623. У котрих реченнях з пропущеними пунктуаційними знаками є непряма мова?

1. Ой люлі люлі моя дитино

Вдень і вночі

Підеш мій сину по Україні

Нас кленучи (Т. Шевченко).

2. Педант почув цікаві вісті

Дзьобатий крук живе літ двісті

Купує крука в мене хай побуде

Побачимо чи правду кажуть люди (М. Годованець).

3. Ми будем тим чим є ми діти України

Бо українська кров у жилах в нас тече (В. Онуфрієнко).

4. Незнайомка розповіла що вона приїхала до нас у по-шуках роботи.

5. Але Гайновський усміхався до них привітно і питав у якому вони класі і що роблять і як кінчають рік і чи є в них трійки... (Ю. Покальчук).

6. Мати почала його вговоряти й прохати не женися ти мій соколе на тій Марусі (Марко Вовчок).

624. У скількох реченнях з пропущеними пунктуаційними знаками є діалог?

1. Запитаймо у себе відколи з якої пори

Почали українці себе у собі забувати (В. Баранов).

2. Куди це ти кумасенько біжиш даєш неначе з ляку драла гука Ховрах ні на що не глядиш мене б то й не пізнала (Л.Глі-бов).

3. Знаєш мамо сьогодні на питання вчителя ніхто не зміг відповісти. А що ж він спитав. Він спитав хто розбив вікно.

4. Хіба так читають книжки сину. Ти ж пропускаєш по кіль-ка сторінок. А це книжка про шпигунів. Я хочу їх швидше зло-вити.

5. Хлопчик каже приятелеві приходь до нас. Мені пода-рували собаку і я хочу перевірити чи він кусається.

6. Учитель мене лаяв за те що я не знав де Гімалаї. І дуже добре зробив. Іншого разу будеш знати де залишати свої речі!

625. У скількох реченнях є цитата?

1. “Під час канікул, – каже хлопчик, – я буду допомагати батькам: носити воду, рубати дрова...”

2. Свідомість людей засмічується вигадками, як половою. Робиться навмисно, з наводкою дальньою і стратегічною. Сте-реотип – це ширма. Туман. “За туманом нічого не видно” (С. Ко-лесник).

3. “Книги – морська глибина”, – таку оцінку книгам дав І. Франко.

4. Стала мати перед дітьми. Обох затулила.

– Не дам! Бийте мене... Не дам, людоїди! (О. Довженко).

5. “Що ж там таке? Яка причина?” – Ховрах допитує куму (Л. Глібов).

626. У скількох реченнях є цитата?

1. У необдуманому мовленні “слова – полова”, як писав І. Франко.

2. А тим часом іду я, засмучений хлопчик, до старого ко-валя спокутувати свій перший гріх (О. Довженко).

3. ”Нене! Нене! – промовив Кармель, а сам так ввесь і затрусивсь, і затрепехавсь. – Чи ж ти мені не рідная мати?” (Марко Вовчок).

4. У листах до Ольги Кобилянської Леся Українка називала її “хтось чорненький”, а себе “хтось біленький”.

5. “Чи є що золота дорожче на землі?” –

у мудреця спитали якось люди (М. Мітаров).

627. Скільки простих речень у поданому складному?

Тут Січ стояла, тут гули майдани,

димилися козацькі курені,

змагались семеряги і жупани,

лунали горді і сумні пісні (М. Драй-Хмара).

628. Скільки простих речень у поданому складному?

Райдуги купаються в Дніпрі, небо хмарніє від птаства, чер-воно-вишневі зорі горять угорі, земля стогне від тяжкості хлібів, громи вигуркочують над просереддю Ріки, і садки вишневі коло хат, і хрущі над вишнями, і червоно в небо устає новий псалом залізу, а над усім мова гримить, і шепоче, і ніжно лащиться, і бунтується… (П. Загребельний) .