- •Об’єкт і предмет соціології. Сучасні дискусії про об’єкт і предмет соціології.
- •Структура і функції соціології.
- •О. Конт – основоположник соціології.
- •Закон 3-х стадій розвитку знання о. Конта.
- •Конвенція соціальної еволюції г. Спенсера.
- •Соціальні процеси, соціальні зміни і соціальний розвиток, як категорія соціальної теорії.
- •Соціологія організації: предмет, проблеми, методи.
- •Співвідношення категорій «соціальні відносини», «суспільні відносини», «соціальна взаємодія».
- •Основні принципи соціології е. Дюркгейма.
- •Структура і функції загальної соціологічної теорії.
- •Праця, як соціологічна категорія.
- •Застосування тестів у соціології.
- •Соціологія особистості як спеціальна соціологічна теорія.
- •Порівняльний аналіз методів опитування.
- •Предмет соціології в. Парето.
- •Соціальний контроль і девіантна поведінка.
- •Соціологія г. Зімеля: основні концептуальні положення.
- •Соціальні потреби, інтереси, ідеали як спонукальні мотиви соціальної дії.
- •Поняття соціальної спільноти, соціальної групи, їх типологія та співвідношення.
- •Особливості розвитку української соціологічної думки.
- •Соціальна структура сучасного українського суспільства.
- •Соціологічний підхід до визначення поняття культура.
- •Соціальна нерівність та соціальні конфлікти.
- •Соціологія в. Липинського.
- •Соціокультурна регуляція суспільного життя.
- •Поняття сім’ї. Види сім’ї та шлюбу.
- •Метод інтерв’ю в соціологічних дослідженнях.
- •Етносоціологія(предмет та методи).
- •Якісні методи в соціології.
- •Пихологічний напрямок в соціології хх століття( психологія народів, психологія натовпу,концепція наслідування, інтеракціонізм, інстинктивізм).
- •Класифікація методів соціологічного дослідження.
- •Гендер, як соціальний інститут.
- •Поняття надійності соціологічної інформації. Статистичні покажчики надійності.
- •Соціологічна проблематика у психоаналізі з. Фрейда(особистість, культура, девіантністі).
- •Вимірювання соціальних змінних. Типи шкал.
- •Соціологічне визначення поняття особистість.
- •Методологічне обґрунтування соціологічного дослідження.
- •Вибірки в соціологічному дослідження.
- •Соціометричні опитування: аналіз результатів соціометричних опитувань.
- •Теорія соціальної дії м. Вебера.
- •Методологічна частина програми соціологічного дослідження: логіка дослідження та аналіз основних понять.
- •Основні ідеї р. Мертона.
- •Гендерна нерівність. Сексуальне насилля.
- •Генетична соціологія м. Грушевського та Український соціологічний інститут.
- •Сутність та основний зміст праці м.Вебера « Протестантський етика та дух капіталізму».
- •Поняття якості соціологічної інформації.
- •Основні принципи соціології е.Дюркгейма.
- •Класова теорія к. Маркса.
- •52. Матеріалістична теорія історичного розвитку к. Маркса.
- •Типи соціальної поведінки особистості( за р. Мертоном).
- •Програмування соціологічного дослідження.
- •Система соціологічного знання.
- •Процес соціалізації особистості.
- •56. Соціологія як наука, її місце в системі соціогуманітарних наук.
- •Історична соціологія а. Токвіля.
- •Основні категорії структурно – функціональної соціології т. Парсонса.
Соціологічна проблематика у психоаналізі з. Фрейда(особистість, культура, девіантністі).
Згідно з ученням Фрейда, головна роль в організації людської поведінки належить інстинктів. Умоглядна теорія інстинктів Фрейда грунтувалася на розумінні і тлумаченні інстинктів як «психічного відображення» потреб людського організму і як своєрідного біологічного і психічного неподільного стереотипу поведінки людини.
Фрейд стверджував, що особливо важливу роль у формуванні людини та її життя грають два космічних інстинкту: Ерос (сексуальний інстинкт, інстинкт життя, інстинкт самозбереження) і Танатос (інстинкт смерті, інстинкт агресії, інстинкт деструкції, інстинкт руйнування).
