Порівняльна таблиця спсе та спе

Судово-психіатрична експертиза	Судово-психологічна експертиза
Експертні завдання
Оцінка осудності та психічного здоров'я		Оцінка індивідуальних особливостей психічної діяльності
Методи дослідження
Клінічні методи			Психологічні методи
Предмет дослідження
Патологічна психіка			Нормальна психіка

42. У компетенцію СПЕ не входять:

- питання, зв'язані з компетенцією судово-психіатричної експертизи (осудність, дієздатність і т.д.);

- питання правового характеру (винність або невинність обвинувачуваного, форма і ступінь винності, вірогідність показань і т.д.);

- питання, що на даному етапі розвитку психології не можуть бути вирішені.

До компетенції судово-психологічної експертизи в карному процесі варто віднести:1) установлення здатності неповнолітніх обвинувачуваних, що мають ознаки не зв'язаного з психічними захворюваннями відставання в психічному розвитку, цілком усвідомлювати значення своїх дій, і визначення, якою мірою ці неповнолітні здатні керувати своїми діями;2) установлення здатності психічно здорових свідків і потерпілих (з урахуванням їх індивідуально-психологічних і вікових особливостей, рівня психічного розвитку) правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати про них правильні показання;3) діагностику наявності або відсутності в суб'єкта в момент здійснення злочину фізіологічного афекту й інших непатологічних емоційних станів, здатних істотно вплинути на свідомість і діяльність людини;4) установлення здатності психічно здорових потерпілих по справах про зґвалтування (у першу чергу неповнолітніх) розуміти характер і значення чинених з ними дій і чинити опір;5) установлення можливості виникнення в людини в конкретних умовах психічних станів (розгубленості, втрати орієнтування і т.д.) і експертну оцінку їхнього впливу на якість виконання професійних функцій в авіації, на залізничному й автомобільному транспорті, у роботі операторів автоматизованих систем і т.п.;6) діагностику індивідуально-психологічних особливостей наприклад, підвищеної сугестивності, схильності до фантазування, імпульсивності, наслідувальності, ригідності і т.п.), здатних істотно впливати на поведінку суб'єкта;7) установлення провідних, зміцнілих мотивів (у психологічному значенні цього поняття) поведінки людини і мотивації конкретних учинків як важливих психологічних обставин, що характеризують особистість;8) установлення наявності або відсутності в померлих у період, що передував смерті, психічного стану, що привертає до самогубства, і причин виникнення цього стану.

1 . Одноосібна та комісійна експертизи

   Дана класифікація будується залежно від числа експертів , що проводять експертне дослідження .

   Одноосібна експертиза проводиться однією особою , що володіє спеціальними знаннями в області психології.

   Комісійна експертиза - це експертиза , проведена кількома експертами однієї спеціальності ( або вузької спеціалізації). Комісійна експертиза може проводитися одним експертом, який має знання в декількох суміжних галузях науки і техніки , або комісією експертів , кожен з яких володіє знаннями, що відносяться до двох суміжних наук.

2 . Основна та додаткова експертизи

   Основна - експертиза, призначена для рішення поставлених перед експертами питань.

Додаткова експертиза проводиться лише тоді , коли неповноту або недостатню ясність основного експертного висновку не можна усунути за допомогою допиту експерта й останньому потрібні додаткові дослідження. Неясність експертного висновку може виражатися в нечіткості формулювань , їх розпливчастості , невизначеності і т. п.

3 . Експертизи первинні і повторні

   Первинна експертиза проводиться вперше у даній справі відносно даної особи .

Повторна експертиза проводиться вдруге відносно даної особи при наявності сумнівів в обгрунтованості або правильності висновків первинної експертизи . У справі може бути призначено кілька повторних експертиз , які по порядку їх призначення іменуються другої, третьої , четвертої і т. д.

   Основна відмінність між додаткової та повторної експертизами полягає в тому , що при додатковій експертизі вирішуються питання , які раніше не були дозволені , а при повторній - заново досліджуються вже дозволені питання . Додаткова експертиза доручається тому ж або іншому експерту , а повторна - іншому експерту або іншим експертам .

Стаціонарна експертиза , призначувана у випадках , коли в амбулаторних умовах поставлені питання не були вирішені , стосовно амбулаторної експертизи не є ні додаткової , ні повторної .

4 . Експертизи однорідні та комплексні

   Однорідні експертизи проводяться представниками однієї галузі науки , а комплексні - експертами - фахівцями різних галузей наукового знання. Комплексна експертиза - це експертиза , у виробництві якої беруть участь кілька експертів різних спеціальностей або вузьких спеціалізацій ( профілів ) .

5 . Види судово- психологічних експертиз по місцю і умовам проведення

При амбулаторної експертизі психолог- експерт проводить експертне дослідження в місці утримання підекспертного особи під вартою (у разі експертизи обвинуваченого , укладеного під варту) .

   Судово- психологічна експертиза щодо свідків і потерпілих може проводитися тільки з їхньої згоди .

   Експертиза в кабінеті слідчого полягає в одноразовому психологічному обстеженні випробуваного й (або) вивченні матеріалів справи психологом - експертом.

   Експертиза в суді ( у судовому засіданні ) проводиться зазвичай у випадках , коли СПЕ даної особи вже проводилася на попередньому слідстві або проводилася за ухвалою суду . У залі судового засідання психолог- експерт проводить експертне дослідження безпосередньо в ході судового розгляду по кримінальній справі. Він має право ставити запитання учасникам судового процесу з дозволу судді.

   Стаціонарна СПЕ полягає в тривалому спостереженні за випробуваним в умовах медичного стаціонару ( « на лікарняному ліжку »). При цьому крім клінічних застосовуються також експериментальні методи дослідження .

   6 . Види СПЕ по процесуальному становищу підекспертних .

   Судово- психологічна експертиза проводиться відносно таких процесуальних фігур , як підозрюваний , обвинувачений , підсудний , свідок і потерпілий . Особа, затримана за підозрою у вчиненні злочину , або особа, до якої застосовано запобіжний захід до пред'явлення обвинувачення , є підозрюваним . Після винесення постанови про притягнення його як обвинуваченого підозрюваний зізнається обвинуваченим . Обвинувачений , справа щодо якої прийнято до провадження судом , іменується підсудним. Потерпілим визнається особа , якій злочином завдано моральну, фізичну або майнову шкоду , але тільки після того , як дізнавач , слідчий або суддя винесе постанову , а суд - ухвалу про визнання громадянина потерпілим.

експертиза щодо підозрюваних проводиться вкрай рідко , і призначення її недоцільно , оскільки підозрюваним будь-яка особа може бути за законом не більше 10 діб .

7 . Предметні види СПЕ

   1 ) експертиза індивідуально-психологічних особливостей обвинуваченого. Даний вид експертизи присвяченій обставинам , підлягає доведенню у кримінальній справі. У числі інших обставин, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого , вказуються обставини , що характеризують особу останнього.

   2 ) експертиза фізіологічного ( емоційного) афекту в обвинувачуваного (підсудного ) у момент здійснення інкримінованих йому діянь. Проводиться для судового встановлення стану фізіологічного ( емоційного) афекту (сильного душевного хвилювання ) обвинуваченого в момент вчинення злочину.

   3 ) експертиза здатності неповнолітнього обвинуваченого з відставанням у психічному розвитку, не пов'язаних з психічним розладом . Неповна міра усвідомлення і регуляції своїх протиправних дій неповнолітнім з відставанням у психічному розвитку, не пов'язаних з психічним розладом , служить підставою для звільнення його від кримінальної відповідальності;

   4 ) експертиза здатності свідка або потерпілого правильно сприймати обставини , що мають значення для справи , і давати про них правильні показання;

   5 ) експертиза здатності потерпілої ( потерпілого) у справі про згвалтування розуміти характер і значення скоєних з нею (з ним ) дій або чинити опір винному ;

   6 ) експертиза психічного стану особи , що закінчила життя самогубством.

44. Експертиза емоційних станів - виявлення в обвинуваченого на момент вчинення злочину яскраво вираженого емоційного стану, стану фізіологічного або патологічного афекту. Особливо важливими цей вид експертизи є під час розслідування важких і небезпечних злочинів (убивство, зґвалтування).При проведенні СПЕ емоційних станів слід розрізняти юридичне поняття «сильне душевне хвилювання» і психологічне поняття «фізіологічний афект». Питання, що стосується «сильного душевного хвилювання», не входить у компетенцію експертів-психологів і може бути кваліфіковане тільки юридичними органами.У разі призначення судово-психологічної експертизи, пов'язаної з афективними проявами, необхідно враховувати механізм формування афекту, який складається з фази тривалого накопичення негативних емоцій, одноразового впливу надзвичайно значущої події (або суб'єкта) і негативного впливу, відстроченого в часі. Афекту з найбільшою силою піддаються люди, фізично виснажені, із соматичними захворюваннями, психічним перенапруженням, жінки в стані передменструального синдрому (ПМС), суб'єкти з низьким рівнем розвитку емоційно-вольової сфери.

Під час проведення СПЕ емоційних станів можуть бути поставлені такі запитання:

1. Чи перебував обвинувачений на момент скоєння злочину в стані фізіологічного афекту? 2. Чи знаходився обвинувачений на момент скоєння злочину в стані патоло-гічного афекту? 3. Чи властиві суб'єкту, який підлягає експертизі, індивідуально-психо-логічні якості, що є визначальними при виникненні в нього стану афекту?4. Яким чином характер емоційного стану підекспертного в період розслідування міг вплинути на його показання або спосіб їх викладу?

Діагностика фізіологічного афекту супроводжується значними труднощами. У зв'язку з цим виникає необхідність використання спеціальних знань.Труднощі діагностики фізіологічного афекту, встановлення сильного душевного хвилювання були усвідомлені багатьма фахівцями в галузі юриспруденції. Деякі вчені стверджували, що для діагностики фізіологічного афекту необхідне проведення експертизи. Діагностика фізіологічного афекту входить до компетенції експерта-психолога, і в подібних випадках проводиться судово-психологічна експертиза. Тому в практичних діях психолога часто виникає необхідність розділити патологічний і фізіологічний афект у момент скоєння індивідом злочину. М.М. Коченов вважає, що в таких випадках потрібне послідовне проведення СПСЕ(коли здійснюється діагностика патологічного афекту) та СПЕ (за відсутності висновків психіатрів щодо наявності патологічного афекту) для встановлення наявності або відсутності фізіологічного афекту.

45. Специфіка і особливості проведення судово-психологічної експертизи щодо визначення безпомічного стану.

. Безпорадний стан визначається як неможливість жертви злочину розуміти характер і значення здійснюваних щодо неї дій або неможливість чинити опір обвинуваченому у зв'язку з фізичним або психічним станом (вік, фізичні вади, розлади психічної діяльності, хворобливий або несвідомий стан).

Судово-психологічна експертиза потерпілих у справах про зґвалтування може бути призначена в ході розслідування в суді кримінальних справ про зґвалтування.

Багато вчених пропонували різні варіанти класифікації причин, видів і форм безпомічного стану потерпілих, які опинилися в ситуації зґвалтування.

Вважається, що існує три види безпомічного стану:

1. Несвідомий стан (до нього примикає душевна хвороба, коли особа не розуміє своїх дій і не може керувати ними).2. Стан фізичної безпорадності (хвороба).3. Стан, за якого безпорадність обумовлена обстановкою (групове зґвалтування у відокремленому місці).

Фахівці запропонували розподіл безпомічного стану на фізичний та психологічний. При цьому причинами останнього можуть бути:

психічна хвороба; несвідомий стан: малий вік;афективні стани;особливості характеру; обсяг і зміст життєвого досвіду й знань;олігофренія.

Вважається, що безпомічний стан жінки виражається в її нездатності:

1) усвідомлювати явища оточуючої дійсності;

2) правильно оцінювати ситуацію й соціальне значення того, що відбувається;

3) виражати свою волю;

4) чинити опір через фізичний стан (наявність фізичних вад, алкогольне сп'яніння).

Судовий експерт-психолог у разі подібної заявки на обстеження повинен досліджувати: динаміку психічного розвитку потерпілої;індивідуально-психологічні, характерологічні та особистісні властивості потерпілої;

кількісні та якісні характеристики її розумового розвитку, кола інтересів;мотивів поведінки, яка передувала скоєнню злочину;показників віктимності потерпілої.

Психолог під час проведення судово-психологічної експертизи обов’язково збирає дані анамнезу та вивчає життєвий шлях підекспертної жінки, зокрема, здійснює дослідження:

1. умов психічного розвитку жінки в онтогенезі з погляду впливу значимої людини, побудови мотивації та ієрархії мотивів, установок, рівня адаптаційних можливостей, фрустраційної толерантності, комунікативних навичок тощо;

2. інтересів, звичок, навичок, розваг у період перед розслідуваною подією;

3. індивідуально-психологічних характеристик підекспертної;

4) особливостей пізнавальної діяльності випробуваної;

5) ситуації кримінальної події в її розвитку;

6) поведінки потерпілої в ситуації кримінальної події за даними матеріалів кримінальної справи й бесіди з потерпілою;

7) емоційного стану потерпілої в період її взаємодії з обвинуваченим.

8) ставлення випробуваної до того, що сталося, її здатності оцінити подію в соціальному, біологічному й морально-етичному аспектах.

Під час проведення експертного дослідження можуть бути застосовані такі методи та методики: бесіда, спостереження, експеримент, біографічний метод, анкетний метод, стандартизовані та проективні методики (класифікація Б.Г. Ананьєва).

Слід зазначити, що карні справи та судово-психологічна експертиза потерпілих у справах про зґвалтування є найскладніші в практиці психолога, оскільки найчастіше потерпілими є неповнолітні.

46. Специфіка і особливості проведення судово-психологічної експертизи щодо здатності давати свідчення.

Існує психологічна специфіка й у допиті свідків і потерпілих. Так, враховуючи, що з судовий розгляд показання знову даються, зазвичай, після значного проміжку часу від первинного допиту попередньому слідстві, а також у умовах гласності, зумовленої присутністю судової аудиторії, то суду потрібно враховувати можливі спотворення: чи то з процесу забування, властивого людській голові, чи то з особливостей рольового особистісного поведінки (наприклад, феномена «публічності поведінки»). У цьому, якщо свідки що неспроможні згадати будь-які цікаві для суд факти, їх з урахуванням закономірностей функціонування пам'яті (>ретроактивне проактивне гальмування) слід допитувати з урахуванням обставин, безпосередньо попередніх цих фактів чи які йшли по них. У разі рольового поведінки свідків, потерпілих, хто хоче постати перед судової аудиторією в «непривабливому вигляді», їх обрані поведінкові стереотипи можуть бути зруйновані рахунок тактики і прийомів ведення перехресного чи «шахового» допиту, а як і переконання у вартості прямування громадянському обов'язку, моральним і загальнолюдських цінностей.

Особливу складність є також допит малолітніх і неповнолітніх свідків і потерпілих. Найменші порушення у тактиці допиту (його затяжного характеру, вплив які заповідають впливів тощо.), і навіть недотримання його процесуальних прав (наприклад, можливості присутності батьків, вихователів) може провадити до неадекватностей у показаннях і навітьложно-ситуативной інтерпретації цікавлять суд фактів.

Планування і організація судової діяльності носить творчий характер, котра перебувала виборі найефективніших процесуальних дій, їх систем, ступені та послідовності використання.

47. Специфіка і особливості проведення судово-психологічної експертизи щодо проблем суїцидальної поведінки.

Судово-психологічна посмертна експертиза здійснюється з приводу смерті суб'єкта або з приводу доведення суб'єкта до самогубства, «замаскованого» під убивство, чи вбивства, «замаскованого» під самогубство. Коли немає чіткої впевненості в тому, що мав місце факт самогубства (а не вбивства або нещасного випадку), то тут експертний висновок відіграє важливу роль для з'ясування тих або інших обставин, що характеризують особистість суїцидента.

Мета даного виду СПЕ – з'ясувати схильність загиблого до суїцидальної поведінки, причини такої поведінки, оцінити емоційний стан, який передував самогубству.

Предметом судово-психологічної експертизи за фактом самогубства є психічний стан підекспертної особи, який передував самогубству. Психічний стан суїцидента може мати й психопатологічний характер, тому потрібне призначення комплексної судової психолого-психіатричної експертизи.

Проведення експертизи супроводжується певними труднощами: експерти роблять висновки, спираючись тільки на клініко-психологічний аналіз кримінальної справи й додані до неї письмові, фото-, аудіо-, відеоматеріали, які за відсутності самого підекспертного є єдиним джерелом інформації про особистість і психічний стан суїцидента. Для повноти картини суїциду повинні бути зібрані всі необхідні матеріали, зокрема інформація про психічний розвиток підекспертного, його індивідуально-психологічні, характерологічні, особистісні, фізіологічні особливості (рівень стресостійкості, фрустраційної толерантності, конфліктності, наявність тяжких хвороб, інвалідність тощо), проведені моніторингові дослідження психічного стану суїцидента, особливо перед самогубством.

Експерт-психолог повинен уміти кваліфікувати тип суїциду:

• раціональний (обдумані суїциди з тривалим і поступовим формуванням рішення покінчити із собою, обмірковуванням способів самогубства, місця й часу здійснення свого наміру);

• афективний (коли рішення приймається безпосередньо під впливом значущих емоцій і є імпульсивне).

Також у функції психолога входить робота з мотивами самогубства. Це можуть бути протест, негативізм, втеча, покарання когось, демонстрація страждання, самопокарання тощо.

(якщо ще щось потрібно до цього питання, то є інфо про підлітків)

48. Специфіка і особливості проведення судово-психологічної експертизи щодо усвідомлення вчиненого неповнолітніми злочинцями.

Основне завдання судово-психологічної експертизи неповнолітніх обвинувачених полягає в дослідженні здібності підлітків, що мають ознаки розумової відсталості, не пов'язаної з душевними захворюваннями, повністю усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Для експертної оцінки здібності підлітків повністю усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними мало дослідження тільки стану їх інтелектуального ( власне розумового ) розвитку : в ​​поведінці людини знаходять вираження виступаючі в злиті інтелектуальному та особистіному. Отже, визначення здібності підлітків свідомо регулювати свою поведінку в конкретних ситуаціях має бути засноване на аналізі змісту психічної діяльності в її цілісності та єдності.

Найбільш доцільно виносити на вирішення судово-психологічної експертизи наступні питання,

ПИТАННЯ,