- •1. Предмет, об’єкт і основні завдання психологічної експертизи.
- •2. Види психологічної експертизи.
- •5. Основні поняття та методологічні принципи експертного аналізу.
- •Особи та установи, які можуть залучатися до експертизи.
- •Процедура призначення психологічної експертизи.
- •Характеристика основних етапів проведення психологічної експертизи.
- •10. Вибір та обґрунтування психодіагностичного інструментарію при вирішенні експертних задач.
- •Вимоги до оформлення і подання експертної документації.
- •13. Основні питання, які вирішує психолог при проведенні експертизи в освіті.
- •14. Складові професійної компетентності та вимоги до експерта-психолога.
- •Права та обов’язки учасників психологічної експертизи.
- •15. Експертиза психологічного та соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України.
- •16. Гуманістична експертиза освіти.
- •17. Експертиза з питань навчання та інноваційно-дослідної діяльності в освіті.
- •18. Психолого-медико-педагогічні комісії, їх роль і функції в системі освіти. Роль психолога в роботі пмпк.
- •20. Психологічна експертиза готовності дитини до школи.
- •Психологічна експертиза шкільної дезадаптації.
- •Психологічна експертиза розвитку пізнавальної сфери, емоційної сфери, особливостей особистості.
- •Експертиза професійної діяльності: задачі і значення.
- •Компетенція та методика проведення професійно-психологічної експертизи.
- •25. Основні питання, які вирішує психолог при проведенні професійно-психологічної експертизи.
- •26. Зв’язок професійно-психологічної експертизи з проблемами професійної орієнтації, професійної інформації та профвідбором.
- •27. Експертна оцінка робочих стосунків та психологічного клімату в колективі.
- •28. Експертна оцінка готовності працівників до виконання професійної діяльності та професіоналізації особистості.
- •29. Проблема визначення стійкої втрати працездатності.
- •30. Проведення професійно-психологічної експертизи на спеціальності, що потребують професійного відбору.
- •31. Основні питання, які вирішує психолог при проведенні психологічної експертизи в організації.
- •32. Експертиза діяльності та розвитку організації
- •34. Особливості експертної оцінки психологічних особливостей керівника.
- •Порівняльна таблиця спсе та спе
- •1. Чи є у неповнолітнього ознаки відставання в психічному розвитку і, якщо є, в чому конкретно вони виражаються?
- •2. Враховуючи особливості психічного розвитку неповнолітнього, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій?
- •3. Враховуючи особливості психічного розвитку неповнолітнього, якою мірою він міг керувати своїми діями?
- •49. Специфіка і особливості проведення судово-психологічної експертизи щодо особливостей взаємодії в злочинній групі.
- •VI. Психологічна експертиза
- •50. Кримінально-правове значення судово-психологічної експертизи.
- •52. Основні питання, які вирішує психолог при проведенні медико-психологічної експертизи.
- •53.Особливості та напрями роботи експерта-психолога з психічно хворими пацієнтами
- •54. Особливості та напрями роботи експерта-психолога з соматично хворими людьми. Експертиза соматичних розладів
- •55. Основні методи експертизи в клініці психічних та соматичних захворювань.
- •56. Методика проведення експертизи психопатичних та інфантильних особистостей.
- •57. Особливості проведення психологічної експертизи психічного здоров’я.
- •58. Психологічна експертиза одужання та зцілення.
- •59. Медична соціально-психологічна експертиза осіб з обмеженими можливостями.
- •60. Експертна психологічна оцінка ефективності психотерапевтичного впливу на клієнта.
Психологічна експертиза шкільної дезадаптації.
Шкільна дезадаптація - це соціально-психологічне і педагогічне явище неуспішності дитини в освітньому середовищі (навчання, референтна шкільна група, спілкування з вчителями і т.д.), пов'язане з нерозв'язним для дитини конфліктом між вимогами освітнього середовища та його психологічними можливостями і здібностями, відповідними її віковому сензитивному періоду, рівню психічного розвитку. При шкільній дезаптації дитина не може знайти своє місце в шкільному середовищі та бути прийнятою такою, якою вона є.
Психологічна експертиза розвитку пізнавальної сфери, емоційної сфери, особливостей особистості.
Якщо експ проводиться поза експертною установою,то суд після вияснення особистості, спеціальності та компетентності спеціаліста у сфері психічного здоров’я (психолога,психіатра,психоаналітика),якому доручається експертиза,вручає експерту постанову,роз’яснює права та обов’язки, попереджає про відповідальність за дачу ложного заключення. Виділяють такі види експ в сфері психічного здоровя: - за місцем та умовами проведення; - за процесуальним положенням під експертних; - за предметом експертизи. За місцем та умовами проведення:судово-психологічна та судово-псиіатрична експертиза в залі судового засідання, амбулаторна, стаціонарна та заочна(посмертна). За процесуальним положенням: експертиза обвинувачуваних, підсудних, потерпілих та свідків. Визначення ступеня вираженості (глибини ) порушень психічної діяльності: Дане завдання ставиться не при діагностичних сумнівах експертів- психіатрів, а при визначенні здатності хворого ( найчастіше це особи з органічними ураженнями головного мозку , хворі олігофренією з різними формами дебільності ) адекватно розуміти значення своїх вчинків і повноцінно їх регулювати. Експериментально - психологічне дослідження при вирішенні цього завдання , поряд з визначенням патопсихологического симптомокомплексу психічних розладів , включає виявлення таких обов'язкових компонентів: 1. Загальний рівень розвитку пізнавальної сфери. Виявлення загального рівня розвитку сприйняття, уваги, пам'яті, мислення є основоположною ланкою оцінки розумового розвитку підекспертного . В області перцептивних процесів - це насамперед дані про сповільненость і звуження обсягу зорового сприйняття, порушення впізнавання, впізнання предметів, зниження активності сприйняття, поверховість або перекручення смислового сприйняття ситуацій різного ступеня складності. 2 . Обсяг загальних відомостей і знань випробуваного. При патопсихологічному обстеженні в судово-психіатричній експертній практиці необхідно виявляти і спеціальний аспект загального рівня розвитку пізнавальних процесів-наскільки підекспертна особа здатна засвоїти соціально-педагогічні впливи : загальний словниковий запас, обсяг загальних відомостей і знань, отриманих в результаті навчальної діяльності і власної пізнавальної активності .3. Рівень розвитку емоційно-вольових структур. Це найбільш складне завдання психодіагностичного дослідження, що вимагає високої кваліфікації патопсихолога. Встановлення рівня особистісної зрілості можливо тільки при одночасному аналізі результатів виконання експериментальних методів ( провідне місце серед яких займають проективні методики , завдання, спрямовані на вивчення цінностей випробуваного , особливостей смислового сприйняття , структур самосвідомості ), даних бесіди і спостереження, відомостей з матеріалів кримінальної справи.