Представляючи людську життєдіяльність як результат боротьби двох вічних сил Ероса і Танатоса, Фрейд вважав, що ці інстинкти є основними двигунами прогресу. Єдність і боротьба Ероса і Танатоса, за Фрейдом, не тільки обумовлюють кінцівку буття індивіда, а й дуже істотно визначають діяльність різних соціальних груп, народів і держав.
Займаючись терапією психоневрозів і дослідженням причин, що породжують їх, Фрейд виявив неврози, можливою причиною виникнення яких був конфлікт між сексуальними потягами і бажаннями, з одного боку, і морально-вольовими обмеженнями - з іншого.
За Фрейдом, носієм статевого інстинкту є загальна психічна енергія, що має сексуальне забарвлення (лібідо), яка іноді трактувалася ним як енергія сексуального потягу або статевої голод.
Подання Фрейда про конфліктну природу людини були розвинуті ним у структурній теорії особистості. Відповідно до цієї теорії, особистість являє собою суперечливу єдність трьох взаємодіючих сфер: «Вона», «Я» і «Над-Я» ( «Ідеал-Я», «Я-ідеал»), зміст і дію яких відображає її істота, і різноманітність.
Згідно з ученням Фрейда, структура особистості має певну сполучення із структурою психіки. Чільна сфера особистості - «Воно» - видається Фрейдом як вмістилище несвідомих, ірраціональних реакцій та імпульсів, біологічних за природою і психобіологічний по прояву. «Воно» - це неорганізована сама в собі сфера особистості, яка по відношенню до інших її частинах все-таки виступає в якості єдиної псіхолічностной сили, оскільки її внутрішні та зовнішні прояви регулюються і контролюються єдиним принципом-принципом задоволення (насолоди).
Фрейд вважав, що в «Воно» йде безкомпромісна боротьба Ероса і Танатоса, яка обумовлює сутність цієї сфери. Згідно Фрейду, «Воно» є джерелом і постачальником енергії для інших сфер особистості і, утворюючи рушійні сили особистості, виражається, як правило, в бажаннях і потяг.
Друга сфера особистості - «Я», на думку Фрейда, походить від комплексу Едіпа і, відокремлений від «Воно», певною мірою являє собою розумність і розсудливість. У загальних рисах "Я" постає як організований початок особистості, керується в своєї діяльності принципом реальності, що дозволяє йому почасти контролювати сліпі, ірраціональні імпульси «Воно» і доводити їх до відома відповідність з вимогами зовнішнього світу.
Третя сфера особистості - «Над-Я» ( «Ідеал-Я», «Я-ідеал»), згідно з Фрейдом, виникає на основі «Я» і виступає як продукт культури, що складається з комплексу совісті, моральних рис і норм поведінки, які контролюють дії «Я» і наказують йому моральні зразки наслідування і діяльності в контексті вищих соціальних почуттів.
Згідно з ученням Фрейда, сфери особистості знаходяться у постійній взаємодії і роблять значний вплив на функціональну діяльність один одного. Одне з найважливіших відносин такого роду-взаємовідношення «Воно» і «Я» - описувалося Фрейдом наступним чином: «Функціональна важливість" Я "виражається в тому, що в нормальних випадках воно володіє підступами до рухливості. У своєму ставленні до «Воно» воно схоже на вершника, який повинен приборкати що перевершує його по силі коня, різниця в тому, що вершник намагається зробити це власними силами, а «Я» - запозиченими. Якщо вершник не хоче розлучитися з конем, то йому не залишається нічого іншого, як вести коня туди, куди кінь хоче; так і «Я» перетворює волю «Воно» в дію, ніби це була його власна воля ».
Я (его) рятується за допомогою спеціальних "захисних механізмів''- витиснення, раціоналізації, регресії, сублімації і ін Витіснення означає мимовільне усунення зі свідомості почуттів, думок та прагнень до дії. Переміщаючись в область несвідомого, вони продовжують мотивувати поведінку, справляють на нього тиск, переживаються у вигляді почуття тривожності. Регресія - зісковзування не більше примітивний рівень поведінки або мислення. Сублімація - один з механізмів, за допомогою якого заборонена сексуальна енергія, переміщуючись на несексуальні об'єкти, розряджається у вигляді діяльності , що прийнятна для індивіда та суспільства. Різновидом сублімації є творчість.
