- •1. Історичні передумови виникнення, становлення та етапи розвитку гімнастики як виду спорту. Досягнення української гімнастики на Олімпійських іграх та інших змаганнях найвищого рівня
- •2. Характеристика основних заходів та методичних прийомів що забезпечують безпеку занять спортивною гімнастикою
- •3. Характеристика вільних вправ як виду гімнастичного багатоборства. Нормативні та композиційні вимоги до змагальних комбінацій, методика їх складання та перспективи розвитку
- •2. Стратегія, тактика та результат змагальної діяльності в спортивній гімнастиці
- •1. Гімнастика в системі фізичного виховання та спорту України
- •1. Значення змагань зі спортивної гімнастики, їх види та характеристика
- •2. Хвилеподібність динаміки тренувальних навантажень.
- •3. Циклічність тренувального процесу.
- •1. Характеристика початкового етапу підготовки гімнастів (мета, завдання, зміст програми, форми організації)
- •3. Характеристика вправ на брусах як виду гімнастичного багатоборства. Нормативні та композиційні вимоги до змагальних комбінацій, методика їх складання та перспективи розвитку
- •2. Методика розвитку силових якостей в гімнастиці
- •2. Загальна (зфп) та спеціальна підготовка в гімнастиці їх роль, значення і зміст на різних етапах становлення спортивної майстерності
- •3. Лінійне програмування акробатичної підготовки в спортивній гімнастиці. Зміст програми профілюючих елементів та методика навчання
- •1. Зміст, основні напрямки та завдання цільової комплексної цільової програми "Фізичне виховання - здоров'я нації"
- •2. Права та обов'язки головного судді, найважливіші питання в організації та проведенні змагань із спортивної гімнастики
- •3. Техніка виконання та методика навчання акробатичному з'єднанню високої групи ("с") складності
- •2. Періодизація тренувального процесу як основа формування ефективної підготовки гімнаста до змагань
- •3. Лінійне програмування підготовки гімнаста на перекладині (р/в брусах). Зміст програми профілюючих елементів та методика навчання
- •1. Формування рухових уявлень як перший етап опанування елементом
- •2. Розподіл засобів фізичної підготовки, організація спеціальних занять. Характеристика та зміст колового тренування у фізичній підготовці гімнастів
- •3. Батутна підготовка гімнастів як складова частина загального тренувального процессу
- •1. Відбір в спортивній гімнастиці, облік генетичних та фенотипічних ознак, етапи, критерії та організація
- •2. Основні принципи побудови тренувального процесу на змагальному етапі
- •3. Хореографічна підготовка як складова частина загального тренувального процесу гімнаста
- •1. Сучасний стан тенденції та перспективи розвитку спортивної гімнастики
- •2. Організація та проведення тренувальних зборів на різних етапах підготовки гімнастів
- •1. Гімнастична термінологія. Класифікація вправ спортивної гімнастики
- •2. Структура міжнародної та української федерації гімнастики, їх роль і функції
- •3. Характеристика засобів відновлювання та стимуляції працездатності гімнастів
- •2. Поточне планування.
- •3. Оперативне планування.
- •2. Характеристика етапу удосконалення володіння гімнастичними вправами та забезпечення виступу на змаганнях
- •3. Матеріально-технічне забезпечення занять спортивною гімнастикою як основа якісної підготовки спортсменів
- •1. Особливості професійної діяльності тренера по спортивній гімнастиці, його роль у формуванні особистості спортсмена
- •2. Характеристика етапу вищих досягнень (мета, завдання, зміст програми, організаційні форми)
- •3. Кількісні та якісні критерії оцінки тренувальних навантажень в гімнастиці. Методи та організація обліку
- •1. Реалізація принципів тренування в підготовці гімнаста-спортсмена
- •2. Гнучкість гімнастів, методика їїрозвитку та удосконалення. Методика вимірювання, допоміжні вправи
- •3. Формула проведення змагань вищого рівня із спортивної гімнастики її цілеспрямованість, та урахування в тактиці та стратегії змагальної діяльності
- •1. Етапи багаторічної підготовки гімнастів їх характеристика та зміст
- •2. Побудова занять, спрямованих на фізичну підготовку гімнастів
- •3. Аналіз техніки та методика навчання великим обертам на гімнастичних приладах
- •1. Інтегральна підготовленість гімнаста та шляхи її забезпечення
- •2. Позазмагальні фактори та їх характеристика
- •3. Аналіз техніки та методика навчання опірним стрибкам високої складності
- •1. Зміст, основні напрямки і задачі цільової комплексної програми "Фізичне виховання - здоров’я нації"
- •2. Підготовка гімнастів як багаторічний керівний процес. Характеристика основних документів планування
- •3. Побудова занять, спрямованих на фізичну підготовку гімнаста
- •1. Періодизація тренувального процесу її спрямованість та роль
- •2. Реалізація принципів програмування при опануванні гімнастичних вправ
- •3. Характеристика початкового етапу підготовки гімнаста (завдання, зміст та засоби)
- •1. Зміст, основні напрямки та завдання цільової комплексної цільової програми "Фізичне виховання - здоров'я нації"
- •2. Загальна (зфп) та спеціальна підготовка в гімнастиці їх роль, значення і зміст на різних етапах становлення спортивної майстерності
- •3. Техніка виконання та методика навчання акробатичному з'єднанню високої групи ("с") складності
2. Характеристика етапу вищих досягнень (мета, завдання, зміст програми, організаційні форми)
Сьогоднішній розвиток спортивної гімнастики і чітко виражена тенденція до безперервного зростання складності вправ і вимог до їх виконання, вимагає пошуку методичних підходів, які б виходили з ідеї одночасного впливу як на структуру вправи, так і на фізичні якості, котрі забезпечують успішне її виконання. Такий підхід виражається “методом поєднаного впливу”. Наприклад, удосконалюючи виконання колових рухів двома ногами на коні, гімнаст використовує додаткове обтяження (ноги взуті в кросівки, кеди або на стопах ніг закріплений відповідний вантаж), котре не порушує основну техніку вправи і, тим самим, сприяє розвиткові швидкісно-силових здібностей.
Отже, різноманітний методичний підхід дає можливість добитись впевненого і стабільного виконання вправи і збереження цього стану на тривалий час.
Тривалість збереження навику залежить від індивідуальних можливостей учня, його здібностей, від складності й частоти повторень вправи. Тому, а особливо в процесі спортивного тренування, рекомендується: включати вивчені елементи до спеціальної розминки на приладах, повторювати їх деяку кількість разів після вирішення головних завдань, а інколи і раз на тиждень проводити тренувальне заняття, присвячене раніше вивченим елементам, котрі в майбутньому ще будуть потрібні.
3. Кількісні та якісні критерії оцінки тренувальних навантажень в гімнастиці. Методи та організація обліку
Сама по собі неперервність занять не забезпечує ріст спортивних досягнень, звичайна повторність не являється стимулом вдосконалення. На фоні неперервних занять необхідно поступово збільшувати навантаження: оволодівати все більш складними елементами, з’єднаннями, комбінаціями, підвищувати об’єм і інтенсивність тренувальної роботи. Відомий фізіолог А.А. Ухтомський коротко сформулював закон пристосування живого організму: “Робота будує орган”. Поступово збільшувані навантаження приводять до нового, більш високого рівня функціональної адаптації. Властивість організму поповнювати затрати і понадзатрати енергії з перебільшенням доробочих можливостей в період відновлення отримала назву “гіперкомпенсації”, “понадвідновлення”.
На цій біологічній закономірності і побудований принцип підвищення навантажень, впритул до максимальних. Поняття про максимальні навантаження в гімнастиці досить відносне. Показники звичайної тренувальної роботи гімнастів-майстрів спорту для гімнастів-розрядників являються максимальними і навіть граничними. Поступове підвищення навантажень як реалізація принципу поступовості характерне для багаторічної підготовки гімнастів. Але не менш характерною рисою тренування, особливо гімнастів високої кваліфікації, являється періодичне застосування високих навантажень, близьких до “межі” їх можливостей. Подібні “ударні” тренування типові для сучасної гімнастики, але використовувати їх слід епізодично, у вигляді “ударного” мікроциклу тренування або в вигляді “ударного” тренування в ряду інших занять в мікроциклі. Слід підкреслити, що виходи на максимум навантаження можливі завдяки систематичному нарощуванню тренованості в діапазоні оптимальних значень навантаження для даного гімнаста. В цьому і полягає єдність поступовості і тенденції до максимальних навантажень.
Всебічні дослідження тренувального процесу в гімнастиці виявили загальну закономірність в динаміці навантажень – хвилеподібність.
Правдоподібно, що використання тренувальних навантажень по принципу їх хвилеподібної зміни по об’єму і інтенсивності зв’язане з взаємодією процесів втоми і відновлення, обумовлено ритмом фізіологічних процесів. Прийнято виділяти малі хвилі, які охоплюють і характеризують навантаження декількох тренувальних днів (мікроцикл тренування), середні хвилі, які підсумовують навантаження декількох мікроциклів і характеризують етап (мезоцикл) тренування, наприклад, в підготовчому періоді і в змагальному періоді. На кінець, великі хвилі, які відображають загальну тенденцію в динаміці навантажень на тривалому відрізку часу (піврічних і річних макроциклах).
Екзаменаційний білет № 16