574. Які односкладні речення називають неозначено-особо-вими?

1. У яких присудок означає дію або стан, що стосується певної особи або осіб. 2. У яких присудок означає дію або стан невизначених осіб. 3. У яких присудок означає дію, що може стосуватися будь-кого з людей. 4. У яких присудок означає дію або стан, що відбувається стихійно чи без активної участі особи. 5. Якими стверджується наявність, існування якого-небудь яви-ща, предмета, названого головним членом-підметом.

575. Які односкладні речення є називними?

1. У яких присудок означає дію або стан, що стосується певної особи або осіб. 2. У яких присудок означає дію або стан невизначених осіб. 3. У яких присудок означає дію, що може стосуватися будь-кого з людей. 4. У яких присудок означає дію або стан, що відбувається стихійно чи без активної участі особи. 5. Якими стверджується наявність, існування якого-небудь яви-ща, предмета, названого головним членом-підметом.

576. Які компоненти називають звертаннями?

1. Члени речення, що поєднані сурядним зв’язком, відно-сяться до одного слова й відповідають на те саме питання. 2. Слова або сполучення слів, за допомогою яких мовець виражає своє ставлення до того, що він повідомляє. 3. Слова або сполу-чення слів, що називають особу або предмет, до яких звертається мовець. 4. Другорядні члени речення, які для підсилення їх зміс-тової ролі виділяються в усному мовленні інтонаційно й паузами, а на письмі – відповідними розділовими знаками. 5. Члени речен-ня, які додатково характеризують інші члени речення, звужують, обмежують, уточнюють їх значення.

577. У скількох реченнях є два й більше звертань?

1. Я спекався тебе, моя тривоже.

Немає світу. Я існую сам (В. Стус).

2. Миколо Зерове, втративши сина,

Ти спромігсь написати сонет (Є. Маланюк).

3. Власним потом покропиш, то й виросте

Біля кожної слободи...

Ти прийди до нас, справедливосте,

Невмолима, нарешті прийди (В. Бровченко).

4. Пробач мені, кохана Прикраїне,

І, матере, не проклени мене (В. Стус).

5. Оце ти є, дорого почезань,

Стежо народжень і тропо омани (В. Стус).

578. У скількох реченнях є звертання?

1. Не спіши, не лети по сяйних світах,

Мій малий ненадійний човне! (Є. Плужник).

2. Що мав ти над життя дорожче?

Що на землі досяг? (О. Лятуринська).

3. Зіходить ніч на витишений сад,

Глибокий вересень шумить крилом качиним (М. Вінгра-новський).

4. Починається сніг,

Починаєм сивіти...

Заболи мене, сніже,

Заболи мене гостро та біло (Р. Кудлик).

5. Чи на весіллі, чи в дні поминальні скорботи,

Ти споконвіку на покуті, хлібе, у нас (Б. Олійник).

579. Скільки звертань?

Сини мої, гайдамаки!

Світ широкий, воля, –

Ідіть, сини, погуляйте,

Пошукайте долі.

Сини мої невеликі,

Нерозумні діти,

Хто вас щиро без матері

Привітає в світі?

Сини мої! орли мої!

Летіть в Україну, –

Хоч і лихо зустрінеться,

Так не на чужині (Т. Шевченко).

580. У скількох реченнях є звертання?

1. О пісне, сповнена любові, лети у небо, вся в огнях (В. Сосюра).

2. Не руш! Не руш! Не ріж! Не убивай (Леся Українка).

3. Ти знов своєї ?! (Леся Українка).

4. О, якби-то листя, листя не жовтіло, о, якби-то серце вічно зеленіло (В. Сосюра).

5. О ні! Рушай у мандри! На нові випробування, пошуки, дороги (Л. Дмитерко).

581. У скількох реченнях є звертання?

1. Україно моя, Україно, я для тебе на світі живу (Д. Пав-личко).

2. Нехай же слово, слово золоте, Печалиться, сміється – і цвіте! (Р. Лубківський).

3. Не бійся правди, хоч яка гірка (Л. Костенко).

4. Зоре моя вечірняя, зійди над горою (Т. Шевченко).

5. Всім серцем любіть Україну свою… (В. Сосюра).

6. Чи знаєш ти, як пахне сіножать?.. (В. Губарець).

582. У скількох реченнях є звертання?

1. Рости ж, серце тополенько, все вгору та вгору (Т. Шев-ченко).

2. Шура Ясногорська стоїть у кузові, тримаючись руками за кабіну, і сміється пробігаючим золотим лісам, сміється дорозі, що шумить їй назустріч (О. Гончар).

3. Дівчина троянди поливала, і кудись котилась хмар навала, і сміялась осінь за вікном (В. Сосюра).

4. Прийми мене, весно рожева, Слугою твоєї краси (О. Олесь).

5. – Здорова була, чорнобрива! – гукнув з-за стола мірош-ник. – А ходи до нас та сідай коло нас (І. Нечуй-Левицький).