- •1. Історичні передумови виникнення, становлення та етапи розвитку гімнастики як виду спорту. Досягнення української гімнастики на Олімпійських іграх та інших змаганнях найвищого рівня
- •2. Характеристика основних заходів та методичних прийомів що забезпечують безпеку занять спортивною гімнастикою
- •3. Характеристика вільних вправ як виду гімнастичного багатоборства. Нормативні та композиційні вимоги до змагальних комбінацій, методика їх складання та перспективи розвитку
- •2. Стратегія, тактика та результат змагальної діяльності в спортивній гімнастиці
- •1. Гімнастика в системі фізичного виховання та спорту України
- •1. Значення змагань зі спортивної гімнастики, їх види та характеристика
- •2. Хвилеподібність динаміки тренувальних навантажень.
- •3. Циклічність тренувального процесу.
- •1. Характеристика початкового етапу підготовки гімнастів (мета, завдання, зміст програми, форми організації)
- •3. Характеристика вправ на брусах як виду гімнастичного багатоборства. Нормативні та композиційні вимоги до змагальних комбінацій, методика їх складання та перспективи розвитку
- •2. Методика розвитку силових якостей в гімнастиці
- •2. Загальна (зфп) та спеціальна підготовка в гімнастиці їх роль, значення і зміст на різних етапах становлення спортивної майстерності
- •3. Лінійне програмування акробатичної підготовки в спортивній гімнастиці. Зміст програми профілюючих елементів та методика навчання
- •1. Зміст, основні напрямки та завдання цільової комплексної цільової програми "Фізичне виховання - здоров'я нації"
- •2. Права та обов'язки головного судді, найважливіші питання в організації та проведенні змагань із спортивної гімнастики
- •3. Техніка виконання та методика навчання акробатичному з'єднанню високої групи ("с") складності
- •2. Періодизація тренувального процесу як основа формування ефективної підготовки гімнаста до змагань
- •3. Лінійне програмування підготовки гімнаста на перекладині (р/в брусах). Зміст програми профілюючих елементів та методика навчання
- •1. Формування рухових уявлень як перший етап опанування елементом
- •2. Розподіл засобів фізичної підготовки, організація спеціальних занять. Характеристика та зміст колового тренування у фізичній підготовці гімнастів
- •3. Батутна підготовка гімнастів як складова частина загального тренувального процессу
- •1. Відбір в спортивній гімнастиці, облік генетичних та фенотипічних ознак, етапи, критерії та організація
- •2. Основні принципи побудови тренувального процесу на змагальному етапі
- •3. Хореографічна підготовка як складова частина загального тренувального процесу гімнаста
- •1. Сучасний стан тенденції та перспективи розвитку спортивної гімнастики
- •2. Організація та проведення тренувальних зборів на різних етапах підготовки гімнастів
- •1. Гімнастична термінологія. Класифікація вправ спортивної гімнастики
- •2. Структура міжнародної та української федерації гімнастики, їх роль і функції
- •3. Характеристика засобів відновлювання та стимуляції працездатності гімнастів
- •2. Поточне планування.
- •3. Оперативне планування.
- •2. Характеристика етапу удосконалення володіння гімнастичними вправами та забезпечення виступу на змаганнях
- •3. Матеріально-технічне забезпечення занять спортивною гімнастикою як основа якісної підготовки спортсменів
- •1. Особливості професійної діяльності тренера по спортивній гімнастиці, його роль у формуванні особистості спортсмена
- •2. Характеристика етапу вищих досягнень (мета, завдання, зміст програми, організаційні форми)
- •3. Кількісні та якісні критерії оцінки тренувальних навантажень в гімнастиці. Методи та організація обліку
- •1. Реалізація принципів тренування в підготовці гімнаста-спортсмена
- •2. Гнучкість гімнастів, методика їїрозвитку та удосконалення. Методика вимірювання, допоміжні вправи
- •3. Формула проведення змагань вищого рівня із спортивної гімнастики її цілеспрямованість, та урахування в тактиці та стратегії змагальної діяльності
- •1. Етапи багаторічної підготовки гімнастів їх характеристика та зміст
- •2. Побудова занять, спрямованих на фізичну підготовку гімнастів
- •3. Аналіз техніки та методика навчання великим обертам на гімнастичних приладах
- •1. Інтегральна підготовленість гімнаста та шляхи її забезпечення
- •2. Позазмагальні фактори та їх характеристика
- •3. Аналіз техніки та методика навчання опірним стрибкам високої складності
- •1. Зміст, основні напрямки і задачі цільової комплексної програми "Фізичне виховання - здоров’я нації"
- •2. Підготовка гімнастів як багаторічний керівний процес. Характеристика основних документів планування
- •3. Побудова занять, спрямованих на фізичну підготовку гімнаста
- •1. Періодизація тренувального процесу її спрямованість та роль
- •2. Реалізація принципів програмування при опануванні гімнастичних вправ
- •3. Характеристика початкового етапу підготовки гімнаста (завдання, зміст та засоби)
- •1. Зміст, основні напрямки та завдання цільової комплексної цільової програми "Фізичне виховання - здоров'я нації"
- •2. Загальна (зфп) та спеціальна підготовка в гімнастиці їх роль, значення і зміст на різних етапах становлення спортивної майстерності
- •3. Техніка виконання та методика навчання акробатичному з'єднанню високої групи ("с") складності
1. Значення змагань зі спортивної гімнастики, їх види та характеристика
Вид спорту чоловіча спортивна гімнастика включає вправи на перекладині, кільцях, брусах, коні, вільні вправи, опорний стрибок. Змагання зі спортивної гімнастики для жінок включають вправи на брусах, колоді, опорний стрибок і вільні вправи. Спортивна гімнастика є олімпійським видом спорту.
