- •Розділ 1 визначення географічних і прямокутних координат вершин рамки трапеції масштабу 1:10000 та побудова місцевої системи координат для кадастрового знімання об’єкту землеустрою в масштабі 1:2000
- •Визначення географічних і прямокутних координат вершин рамки трапеції масштабу 1:10 000
- •Визначення прямокутних координат рамок трапеції масштабу 1:10 000
- •Побудова місцевої системи координат для об’єкту землеустрою в масштабі 1:2 000
- •Висновки до розділу
- •Розділ 2 проектування аерофотознімання
- •2.1 Розрахунок проектних елементів для виконання аерофотознімання місцевості
- •2.2 Складання схеми розташування планово-висотних опознаків на карті масштабу 1:10 000
- •Розділ 3 проектування планово-висотного обґрунтування для кадастрового знімання в масштабі 1:2 000
- •3.1 Основні вимоги до створення планово-висотного обгрунтування для кадастрового знімання об’єкту землеустрою
- •Вимоги до полігонометричних ходів та мереж згущення
- •Висновки до розділу
- •3.1.1 Згущення планово-висотної геодезичної основи
- •Вимоги до нівелірних ходів та мереж IV класу
- •Допустимі довжини ходів технічного нівелювання
- •3.1.2 Прив’язка опознаків
- •3.2 Загальна характеристика та основні параметри запроектованих ходів
- •3.3 Визначення граничних та середніх квадратичних похибок планового положення точок полігонометричного ходу
- •3.4 Розрахунок впливу помилок лінійних і кутових вимірювань в полігонометричному ході
- •3.4.1 Розрахунок впливу помилок вимірювання ліній
- •3.4.2 Розрахунок точності кутових вимірювань
- •3.5Оцінка точності планово-висотного обгрунтування
- •3.5.1 Попередня оцінка точності планового обґрунтування в програмному комплексі Credo
- •Висновки до розділу
- •Розділ 4 зрівноваження мережі полігонометричних ходів
- •4.1 Зрівноваження мережі полігонометричних ходів 4 класу
- •4.1.1 Побудова схеми та укрупненої схеми мережі полігонометричних ходів за вихідними даними
- •4.1.2 Зрівноваження мережі та оцінка точності отриманих результатів
3.1.1 Згущення планово-висотної геодезичної основи
При проектуванні ходу керуємося, в основному допусками, приведеними вище в таблиці 3, але необхідно додержуватись ще і таких рекомендацій: а) хід слід розташовувати, по можливості, ближче до середини об’єкту землеустрою;
б) полігонометричний хід бажано проектувати вздовж шосейних, залізничних і інших доріг, вздовж річок, меж угідь і т. п;
в) закладка центрів не повинна передбачатись в болотистих і затоплюваних місцях, на ріллі, в місцях забудови, на проїжджих частинах вулиць і доріг;
г) бажано, щоб хід був витягнутим.
Існують такі критерії витягнутості ходу:
Максимальне відхилення точок від замикаючої L не повинно бути більше 1/8 L;
Відхилення кутів повороту від замикаючої не більше ±24˚;
Відношення [S]/L має бути рівним або меншим за 1,3.
Порядок перевірки критеріїв: спочатку наносимо хід на міліметровий папір в масштабі 1:25 000 або 1:10 000. Провівши замикаючою L=25,1 см від неї в обидві сторони в масштабі карти відкладаємо відстані 1/8 L і проводимо лінії, які паралельні до замикаючої, якщо всі точки не виходять за межі цього коридору то умова витягнутості виконується. Кути α вимірюються за допомогою транспортира, а довжини ліній за допомогою поперечного масштабу.
Мій запроектований хід не є витягнутим, тому що ƞгр= 1/8 L = ±3,3 см, точки мого ходу знаходяться за межами допуску. Максимальне відхилення кутів повороту від замикаючої αгр= 90˚, що значно перевищує допуски. А також критерій витягнутості [S]/L= 1,63 ≤ 1,3 тому хід є зігнутим. Встановлення форми полігонометричного ходу зображено в додатку 3.
Для перевірки критеріїв видимості на суміжні пункти на міліметровому папері будуємо профіль запроектованого ходу. На профілі зображаємо рельєф, а також лінію візування яка в точках встановлення штативу має бути піднята на 1,5 м над поверхнею землі і з’єднана між цими точками прямою лінією з урахуванням висоти предметів і рослинності в створі. При невиконанні умови h≥0,5м потрібно змінити місцеположення запроектованого пункту не порушивши при цьому вимоги (таблиці 3.1). Профіль запроектованого ходу зображений у додатку 4.
Порядок проектування мереж нівелювання. На всі закріплені точки ходів полігонометрії основного ходу повинні бути передані відмітки нівелювання 4 класу, а для ходів згущення та геодезичних засічок – технічним нівелюванням.
Нівелірні мережі 4 класу прокладають в середині полігонів вищого класу, як окремими ходами, так і у вигляді мереж, при цьому мережі та ходи повинні спиратись не менше, ніж на два репери вищого класу. Допустимі нев’язки полігонах 4 класу, їх периметри та отримані з обробки значення середніх квадратичних помилок, не повинні перевищувати значень наведених в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2
Вимоги до нівелірних ходів та мереж IV класу
-
Клас
Граничний
Допустима
Середня
нівелювання
периметр
нев'язка, fh
квадратична
полігону, км
мм
похибка, мм/км
IV
50
±20 мм
±10
При проектуванні ходів нівелювання 4 класу в нівелірну мережу включають наявні, а також запроектовані пункти тріангуляції та полігонометрії. Прив’язувати ходи нівелювання 4 класу до фундаментальних реперів не можна.
Ходи технічного нівелювання прокладають між двома вихідними знаками у вигляді ходів або мереж з однією чи кількома вузловими точками. Не можна прокладати замкнуті ходи, що опираються на один і той самий вихідний знак обома кінцями. У мережу технічного нівелювання включають всі пункти планових мереж згущення, які не включені в мережу нівелювання 4-го класу.
Довжини ходів технічного нівелювання визначають у залежності від висоти перерізу рельєфу топографічного знімання. Допустимі довжини ходів наведено в таблиці 3.3.
Таблиця 3.3
