- •1. Предмет, об’єкт і основні завдання психологічної експертизи.
- •2. Види психологічної експертизи.
- •5. Основні поняття та методологічні принципи експертного аналізу.
- •Особи та установи, які можуть залучатися до експертизи.
- •Процедура призначення психологічної експертизи.
- •Характеристика основних етапів проведення психологічної експертизи.
- •10. Вибір та обґрунтування психодіагностичного інструментарію при вирішенні експертних задач.
- •Вимоги до оформлення і подання експертної документації.
- •13. Основні питання, які вирішує психолог при проведенні експертизи в освіті.
- •14. Складові професійної компетентності та вимоги до експерта-психолога.
- •Права та обов’язки учасників психологічної експертизи.
- •15. Експертиза психологічного та соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України.
- •16. Гуманістична експертиза освіти.
- •17. Експертиза з питань навчання та інноваційно-дослідної діяльності в освіті.
- •18. Психолого-медико-педагогічні комісії, їх роль і функції в системі освіти. Роль психолога в роботі пмпк.
- •20. Психологічна експертиза готовності дитини до школи.
- •Психологічна експертиза шкільної дезадаптації.
- •Психологічна експертиза розвитку пізнавальної сфери, емоційної сфери, особливостей особистості.
- •Експертиза професійної діяльності: задачі і значення.
- •Компетенція та методика проведення професійно-психологічної експертизи.
- •25. Основні питання, які вирішує психолог при проведенні професійно-психологічної експертизи.
- •26. Зв’язок професійно-психологічної експертизи з проблемами професійної орієнтації, професійної інформації та профвідбором.
- •27. Експертна оцінка робочих стосунків та психологічного клімату в колективі.
- •28. Експертна оцінка готовності працівників до виконання професійної діяльності та професіоналізації особистості.
- •29. Проблема визначення стійкої втрати працездатності.
- •30. Проведення професійно-психологічної експертизи на спеціальності, що потребують професійного відбору.
- •31. Основні питання, які вирішує психолог при проведенні психологічної експертизи в організації.
- •32. Експертиза діяльності та розвитку організації
- •34. Особливості експертної оцінки психологічних особливостей керівника.
- •Порівняльна таблиця спсе та спе
- •1. Чи є у неповнолітнього ознаки відставання в психічному розвитку і, якщо є, в чому конкретно вони виражаються?
- •2. Враховуючи особливості психічного розвитку неповнолітнього, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій?
- •3. Враховуючи особливості психічного розвитку неповнолітнього, якою мірою він міг керувати своїми діями?
- •49. Специфіка і особливості проведення судово-психологічної експертизи щодо особливостей взаємодії в злочинній групі.
- •VI. Психологічна експертиза
- •50. Кримінально-правове значення судово-психологічної експертизи.
- •52. Основні питання, які вирішує психолог при проведенні медико-психологічної експертизи.
- •53.Особливості та напрями роботи експерта-психолога з психічно хворими пацієнтами
- •54. Особливості та напрями роботи експерта-психолога з соматично хворими людьми. Експертиза соматичних розладів
- •55. Основні методи експертизи в клініці психічних та соматичних захворювань.
- •56. Методика проведення експертизи психопатичних та інфантильних особистостей.
- •57. Особливості проведення психологічної експертизи психічного здоров’я.
- •58. Психологічна експертиза одужання та зцілення.
- •59. Медична соціально-психологічна експертиза осіб з обмеженими можливостями.
- •60. Експертна психологічна оцінка ефективності психотерапевтичного впливу на клієнта.
60. Експертна психологічна оцінка ефективності психотерапевтичного впливу на клієнта.
Значення, яке надається в науковій психотерапії розробці умов, критеріїв і методів оцінки ефективності психотерапії, особливо зростає в силу сказаного вище при прикордонних психічних розладах.
Існує безліч умов (або передумов), які необхідно враховувати при оцінці ефективності психотерапії. Не зупиняючись на всіх цих умовах, вкажемо лише на ті з них, які особливо значущі при об'єктивній оцінці методів як традиційної, так і особливо альтернативної психотерапії.
1. Вивчення ефективності слід проводити на гомогенному матеріалі. Зазвичай же маються на увазі групи хворих з різними захворюваннями, зокрема прикордонними психічними розладами, первинні пацієнти і ті, кому до цього часу не допомагали ніякі інші методи лікування, хворі амбулаторні і госпіталізовані, з гострим і затяжним перебігом хвороби.
2. Група пацієнтів, створювана для оцінки ефективності психотерапії, повинна формуватися методом випадкової вибірки.
3. Оцінка ефективності психотерапії не повинна проводитися тією особою, яка здійснює психотерапію.
Ця вимога оцінки результатів психотерапії незалежним спостерігачем дуже важливо, тому що при цьому елімінується вплив на оцінку ставлення пацієнта до лікування та особі, його проводящему, отчого оцінка хворого буде більш щирою.
4. Незалежний спостерігач (і це дуже доцільно) не повинен знати про що застосовувався психотерапевтичному методі для виключення можливого впливу на його оцінку власної ставлення до цього методу.
5. Має значення також установка хворого на той чи інший вид психотерапії, що сформувалася у нього попередніми зустрічами з психотерапевтами і знайомством з тими чи іншими методами психотерапії.
Існують і інші значущі умови (передумови), облік яких необхідний (хоча і скрутний) в психотерапевтичної практиці, однак психотерапевт повинен пам'ятати про значення їх при вирішенні завдань, пов'язаних з об'єктивною оцінкою ефективності того чи іншого методу .
Ще більші труднощі при оцінці ефективності психотерапії виникають у тих випадках, коли мова йде не про диаде психотерапевт - хворий, а про групової психотерапії. Включення в цей процес групи як соціально-психологічної цілісності спричиняє необхідність врахування низки якісно інших змінних, іманентних групі як такої і відсутніх у діадному контакті (взаємодія та взаємовплив хворих один на одного, взаємна індукція і багато інших).
Переходячи до питання про критерії оцінки ефективності психотерапії, слід підкреслити, що їх вибір, зазвичай, багато в чому визначається теоретичною концепцією психотерапії, в рамках якої ця оцінка здійснюється. На переконання переважної більшості фахівців, один лише критерій симптоматичного поліпшення не є надійним при визначенні безпосередньої ефективності і стійкості психотерапії, хоча суб'єктивно переживають хворим і по мірі можливості об'єктивно реєстроване клінічне симптоматичне поліпшення є, безсумнівно, найважливішим критерієм оцінки ефективності психотерапії. необхідність залучення для оцінки ефективності психотерапії та інших критеріїв, відповідних биопсихосоциальной природі прикордонних психічних розладів.
В якості таких критеріїв були обрані: 1) ступінь симптоматичного поліпшення; 2) ступінь усвідомлення пацієнтом психологічних механізмів хвороби; 3) ступінь відновлення порушених відносин особистості; 4) ступінь поліпшення соціального функціонування хворого.
