691. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?

1. Палаючі степи, палаючі на планеті міста, тривожно-багрове небо над нами може все це видно навіть жителям інших планет (О. Гончар).

2. Нещасна, несправедлива людина – що добровільно й лег-ко зрікається рідної мови (Б. Харчук).

3. Кожна нація, кожен народ навіть кожна соціальна група має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть (О. Во-ропай).

4. Моя душа й по темнім трунку, не хоче слухатись порад, і знову радісно, і струнко біжить під вітер і під град (О. Теліга).

5. Вся історія України – це боротьба двох сил конструк-тивної і руїнської (О. Ольжич).

692. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?

1. Тільки зорі в небі сяють, шепче лист, шумить Дунай, поміж себе розмовляють, шепотять кохай, кохай (С. Гулак-Арте-мовський).

2. Кожне зерно лягало на пухку чорноземну постіль і, зда-ється раділо, що діждало цієї пори (І. Цюпа).

3. Біля ніг її плещеться море і, мов питаючи в тривозі одна другу про щось найголовніше в світі, хвиля хвилю доганяє (О. Дов-женко).

4. Із-за темного дуба то калинова вітка витягнеться і черво-ний кетяг ягід горить, як жар, то колюча чайова рожа покаже дрібні листочки й пахучу квіточку (Марко Вовчок).

5. Війне вітрець, з крила пелюстку струсить, яку із саду пе-ред тим приніс (Н. Тихий).

693. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?

1. Дядько Лев і вся лісова, водяна, польова сила, з якою він колись знайомив Лесю тепер прийшла до неї (А. Костенко).

2. Швидко біжать поїзди степами, швидко пливуть кораблі морями, ще швидше летять літаки попід небесами та найшвидше летить материне серце (І. Багряний).

3. Коли трапляється мені велике горе, то завжди Шевченко, Шекспір і Гете встають передо мною, викликають гіркі думки, а під кінець дають утіху і заспокоєння (Тодось Осьмачка).

4. З неба, як розтоплене золото, ллється на землю блис-кучий світ сонця; на ланах грає сонячна хвиля; під хвилею спіє хліборобська доля (Панас Мирний).

5. Приходив і половець дикий, і з дальніх степів печеніг, та Русь покорити одвіку ніхто з них ніколи не міг (В. Бичко).

694. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?

1. Тут сосни соснові, берези березові, і люди людяні тут (Л. Костенко).

2. Я стаю ніби меншим, а навколо більшає, росте і міниться увесь світ; і загачене білими хмарами небо, і одноногі скрипучі журавлі, що нікуди не полетять (М. Стельмах).

3. Не хочеться ні з дому ні додому, Бо й там і там огонь – давно згорів (М. Рильський).

4. У відкритому полі видно – як летять у вирій журавлі, як бродять по свіжій ріллі чорні граки, як сумує на самотній деревині сіра ворона, загорнута в чорну хустину (В. Гжицький).

5. Сніг так світить ласкаво, що аж каміння сміється (М. Ко-цюбинський).

695. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?

1. Надходить буря, завиває й свище, хтось гонить хмари сталевим бичем (М. Рильський).

2. Коли б був я вітром буйним, я б розгонив чорні хмари, щоб від хмар не слались тіні, щоб сміялось завжди сонце (О. Олесь).

3. Таке розкішне над нами небо, і такі ми до безмежності молоді (В. Шевчук).

4. Всім серцем любіть Україну свою: І вічні ми будемо з нею (В. Сосюра).

5. Багряна тінь шовку лягає на юнацьке обличчя, пере-ливається в розумних очах, які перебачили всячину, і які ввібрали в себе півсвіту (О. Гончар).