696. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?

1. Розкажу тобі думку таємну, дивний здогад мене обпік: я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік (Л. Кос-тенко).

2. Тут все говорить із прадавніх лір, тут вічність диха тихо серед гір (М. Вінгра­новський).

3. Сірий, припорошений весняною пилюкою степ збігає на південь і стигне там голубим маревом (Г. Тютюнник).

4. Він умів не просто слухати, а викликати у свого спів-розмовника бажання висловити все: що тягарем лежало на серці (З. Тулуб).

5. Відшуміла, відлопотіла жовтими падолистами осінь і вже зима встилає снігові полотна на землю (І. Цюпа).

697. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?

1. Зливу (вона, між іншим, виявилася короткочасною) пере-сиділи в глибокій западині на березі (О. Левада).

2. Важка хмара, опустивши до землі сиву косу, швидко від-пливає в далечінь і лишаються тільки пахощі грози та далекі зір-ниці (О. Сизоненко).

3. Пора була весняна ранішнє сонце так любо світило, не пекло, а гріло; поля зеленіли, як рута; всяка пташка співала-ще-бетала (Панас Мирний).

4. Зелене – то символ самого життя, біле – чиста непороч-ність народження (І. Цюпа).

5. Казка вкладає в мої уста оте слово, до якого дослу-ховуються: земля і вода, птиця в небі й саме небо (М. Стельмах).

698. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?

1. На білу гречку впали роси – Веселі бджоли одгули, За-мовкло поле стоголосе В обіймах золотої мли (М. Рильський).

2. Можливо знову загримлять гармати, і танк зімне пше-ницю на лану, і буде плакать і журитись мати, коли сини ітимуть на війну (В. Симоненко).

3. Глибокі осінні сліди Дощами по вінця налито; Під зна-ком землі і води В минуле пливеш моє літо (Л. Голота).

4. О мово українська! Ти – вода з кринички, над якою гнуться верби Холодна і прозора і проста, А без води я вже давно помер би... (Ю. Бедрик).

5. Життя без книги хата без вікна, Тюрма глуха і темна, мов труна (Д. Павличко).

699. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?

1. Крізь вікна книг свободи світло ллється, Майбутнього видніє далина (Д. Павличко).

2. Я не тікав, зустрівшись з ворогами, і не ховавсь, лякаю-чись, на піч; цуравсь ходить неправими шляхами, утертими, а темними, як ніч (П. Грабовський).

3. Коли за дальнім небосхилом Червона птаха промайне та вистелить зірчатий килим, Згадай мене, згадай мене (В. Бров-ченко).

4. Коли розлучаються двоє За руки беруться вони: І пла-чуть, і тяжко зітхають, Без ліку зітхають сумні (Г. Гейне).

5. То встала Русь в кольчузі і шоломі, щоб їй стихія – покорилась дика і вів її у далі невідомі син Перуна Олег-владика (В. Симоненко).

700. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?

1. Відберіть у народу все – і він усе може повернути, але відберіть мову – і він ніколи більше не створить її (К. Ушинсь-кий).

2. Людина вища за тварину здатністю до мови, але нижча за неї, коли негідно поводиться з мовою (Сааді).

3. У чистім полі, полі на роздоллі, де колосочки проти сон-ця жмуряться, Вернигора, Вернивода, Вернидуб три велетні зі-бралися та й журяться (Л. Костенко).

4. Вітер, наче парубок в танці, на всі боки обертав ко-жухарку-метелицю і вона, широко розкинувши поли кожуха, то захлиналась жагучим потаємним шепотом, то лютилась, мов зві-рина (М. Стельмах).

5. Добрим мовцем можна стати, якщо до цього прагнути, тобто багато читати, уважно слухати живе слово, працювати із словниками, навчитися слухати себе (Н. Бабич).