3.1.1 Згущення планово-висотної геодезичної основи

При проектуванні ходу керуємося, в основному допусками, приведеними вище в таблиці 3, але необхідно додержуватись ще і таких рекомендацій: а) хід слід розташовувати, по можливості, ближче до середини об’єкту землеустрою;

б) полігонометричний хід бажано проектувати вздовж шосейних, залізничних і інших доріг, вздовж річок, меж угідь і т. п;

в) закладка центрів не повинна передбачатись в болотистих і затоплюваних місцях, на ріллі, в місцях забудови, на проїжджих частинах вулиць і доріг;

г) бажано, щоб хід був витягнутим.

Існують такі критерії витягнутості ходу:

1. Максимальне відхилення точок від замикаючої L не повинно бути більше 1/8 L;

2. Відхилення кутів повороту від замикаючої не більше ±24˚;

3. Відношення [S]/L має бути рівним або меншим за 1,3.

Порядок перевірки критеріїв: спочатку наносимо хід на міліметровий папір в масштабі 1:25 000 або 1:10 000. Провівши замикаючою L=25,1 см від неї в обидві сторони в масштабі карти відкладаємо відстані 1/8 L і проводимо лінії, які паралельні до замикаючої, якщо всі точки не виходять за межі цього коридору то умова витягнутості виконується. Кути α вимірюються за допомогою транспортира, а довжини ліній за допомогою поперечного масштабу.

Мій запроектований хід не є витягнутим, тому що ƞ_гр= 1/8 L = ±3,3 см, точки мого ходу знаходяться за межами допуску. Максимальне відхилення кутів повороту від замикаючої α_гр= 90˚, що значно перевищує допуски. А також критерій витягнутості [S]/L= 1,63 ≤ 1,3 тому хід є зігнутим. Встановлення форми полігонометричного ходу зображено в додатку 3.

Для перевірки критеріїв видимості на суміжні пункти на міліметровому папері будуємо профіль запроектованого ходу. На профілі зображаємо рельєф, а також лінію візування яка в точках встановлення штативу має бути піднята на 1,5 м над поверхнею землі і з’єднана між цими точками прямою лінією з урахуванням висоти предметів і рослинності в створі. При невиконанні умови h≥0,5м потрібно змінити місцеположення запроектованого пункту не порушивши при цьому вимоги (таблиці 3.1). Профіль запроектованого ходу зображений у додатку 4.

Порядок проектування мереж нівелювання. На всі закріплені точки ходів полігонометрії основного ходу повинні бути передані відмітки нівелювання 4 класу, а для ходів згущення та геодезичних засічок – технічним нівелюванням.

Нівелірні мережі 4 класу прокладають в середині полігонів вищого класу, як окремими ходами, так і у вигляді мереж, при цьому мережі та ходи повинні спиратись не менше, ніж на два репери вищого класу. Допустимі нев’язки полігонах 4 класу, їх периметри та отримані з обробки значення середніх квадратичних помилок, не повинні перевищувати значень наведених в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Вимоги до нівелірних ходів та мереж IV класу

Клас	Граничний	Допустима	Середня
нівелювання	периметр	нев'язка, fh	квадратична
	полігону, км	мм	похибка, мм/км
IV	50	±20 мм	±10

При проектуванні ходів нівелювання 4 класу в нівелірну мережу включають наявні, а також запроектовані пункти тріангуляції та полігонометрії. Прив’язувати ходи нівелювання 4 класу до фундаментальних реперів не можна.

Ходи технічного нівелювання прокладають між двома вихідними знаками у вигляді ходів або мереж з однією чи кількома вузловими точками. Не можна прокладати замкнуті ходи, що опираються на один і той самий вихідний знак обома кінцями. У мережу технічного нівелювання включають всі пункти планових мереж згущення, які не включені в мережу нівелювання 4-го класу.

Довжини ходів технічного нівелювання визначають у залежності від висоти перерізу рельєфу топографічного знімання. Допустимі довжини ходів наведено в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3