- •Розділ 1 визначення географічних і прямокутних координат вершин рамки трапеції масштабу 1:10000 та побудова місцевої системи координат для кадастрового знімання об’єкту землеустрою в масштабі 1:2000
- •Визначення географічних і прямокутних координат вершин рамки трапеції масштабу 1:10 000
- •Визначення прямокутних координат рамок трапеції масштабу 1:10 000
- •Побудова місцевої системи координат для об’єкту землеустрою в масштабі 1:2 000
- •Висновки до розділу
- •Розділ 2 проектування аерофотознімання
- •2.1 Розрахунок проектних елементів для виконання аерофотознімання місцевості
- •2.2 Складання схеми розташування планово-висотних опознаків на карті масштабу 1:10 000
- •Розділ 3 проектування планово-висотного обґрунтування для кадастрового знімання в масштабі 1:2 000
- •3.1 Основні вимоги до створення планово-висотного обгрунтування для кадастрового знімання об’єкту землеустрою
- •Вимоги до полігонометричних ходів та мереж згущення
- •Висновки до розділу
- •3.1.1 Згущення планово-висотної геодезичної основи
- •Вимоги до нівелірних ходів та мереж IV класу
- •Допустимі довжини ходів технічного нівелювання
- •3.1.2 Прив’язка опознаків
- •3.2 Загальна характеристика та основні параметри запроектованих ходів
- •3.3 Визначення граничних та середніх квадратичних похибок планового положення точок полігонометричного ходу
- •3.4 Розрахунок впливу помилок лінійних і кутових вимірювань в полігонометричному ході
- •3.4.1 Розрахунок впливу помилок вимірювання ліній
- •3.4.2 Розрахунок точності кутових вимірювань
- •3.5Оцінка точності планово-висотного обгрунтування
- •3.5.1 Попередня оцінка точності планового обґрунтування в програмному комплексі Credo
- •Висновки до розділу
- •Розділ 4 зрівноваження мережі полігонометричних ходів
- •4.1 Зрівноваження мережі полігонометричних ходів 4 класу
- •4.1.1 Побудова схеми та укрупненої схеми мережі полігонометричних ходів за вихідними даними
- •4.1.2 Зрівноваження мережі та оцінка точності отриманих результатів
Допустимі довжини ходів технічного нівелювання
Характеристика |
Довжини ходів (у км) при перерізах рельєфу |
||
ліній |
0,25м |
0,5м |
1 м і більше |
Між двома вихідними |
|
|
|
пунктами |
2 |
8 |
16 |
Між вихідним пунктом |
|
|
|
та вузловою точкою |
1,5 |
6 |
12 |
Між двома вузловими |
|
|
|
точками |
1 |
4 |
8 |
3.1.2 Прив’язка опознаків
Для прив’язки опознаків повинні бути обов’язково використані такі види робіт: полігонометрія першого або другого розряду, теодолітні ходи, які прокладаються між пунктами тріангуляції та пунктами полігонометрії.
3.2 Загальна характеристика та основні параметри запроектованих ходів
Між вихідними пунктами – пунктами полігонометрії 4 класу запроектовано полігонометричний хід 1-го розряду. За своєю формою хід є зігнутим згідно з критеріями витягнутості. Даними запроектованого ходу є такі величини як :
а) довжина ходу [S]= 4,29 км при допустимій гр. [S]=7 км;
б) довжина замикаючої L =2,64 км;
в) кількість ліній в ході n=13 при допустимій гр. n=15;
г) середня
довжина лінії
0,33
км.
д) максимальна довжина лінії Smax=0,61 км при допустимій 0,8 км;
е) мінімальна довжина лінії Smin=0,12 км при допустимій 0,12 км.
Запроектовані ходи наведені у додатку 5.
Всі лінійні величини визначаються по карті за допомогою поперечного масштабу і вимірника. Кутові величини визначаються за допомогою транспортира.
Наводимо характеристики запроектованих ходів та засічок в табличній формі (таб. 3.4-3.9).
Таблиця3.4
Характеристика полігонометричних ходів для
планово-висотного обґрунтування
Хід |
Розряд |
Початок/кінець ходу |
Число сторін, n |
Довж. Ходу [S], км |
Замикаюча, L, км |
Довжини ліній, км |
||
min |
сер. |
max |
||||||
100 |
1 |
Гора/Ферма |
13 |
4,29 |
2,64 |
0,120 |
0,33 |
0,610 |
101 |
2 |
3/2841 |
8 |
1,7 |
1,1 |
0,160 |
0,310 |
0,460 |
102 |
2 |
Ферма/3942 |
13 |
3,82 |
1,7 |
0,130 |
0,390 |
0,650 |
3.3 Визначення граничних та середніх квадратичних похибок планового положення точок полігонометричного ходу
Введемо такі позначення:
i, k - істинне положення точок відповідно середньої та кінцевої;
m - середня квадратична похибка (СКП) планового положення наислабшої точки ходу «i’» після зрівноваження;
г
р.
- гранична похибка планового положення
найслабшої точки ходу «i’’»
після зрівноваження;
М - СКП планового положення кінцевої точки ходу «k'» до зрівноваження, тобто абсолютна нев'язка ходу;
гр.fs - гранична похибка планового положення кінцевої точки ходу «k"» до зрівноваження.
СКП положення точки в найслабшому місці ходу (середині) після зрівноваження m рівна половині СКП кінцевої точки ходу до зрівноваження М: m=M/2 = 0,10 м
Г
ранична
похибка найслабшої точки ходу після
зрівноваження рівна СКП кінцевої точки
ходу до зрівноваження: гр.
= М
=
2m
= 0,20м
Гранична нев’язка рівна подвійна нев’язці М до зрівноваження:
2M = гр.f s= 0,422 м
При подальших розрахунках необхідно буде використовувати похибку М, що відповідає абсолютній нев’язці. Формулу для її визначення через вихідні величини має вигляд: M = [S]/2Т = 0,211 м