Також популярний вид спорту - спортивна акробатика, де вправи виконуються двома, трьома, або чотирма спортсменами під музику.
Гімнастика (від грец. «гімназо» - навчаю, треную) – система тілесних (фізичних) вправ, яка склалася у Давній Греції за багато віків до нашої ери. Метою гімнастики були загальний всебічний фізичний розвиток та самовдосконалення. Іншою версією походження слова гімнастика є від грецького «gumnos» - оголений (як відомо, древні греки займались тілесними вправами оголеними). Крім загальнорозвиваючих і військових вправ, вправ з верхової їзди, плавання, імітаційних та ритуальних танців, гімнастика древніх греків включала і вправи, з яких проводились публічні змагання - біг, стрибки, метання, боротьба, кулачний бій, їзда на колісницях, які, в свою чергу, включалися в програми Олімпійських ігор.
2. Принципи навчання та їх використання в системі підготовки гімнастів
1. Єдність поступового підвищення навантаження і тенденції прагнення до максимальних результатів.
Даний принцип логічно зв’язаний з попереднім, характеризуючи одну з самих суттєвих сторін спортивної діяльності. Сама по собі неперервність занять не забезпечує ріст спортивних досягнень, звичайна повторність не являється стимулом вдосконалення. На фоні неперервних занять необхідно поступово збільшувати навантаження: оволодівати все більш складними елементами, з’єднаннями, комбінаціями, підвищувати об’єм і інтенсивність тренувальної роботи. Відомий фізіолог А.А. Ухтомський коротко сформулював закон пристосування живого організму: “Робота будує орган”. Поступово збільшувані навантаження приводять до нового, більш високого рівня функціональної адаптації. Властивість організму поповнювати затрати і понадзатрати енергії з перебільшенням доробочих можливостей в період відновлення отримала назву “гіперкомпенсації”, “понадвідновлення”.
2. Хвилеподібність динаміки тренувальних навантажень.
Всебічні дослідження тренувального процесу в гімнастиці виявили загальну закономірність в динаміці навантажень – хвилеподібність.
Правдоподібно, що використання тренувальних навантажень по принципу їх хвилеподібної зміни по об’єму і інтенсивності зв’язане з взаємодією процесів втоми і відновлення, обумовлено ритмом фізіологічних процесів. Прийнято виділяти малі хвилі, які охоплюють і характеризують навантаження декількох тренувальних днів (мікроцикл тренування), середні хвилі, які підсумовують навантаження декількох мікроциклів і характеризують етап (мезоцикл) тренування, наприклад, в підготовчому періоді і в змагальному періоді. На кінець, великі хвилі, які відображають загальну тенденцію в динаміці навантажень на тривалому відрізку часу (піврічних і річних макроциклах).
3. Циклічність тренувального процесу.
Принцип циклічності диктується необхідністю неодноразово повторювати ситуації, які забезпечують утворення стійких рухових навиків, досягнення визначеного рівня тренованості і стану спортивної форми. День в день гімнасти повторюють вправи на всіх видах багатоборства. Кожен такий тренувальний день вже являє собою маленький цикл, відносно замкнутий колом завдань, типових для одного тренувального дня. Декілька днів (частіше в рамках календарної неділі) утворюють мікроцикл тренування. Більш великі цикли охоплюють значні проміжки часу – від декількох неділь до півроку і року. Але вони також повторюються, якщо мати на увазі багаторічне тренування гімнастів. Але кругообіг різних стадій циклів тренування, етапів періодів, макроциклів не припускає повну замкненість, ізольованість кожного з циклів. Для характеристики структури всього процесу більше підходить модель розвитку по спіралі. В “витках” цієї спіралі відображається динаміка процесу тренування, яка направляється або вверх по спіралі – для досягнення більш високого рівня підготовленості, або вниз – при бажанні знизити ці показники.