заочного розгляду справи
- •57 Умови заочного розгляду справи
- •58 Порядок заочного розгляду справи, перегляду та оскарження заочного рішення
- •59 Поняття та види судових рішень
- •60 Законна сила судового рішення та його здійсненність
- •61 Усунення недоліків судового рішення судом, який його ухвалив
- •62. Додаткове рішення суду
- •63. Роз’яснення рішення суду
- •64. Загальна характеристика наказного провадження
- •65. Окреме провадження
- •66. Суть та значення апеляційного провадження в цивільному судочинстві. Модель апеляції
- •67. Межі розгляду справи апеляційним судом
- •68. Повноваження судів апеляційної інстанції
- •69. Відмова від апеляційної скарги, зміна і доповнення апеляційної скарги під час апеляційного провадження
- •70. Суть та значення касаційного провадження
- •71. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
- •72. Повноваження суду касаційної інстанції
- •73. Ухвали та рішення суду касаційної інстанції
- •74. Умови і підстави перегляду судових рішень у зв"язку з нововиявленими обставинами
- •75. Відкриття провадження за нововиявленими обставинами
- •76. Загальна характеристика перегляду судових рішень
- •77. Строк подання заяви про перегляд всу судових рішень
- •78. Порядок розгляду справи Верховним Судом України
- •79. Порядок звернення судових рішень до виконання
- •80. Поворот виконання
- •81. Негайне виконання судових рішень
- •82. Заміна сторони виконавчого провадження
- •83. Вирішення питання про тимчасове обмеженняу праві виїзду за межі України
- •84. Судовий контроль за виконанням судових рішень
- •85. Оскарження рішення третейського суду
- •86. Підстави для скасування рішення третейського суду
- •87. Підстави для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду
- •88. Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду
- •89. Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду
- •90. Виконання в Україні судових доручень іноземних судів
71. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
Ст.335
1. Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
2. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
3. Суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
4. При розгляді справи суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та додержання норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій в конкретній справі стосовно її фактичних обставин, встановлених судами при розгляді справи в першій та апеляційній інстанціях.
72. Повноваження суду касаційної інстанції
Повноваження суду касаційної інстанції — це сукупність його прав та обов'язків, пов'язаних із застосуванням процесуально-правових наслідків щодо рішень і ухвал суду першої інстанції та апеляційної інстанції, ухвалених у цивільних справах, законність яких перевіряється у касаційному порядку.
Такі повноваження суду касаційної інстанції визначені ст. 336 ЦПК, відповідно до якої суд, розглянувши справу за касаційною скаргою, має право: 1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін; 2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування судового рішення, що оскаржено, і направити справу на новий розгляд у суд першої або апеляційної інстанції; 3) постановити ухвалу про скасування рішення апеляційного суду і залишити у силі рішення суду першої інстанції, що помилково було скасоване апеляційним судом; 4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження у порушеній цивільній справі або залишити заяву без розгляду; 5) скасувати судове рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
При цьому перелік повноважень суду касаційної інстанції є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Тому в суду касаційної інстанції відсутня і альтернатива вибору своїх повноважень за наслідками розгляду касаційної скарги, адже яке саме рішення він має прийняти у тому чи іншому випадку чітко передбачено цивільним процесуальним законодавством у ст.ст. 337-342 ЦПК.
73. Ухвали та рішення суду касаційної інстанції
Відповідно до ст. 213 ЦПК рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Згідно з ч. З ст. 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а у ст. 212 ЦПК встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті. Судові рішення суду касаційної інстанції викладено у 2 формах: ухвали суду та рішення суду.
Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу при реалізації таких повноважень (ст. 336 ЦПК): 1) відхилення касаційної скарги і залишення судового рішення без змін; 2) скасування судового рішення із направленням справи на новий розгляд; 3) скасування судового рішення і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду; 4) скасування судового рішення і залишення у силі судового рішення, що було помилково скасовано судом апеляційної інстанції; 5) відхилення касаційної скарги і залишення ухвали без змін; 6) зміни ухвали або скасування ухвали та вирішення питання по суті; 7) скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і передання справи для продовження розгляду до суду першої або апеляційної інстанцій (ч. 1 ст. 344 ЦПК).
Ухвала суду касаційної інстанції постановляється у письмовій формі, за змістом має відповідати вимогам ст. 345 ЦПК і містити: 1) вступну частину — час і місце її постановлення; найменування суду; прізвище та ініціали головуючого, суддів, секретаря судового засідання; найменування справи та осіб, які беруть участь у справі; 2) описову частину — короткий зміст вимог касаційної скарги і оскаржених судових рішень; узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, а також доводи та заперечення інших осіб, які беруть участь у справі; встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини; 3) мотивувальну частину — мотиви і положення закону, якими суд касаційної інстанції керувався при постановленні ухвали; 4) резолютивну частину — висновок суду касаційної інстанції; розподіл судових витрат; строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження.