- •1. Історичні передумови виникнення, становлення та етапи розвитку гімнастики як виду спорту. Досягнення української гімнастики на Олімпійських іграх та інших змаганнях найвищого рівня
- •2. Характеристика основних заходів та методичних прийомів що забезпечують безпеку занять спортивною гімнастикою
- •3. Характеристика вільних вправ як виду гімнастичного багатоборства. Нормативні та композиційні вимоги до змагальних комбінацій, методика їх складання та перспективи розвитку
- •2. Стратегія, тактика та результат змагальної діяльності в спортивній гімнастиці
- •1. Гімнастика в системі фізичного виховання та спорту України
- •1. Значення змагань зі спортивної гімнастики, їх види та характеристика
- •2. Хвилеподібність динаміки тренувальних навантажень.
- •3. Циклічність тренувального процесу.
- •1. Характеристика початкового етапу підготовки гімнастів (мета, завдання, зміст програми, форми організації)
- •3. Характеристика вправ на брусах як виду гімнастичного багатоборства. Нормативні та композиційні вимоги до змагальних комбінацій, методика їх складання та перспективи розвитку
- •2. Методика розвитку силових якостей в гімнастиці
- •2. Загальна (зфп) та спеціальна підготовка в гімнастиці їх роль, значення і зміст на різних етапах становлення спортивної майстерності
- •3. Лінійне програмування акробатичної підготовки в спортивній гімнастиці. Зміст програми профілюючих елементів та методика навчання
- •1. Зміст, основні напрямки та завдання цільової комплексної цільової програми "Фізичне виховання - здоров'я нації"
- •2. Права та обов'язки головного судді, найважливіші питання в організації та проведенні змагань із спортивної гімнастики
- •3. Техніка виконання та методика навчання акробатичному з'єднанню високої групи ("с") складності
- •2. Періодизація тренувального процесу як основа формування ефективної підготовки гімнаста до змагань
- •3. Лінійне програмування підготовки гімнаста на перекладині (р/в брусах). Зміст програми профілюючих елементів та методика навчання
- •1. Формування рухових уявлень як перший етап опанування елементом
- •2. Розподіл засобів фізичної підготовки, організація спеціальних занять. Характеристика та зміст колового тренування у фізичній підготовці гімнастів
- •3. Батутна підготовка гімнастів як складова частина загального тренувального процессу
- •1. Відбір в спортивній гімнастиці, облік генетичних та фенотипічних ознак, етапи, критерії та організація
- •2. Основні принципи побудови тренувального процесу на змагальному етапі
- •3. Хореографічна підготовка як складова частина загального тренувального процесу гімнаста
- •1. Сучасний стан тенденції та перспективи розвитку спортивної гімнастики
- •2. Організація та проведення тренувальних зборів на різних етапах підготовки гімнастів
- •1. Гімнастична термінологія. Класифікація вправ спортивної гімнастики
- •2. Структура міжнародної та української федерації гімнастики, їх роль і функції
- •3. Характеристика засобів відновлювання та стимуляції працездатності гімнастів
- •2. Поточне планування.
- •3. Оперативне планування.
- •2. Характеристика етапу удосконалення володіння гімнастичними вправами та забезпечення виступу на змаганнях
- •3. Матеріально-технічне забезпечення занять спортивною гімнастикою як основа якісної підготовки спортсменів
- •1. Особливості професійної діяльності тренера по спортивній гімнастиці, його роль у формуванні особистості спортсмена
- •2. Характеристика етапу вищих досягнень (мета, завдання, зміст програми, організаційні форми)
- •3. Кількісні та якісні критерії оцінки тренувальних навантажень в гімнастиці. Методи та організація обліку
- •1. Реалізація принципів тренування в підготовці гімнаста-спортсмена
- •2. Гнучкість гімнастів, методика їїрозвитку та удосконалення. Методика вимірювання, допоміжні вправи
- •3. Формула проведення змагань вищого рівня із спортивної гімнастики її цілеспрямованість, та урахування в тактиці та стратегії змагальної діяльності
- •1. Етапи багаторічної підготовки гімнастів їх характеристика та зміст
- •2. Побудова занять, спрямованих на фізичну підготовку гімнастів
- •3. Аналіз техніки та методика навчання великим обертам на гімнастичних приладах
- •1. Інтегральна підготовленість гімнаста та шляхи її забезпечення
- •2. Позазмагальні фактори та їх характеристика
- •3. Аналіз техніки та методика навчання опірним стрибкам високої складності
- •1. Зміст, основні напрямки і задачі цільової комплексної програми "Фізичне виховання - здоров’я нації"
- •2. Підготовка гімнастів як багаторічний керівний процес. Характеристика основних документів планування
- •3. Побудова занять, спрямованих на фізичну підготовку гімнаста
- •1. Періодизація тренувального процесу її спрямованість та роль
- •2. Реалізація принципів програмування при опануванні гімнастичних вправ
- •3. Характеристика початкового етапу підготовки гімнаста (завдання, зміст та засоби)
- •1. Зміст, основні напрямки та завдання цільової комплексної цільової програми "Фізичне виховання - здоров'я нації"
- •2. Загальна (зфп) та спеціальна підготовка в гімнастиці їх роль, значення і зміст на різних етапах становлення спортивної майстерності
- •3. Техніка виконання та методика навчання акробатичному з'єднанню високої групи ("с") складності
3. Характеристика вправ на брусах як виду гімнастичного багатоборства. Нормативні та композиційні вимоги до змагальних комбінацій, методика їх складання та перспективи розвитку
Розрізняють паралельні (чол) і різновисокі (жін) бруси. Снаряд представляє собою дві дерев’яні жердини овальної форми (у розрізі), які закріплені на металевій станині: у чоловіків – на висоті 1,75 м, у жінок – 1,65 і 2,45 м. (Висота всіх гімнастичних снарядів рахується від поверхні розміщених біля них страхувальних матів).
Жіночі вправи на брусах включають, перш за все, оберти в обох напрямках навколо верхньої та нижньої жердин, а також різноманітні технічні елементи, які виконуються над і під ними з обертанням навколо подовжньої і поперечної осей за допомогою хвата однією або двома руками (а також без допомоги рук).
Чоловічі вправи на брусах включають різні підйоми, повороти, переходи, перемахи, круги однією та двома ногами, сальто над жердинами або під ними, великі оберти, а також статичні положення – стійки на руках, горизонтальні упори. Гімнаст повинен використовувати всю довжину снаряда.
Екзаменаційний білет № 6
1. Характеристика початкового етапу підготовки гімнастів (мета, завдання, зміст програми, форми організації)
Основна мета цього етапу полягає у вивченні основ техніки рухової дії. Перед викладачем стоять декілька завдань:
– створити попередню уяву про вправу;
– правильно й доступно поставити перед учнем рухове завдання;
– допомогти учневі створити програму дій, тобто полегшити пошук основного варіанту вирішення завдання;
– навчити виконувати частини (фази, елементи) техніки основної дії, котрі не були засвоєні раніше;
– сформувати загальний ритм рухової дії;
– попередити або усунути непотрібні рухи і грубі викривлення (спотворення) техніки руху.
Практика роботи з гімнастики показує, що демонстрування вправи в цілому на початку навчання дає кращі результати, ніж показ частинами. Свої дії вчитель, тренер мають супроводжувати поясненнями.
Пояснення основ техніки вправи, яка вивчається, має бути образним і коротким, без зайвої деталізації. Пояснювати слід у першу чергу ті моменти, котрі не можна побачити, а можна лише відчути в процесі виконання вправи.
Уявлення про нову рухову дію можуть бути повними лише тоді, коли ознайомлення з нею включає реальне “відчуття” рухів. Для цього в практиці роботи з гімнастики застосовується безпосереднє виконання вправи.
Перші пробні намагання виконати вправу мають важливе дидактичне значення. Вони можуть суттєво впливати на подальший хід становлення рухового навику. Учень отримує перші рухові відчуття (до процесу формування попередньої уяви про вправу безпосередньо включається руховий аналізатор) і важливо, щоб між тими відчуттями і сформованими раніше за допомогою показу і пояснення зв’язками й асоціаціями не було великих розходжень.
Таким чином, початковий етап розучування вправи, зазвичай, супроводжується значними відхиленнями фактичної картини руху від заданого зразка. Ці відхилення мають природний характер, тобто обумовлені природними закономірностями початкового формування механізмів руху (генералізація рухових реакцій, іррадіація збудження, неточність у роботі механізмів нервово-м’язової координації, їх диференціація тощо). Але причинами помилок можуть бути і недоліки в методиці навчання.