Розділ 3. Проблеми та перспективи розвитку майнового страхування в Україні

3.1 Проблеми розвитку майнового страхування в Україні

Радикальні зміни, необхідні Україні, щоб вийти на шлях економічного розвитку неможливі без посилення уваги до інституту страхування як соціально-економічного механізму захисту господарської діяльності від руйнівної дії стихійного лиха, нещасних випадків, несприятливих змін ринкової кон'юнктури тощо. Діяльність господарських структур та окремих громадян пов'язана з різного роду ризиками, що визначає необхідність їхнього попередження, усунення, зменшення руйнівного впливу.

Так, наприклад, повені, урагани, землетруси, інфекційні хвороби та інші лиха можуть за короткий час знищити або пошкодити матеріальні цінності, створені за багато років. Вони, як правило, мають випадковий характер, тому можна говорити про наявність певного ризику в суспільному відтворенні матеріальних благ. Один такий випадок може позбавити особу значної частини її здобутку або навіть привести до повної злиденності.

Страхування майнових інтересів як населення, так і господарюючих структур є важливим у процесі становлення та розвитку національного страхового ринку. Майно населення є важливою та невід'ємною складовою національного багатства держави, джерелом соціально-економічного розвитку та характеристикою її економічної могутності.[11, с.113].

Успіх діяльності кожного підприємства залежить від стану його майна. Страхування майна юридичних осіб покликане убезпечити бізнес від відчутних фінансових, економічних збитків внаслідок впливу негативних подій. Невідворотні фінансові втрати можуть порушити добре збалансований бюджет підприємства. Без здійснення страхування відновлення підприємства є доволі проблематичним.

Таким чином, майнове страхування займає найбільшу частку страхового ринку України за обсягами страхових премій та виплат, які складають більше 70%.

Основними проблемами, що перешкоджають розвитку страхуванню майна в Україні, є низький рівень доходів населення, невисокий рівень страхової культури, зниження рівня страхових виплат компаніями, зменшення кількості укладених договорів, невиконання деякими страховиками своїх зобов'язань, вивільнення значної кількості кадрів на страховому ринку, неможливість повернення коштів страхових резервів, які були розміщені на депозитних рахунках банків внаслідок кризи.

В умовах економічної і фінансової кризи знижується активність на страховому ринку. Для її активізації необхідною умовою є стабільність гривні, завершення процесів приватизації в основних галузях народного господарства.

Страховий ринок України має досі не використані резерви. В державі застраховано лише близько 10 відсотків ризиків, тоді як у більшості розвинутих країн цей показник досягає 90 - 95 відсотків. Частку українського страхового ринку в загальноєвропейському обсязі страхових послуг становить лише 0,05 відсотка, і це при тому, що Україна становить 7 відсотків населення Європи.

Недовіра до страхових компаній лише одна з причин, яка гальмує розвиток цього ринку. Існують й інші перешкоди. Узяти, наприклад, проблеми, пов'язані з державною реєстрацій нерухомості. Страхові компанії працюють, як правило, тільки із зареєстрованими об'єктами нерухомості. А у нас в країні поки що дуже багато заміських домів і квартир, що не пройшли госрегистрацию. Створює проблеми невисока і неявна для потенційного клієнта збитковість при страхуванні майна по порівнянню, наприклад, з КАСКО автомобілів” [19, c.195]. До того ж, - основним каналом продажів є агентські мережі, які в значній мірі мотивовані на страхування автомобілів, і як наслідок - слабка інформованість клієнта про наявність продуктів по страхуванню [19, c.205].

Існуюча структура страхового ринку України не сприяє зміцненню соціального захисту громадян та забезпеченню внутрішніх інвестицій. Українські страховики передають іноземним страховикам (перестраховикам) до 90 відсотків страхової премії , в тому числі 60 відсотків - за "автокаско", до 50 відсотків - під час страхування великих майнових ризиків.

Страхова галузь забезпечує перерозподіл лише 0,9 відсотка валового внутрішнього продукту (цей показник у розвинутих країнах становить 8 - 12 відсотків), що свідчить про потенційні можливості її подальшого розвитку та про те, що страховий ринок не акумулює значного обсягу інвестиційних ресурсів та не справляє відчутного впливу на процес перерозподілу валового внутрішнього продукту [22, с. 84].

Розвиток українського страхового ринку об'єктивно супроводжується хворобами росту, які на різних етапах були характерні для провідних страхових ринків зарубіжних країн. Це в першу чергу недостатній фінансовий потенціал українських страховиків, низька технологічність здійснення страхових операцій, відсутність нормального конкурентного середовища як фактора постійного підвищення якості страхових послуг.

Отже, головними проблемами та недолiками якi стоять на шляху такої галузi економiки як страхування загалом та страхування майна зокрема є:

1. Недовiра до страхових компанiй збоку населення;

2. Проблеми, пов’язанi з державною реєстрацiєю нерухомостi;

3. Дефiцит страхових агентiв в страховiй галузi, вiд яких залежить виконання таких важливих функцiй як реклама страховика, iнформування та консультування страхувальникiв;

4. Низький рiвень доходiв населення;

5. Недосконалiсть нормативно-правової бази у сферi страхових послуг;

6. Недостатня прозорiсть фiнансової звiтностi страхового сектора та вiдсутнiсть якiсної стратегiчної інформації

7. Вiдсутнiсть досконалих комунiкацiй зi споживачами через ЗМI;

8. Тенденцiя до монополiзацiї страхового ринку в iнтересах окремих мiнiстерств, фiнансово-промислових груп або мiсцевих адмiнiстрацiй.