2.3 Аналіз достатності капіталу банку

Достатність (адекватність) капіталу — спроможність банку захистити кредиторів або вкладників від непередбачених збитків, яких може зазнати банк у процесі своєї діяльності залежно від розміру різно­манітних ризиків.

Кількісна оцінка достатності капіталу банку, відповідно до інструк­ції Національного банку України №368 "Про порядок регулювання діяль­ності банків в Україні", визначається такими нормативами:

• мінімальний розмір статутного капіталу;

• мінімальний розмір регулятивного капіталу (Н1 );

• норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) (платоспромож­ність банку);

• норматив співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3).

Для оцінки достатності капіталу банку Національним банком Украї­ни затверджено відповідні нормативи капіталу комерційного банку.

Так, мінімальний розмір статутного капіталу комерційного банку, встановлений НБУ, становить 120 млн.грн. [5]

Показник, що характеризує достатність, — норматив адек­ватності регулятивного капіталу (Н2), визначає достатність капіталу банку для проведення активних операцій з урахуванням ризиків, ха­рактерних для різноманітних видів банківської діяльності. Тобто нор­матив адекватності регулятивного капіталу (норматив платоспромож­ності) відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розра­хуватися за своїми зобов'язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру. Показник адекватності регулятивного капіталу розраховується за формулою:

;

де А – активи (зменшені на суму зносу основних засобів та недосформованого дисконту за цінними паперами);

П – позабалансові інструменти;

Р – резерви за активними операціями;

К – коефіцієнт ризику відповідного активу.

Відповідно до кредитного ризику розрізнять п’ять груп активів:

- І група активів з ступенем ризику 0% (готівкові кошти, банківські метали, кошти в НБУ та всі цінні папери емітовані НБУ);

- ІІ група активів з ступенем ризику 10% (короткострокові та довгострокові кредити надані центральним органам влади та нараховані доходи за цими кредитами);

- ІІІ група активів з ступенем ризику 20% (боргові цінні папери місцевих органів влади, доходи за коштами та депозити розміщені в банку, який має офіційний рейтинг не нижчий за інвестиційний клас);

- ІV група активів з ступенем ризику 50% (кошти до запитання в банках, що не належать до інвестиційного класу, короткострокові та довгострокові кредити надані місцевим органам влади);

- V група активів з ступенем ризику 100% (прострочені нараховані доходи, довгострокові депозити, довгострокові кредити, основні засоби, товарно-матеріальні цінності, зобов’язання за всіма видами гарантій).

Нормативне значення не менше 10% (першій рік роботи банку – не менше 15%, другий рік роботи – не менше 12%).

Норматив співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3) відображає розмір регулятивного капіталу, необхідний для здійснення банком активних операцій

Показник адекватності основного капіталу визначається за формулою:

;

Нормативне значення нормативу Н3 має бути не меншим ніж 9 % .

Для розрахунку Н3 до сукупних активів включаються:

• готівкові кошти;

• банківські метали;

• кошти в НБУ;

• казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються та емітовані НБУ;

• кошти в інших банках;

• кредити, надані центральним і місцевим органам державної вла­ди, суб'єктам господарської діяльності, фізичним особам;

• дебіторську заборгованість за операціями з банками та клієнтами;

• цінні папери в портфелі банку на продаж та до погашення;

• запаси матеріальних цінностей;

• інші активи банку,

• суми до з'ясування та транзитні рахунки;

• інвестиції в асоційовані та дочірні компанії

• основні засоби.

Наступний етап аналізу достатності капіталу передбачає вивчення причини змін:

• абсолютної суми капіталу банку;

• абсолютної суми статутного капіталу;

• абсолютної суми загальних активів;

• абсолютної суми збиткових активів.

Після здійснення цієї роботи слід провести розрахунок впливу за­значених чинників на зміну рівня показників Н2 та Н3. Для цього необ­хідно використати повний спосіб ланцюгових підстановок.

Крім наведених нормативів аналіз достатності банківського капіталу проводиться за допомогою таких показників:

• коефіцієнт концентрації власного капіталу:

(оптимальне значення 0,15-0,20).

• коефіцієнт надійності:

(більше 25%-30%)

• коефіцієнт фінансового важеля:

(більше 3 разів)

• мультиплікатор капіталу:

Таким чи­ном, основне завдання аналізу капіталу полягає в тому, щоб вчасно визначити та збільшити до нормативного обсяг капіталу.

ТЕМА 3

АНАЛІЗ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ БАНКУ

3.1 Аналіз структури та ефективності використання зобов’язань банку

3.2 Аналіз структури депозитної бази комерційних банків

3.3 Аналіз використання міжбанківського кредиту у формуванні ресурсів банку